Жидовцев А.В. перетворив слідчий відділ на бюро замовлень

07.06.2019 року, згідно з вимогами статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», особою 1 було подано повний пакет документів до Центральної Виборчої Комісії для реєстрації кандидатом у народні депутати України в Одномандатному виборчому окрузі № 222.
18.06.2019 року особою 1 була виявлена в Постанові за № 975 від 11.06.2019 року та в усіх електронних джерелах ЦВК завідомо не правильна інформація щодо його місця роботи та займаних посад. А саме, взамін назви громадської організації і посади президента даної організації ЦВК без узгоджень з особою 1 зазначила назву його приватного підприємства, яке згідно свого внутрішнього Наказу призупинила свою господарську діяльність ще в 2017 році.
Крім цього, навіть за таких умов публічного шахрайства (надання штучних переваг кандидатам від партії Президента Володимира Зеленського над усіма іншими кандидатами), ЦВК навмисно не вказала усі займані особою 1 посади на тимчасово закритому приватному підприємстві: директор, головний лікар, лікуючий лікар. Останнє було б логічною, правильною і закономірною дією, яка б не ущемляла законні права кандидата у народні депутати та права виборців володіти повною інформацію про своїх кандидатів.
Останнє могло стати пріоритетом при визначенні виборцем свого народного обранця, а відповідно – обов’язково вплинуло б на загальну кількість голосів особи 1.
При цьому особливо слід наголосити, що передвиборча програма особи 1 складалась з 11 (одинадцяти) друкованих аркушів, з яких 10 (десять) містили звіт про громадську діяльність особи 1 за останні 3,5 (три з половиною) роки, які стали відповідною підставою для його самовисування до Верховної ради України, завдячуючи кропіткій і вкрай результативній громадській роботі. Враховуючи саме такі результати громадської роботи в особи 1 мусив бути чи малий електорат по Одномандатному виборчому округу № 222, чого не можна було сказати про результати його господарської діяльності в межах приватного підприємства, яке не веде свою господарську діяльність два роки поспіль.
За таких умов, які штучно створила ЦВК, за особу 1 мало хто міг проголосувати по Одномандатному виборчому округу № 222, адже виборці всупереч вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України» були позбавлені свого законного права на безперешкодний доступ і ознайомлення з об’єктивною інформацією на цього кандидата.
Потенційного виборця не могло не зацікавити те, що рішуче відрізняло особу 1 від практично усіх кандидатів у депутати по всій території України: що особа 1 безоплатно пропрацював на громадських засадах і на благо українського народу близько 6 (шести) років (з врахуванням того періоду, коли його громадська діяльність обмежувалася лише громадською активністю — без реєстрації у реєстраційних органах), з 16-18 годинним робочим днем (без вихідних і святкових днів, без відпусток і навіть без пауз на лікування простудних хворіб), з чималими фінансовими витратами за рахунок його власного бюджету на покриття практично усіх розходів: від сплати за приміщення і комунальних послуг до офісного паперу, ручок, комп’ютерних дисків, коректорів, конвертів, поштових марок, рекомендованих і цінних поштових відправлень, ксероксів і картриджів, без яких було б просто неможливим здійснювати таку громіздку та тривалу громадську діяльність (адже держава відмовилася від фінансової підтримки діяльності громадських організацій).
Не менш важливим для широкого кола виборців було знати і те, що особа 1 за результатами кропіткої, виснажливої і небезпечної громадської роботи пережив на користь українського суспільства 3080,00 судів (щодо оскарження бездіяльності органів досудового розслідування, яка виразилася у не внесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення злочинними чиновниками, політиками, народними обранцями, керівниками міністерств і силових відомств), за результатами яких було відкрито 1300 кримінальних справ, а ще 1100 ухвал слідчих суддів продовжують очікувати на своє остаточне виконання — внесення до ЄРДР відомостей раніше поданих заяв про вчинення злочину.
Серед такого широкого загалу числа посадових осіб і народних обранців, на яких особою 1 було відкрито кримінальні справи рахуються: Порошенко Петро Олексійович, Ложкін Борис Євгенович, Яценюк Арсеній Петрович, Гройсман Володимир Борисович, Петренко Павло Дмитрович, Кругляк Едуард Борисович, Богдан Андрій Йосипович, Чумак Віктор Васильович, Соболєв Єгор Вікторович, Князевич Руслан Петрович, Лутковська Валерія Володимирівна, Луценко Юрій Віталійович, Холодницький Назар Іванович, Ситник Артем Сергійович, Труба Роман Михайлович, Продан Мирослав Васильович, Кінах Анатолій Кирилович, Грицак Василь Сергійович, Райнін Ігор Львович, Говда Роман Михайлович, Солодченко Сергій Вікторович, Татарінов Роман Володимирович, Беспалов Максим Олександрович, Білан Сергій Васильович, Троян Вадим Анатолійович, Баканов Іван Геннадійович, Кличко Віталій Володимирович, Остафійчук Григорій Володимирович, Маяков Віталій, Новачук Сергій Андрійович, Демченко Людмила Дмитрівна, Дроздов Олександр Михайлович, Руденко Олексій Павлович, Мондриївський Валентин Миколайович, Пантелеєв Петро Олександрович, Шкуро Максим Юрійович, Бялковський Володимир Вікторович, Лозовий Василь Борисович, Бонюк Олексій Петрович, Свистунов Олександр Вікторович, Кондратенко Віталій Львович, Фіщук Андрій Вікторович, Смирнов Олександр Григорович, Гончарова Наталія Олексіївна, Дзядевич Оксана Анатоліївна, Лозовий Василь Борисович, Донченко Тетяна Миколаївна, Валіахметов Давід Енверович, Курмаз Юрій Павлович, Головченко Юрій Іванович, Корчемлюк Олена Леонідівна, Радик Володимир Іванович, Устинова Ольга Володимирiвна, Перрі Річард-Чарльз, Пєтухов Іван Михайлович, Левченко Олег Михайлович, Солодуха Андрій Миколайович, Дудар Микола Петрович, Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович та близько 100 (ста) професійних суддів першої, другої та третьої інстанції і т.д.
Усе вищевказане підтверджувало важливість зазначення у всіх паперових і електронних носіях ЦВК об’єктивної інформації на особу 1 як кандидата у депутати до Верховної ради України, з приводу чого він у визначений законом спосіб відреагував шляхом звернення 18.06.2019 року на особистий прийом до свого куратора — члена Центральної виборчої комісії Діденко Олега Миколайовича та до його помічника Дудник Юлії Юріївни (згідно даних декларації — головний консультант Управління забезпечення діяльності членів Комісії Секретаріату ЦВК), які люб’язно погодилися внести зміни до Постанови за № 975 від 11.06.2019 року та до усіх електронних джерел ЦВК за умови, якщо даний кандидат подасть заяву на ім’я Голови Центральної виборчої комісії Сліпачук Тетяни Володимирівни з проханням внести відповідні зміни, що він відразу і зробив (заява була прийнятою ЦВК під вх. № 21-36-20588 від 18.06.2019 року). Однак, як згодом з’ясувалося, дана заява була проігнорованою. За словами Діденко О.М., вона була лише взятою до уваги, без вчинення обіцяної напередодні дії та «без права на письмову відповідь чи усне повідомлення», що суперечить вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України» та Конституції України.
01.07.2019 року, оскільки жодної реакції зі сторони ЦВК стосовно внесення змін або доповнень до Постанови за № 975 від 11.06.2019 року та до інших носіїв офіційної інформації (включаючи веб-сайт ЦВК) не було, особа 1 цією ж датою подав повторну заяву на ім’я Голови Центральної виборчої комісії Сліпачук Тетяни Володимирівни з проханням вчинити дію – внести доповнення або зміни в його анкетні дані (в тому числі в Постанову за № 975 від 11.06.2019 року та на веб-сайт ЦВК), на що згодом Діденко О.М. відмовив листом за вих. № 21-36-6036 від 05.07.2019 року.
Останнє стало доказом того, що особу 1 було навмисно введено в оману з метою затягування встановлених строків, відведених на оскарження бездіяльності ЦВК в судовому порядку. Тобто, Голова ЦВК Сліпачук Т.В., член ЦВК Діденко О.Г. і його помічниця Дудник Ю.Ю. вступили в злочинний зговір з метою зумисного перешкоджання реалізації конституційного права особи 1 на звернення в апеляційний адміністративний суд для відновлення порушеного виборчого права. Вищенаписане доказується і тим, що такий же самий кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» по 221 територіальному виборчому округу Пуртова Анна Анатоліївна подала 20.06.2019 року про себе відомості ЦВК як безробітна особа, однак усього за декілька днів цю саму інформацію «удачно» змінила на керівника громадської організації. Усе вищенаписане дозволяє зробити наступні безпомилкові висновки:
1) Що якщо в Постанові та у всіх інших джерелах інформації ЦВК буде зазначеною інформація про кандидата у народні депутати стосовно місця його роботи як в громадській організації, а не як в бізнесі чи як безробітна особа, то це автоматично збільшує авторитет даного кандидата в очах виборця і надає йому більше виборчих голосів чим тим особам, про яких у цих самих джерелах не міститься саме такої інформації;
2) Що все-таки можна було виправити завідомо неправильно вказану інформацію в Постанові та у всіх інших електронних і паперових носіях ЦВК про справжнє місце роботи і займану посаду особи 1, якщо ця сама дія згодом була вчиненою з кандидаткою у депутати Пуртовою Анною Анатоліївною, однак чого ЦВК навмисно не зробила на користь люмпен-олігархічної команди Володимира Зеленського;
3) Що тут має місце незаконного використання адміністративного ресурсу Президентом України Володимиром Зеленським з метою просування кандидатів від своєї партії в потенційну шкоду правам інших кандидатів, адже так швидко відкрити і організувати громадську організацію для кандидатки Пуртової А.А. не виявляється за можливе в звичайному порядку, що з особистої практики добре відомо особі 1 як президенту громадської організації, який відкривав її в свій час аж шість календарних місяців;
4) Що тут має місце зухвале порушення конституційних і виборчих прав особи 1;
5) Що ЦВК зумисно перешкоджала реалізації конституційних прав особи 1 з метою незаконного просування членів партії Володимира Зеленського;
6) Що вибори по ОВК № 222 не можуть рахуватися легітимними і підлягають скасуванню з метою поновлення виборчих прав особи 1.
До цього також підштовхують ще й інші порушення виборчих прав особи 1 у дільничних виборчих комісіях. А саме, під час голосування 21.07.2019 року особа 1 виявив на практично усіх ДВК ОВК № 222 порушення ч.5, 6 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
З цього приводу особа 1 просив 21.07.2019 року у Голови ДВК № 800886 ОВК № 222 Савченко Анастасії Миколаївни (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, вестибюль; мобільний телефон 068-943-98-08; адреса реєстрації — 03061, м.Київ, вул.Шепелева, буд. 31/87 кім.43) прийняти від нього відповідні скарги та скласти Акти допущених порушень, в чому йому було незаконно відмовлено. Враховуючи очевидність та протиправність дій Голови ДВК № 800886 ОВК № 222 Савченко А.М., якими вона зумисно обмежувала виборчі права кандидата у депутати особи 1 та нахабно втручалась у виборчий процес з метою навмисної зміни їх результатів на користь завідомо визначених осіб — членів партії «Слуга Народу», особа 1 викликав в 18 годин і 30 хвилин оперативно-слідчу групу (поліцію), яка склала відповідний протокол вчинення даною особою кримінального правопорушення за статтями вчиненого злочину: 157, 364, 364-1, 366 КК України.
Ідентична ситуація склалася і на ДВК № 800872 ОВК № 222, де є Головою комісії Ваулін Андрій Афанасійович (03186, м.Київ, вул. Антонова Авіаконструктора,3; мобільний телефон: 050-693-54-02; адреса реєстрації — 75000, Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Л.Українки,7), який хоч і прийняв від особи 1 скаргу, однак розглядати її відмовився. А щодо складання акту виявлених порушень, то Ваулін А.А. також від цього відмовився. Натомість, керівник ДВК № 800886 Савченко А.М. і керівник ДВК № 800872 Ваулін А.А. обоє приховали виниклі інциденти, так як зумисно не повідомили про їх виникнення в ОВК № 222 та/або до ЦВК і досі не надали письмової відповіді особі 1 за наслідками розгляду поданих звернень (усно-письмових).
І що найцікавіше, як це підтверджується аудіозаписом на портативний звукозаписуючий пристрій особи 1, останнім було зафіксовано 21.07.2019 року, під час виборів, ще одне порушення виборчого законодавства – фальсифікація кількості голосів. Як витікає з аудіозапису розмови особи 1, кандидатки у депутати по 222 ОВК Ткаченко, секретаря і голови ДВК № 800872, станом на 20 годин і 00 хвилин 21.07.2019 року кількість учасників голосування становила 1150 чоловік, в той час як дані Протоколу про підрахунок голосів за № 2827510 від 21.07.2019 року містить зовсім іншу інформацію — про видачу 1059 бюлетенів для голосування виборців, які начебто згодом і проголосували. Відповідно, різниця в зазначених цифрах більше чим вражає: 1150 – 1059 = 91. Тобто, на ДВК № 800872 було викрадено 91 бюлетень.
Тим не менше, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 18.08.2019 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено начальником СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Жидовцевим А.В. або уповноваженим слідчим про внесення відомостей до ЄРДР протоколу прийняття усної заяви від 21.07.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення.
Як згодом з’ясувалося по телефону з черговим по даному управлінню поліції, що вказаний протокол усної заяви про вчинення злочину не став підставою для внесення його відомостей до ЄРДР, а був без належного досудового розслідування списаним до архіву управління поліції в порядку Закону України «Про звернення громадян». Останнє доказує що начальник СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Жидовцев А.В. не в стані відризнити кримінально-процесуальний Кодекс від Закону України «Про звернення громадян», однак впродовж останніх майже п’яти років дезорганізує і саботує роботу колись злагодженого механізму роботи правоохоронного органу. Як результат — жодне із 200 кримінальних справ, які впродовж майже п’яти років знаходяться на досудовому розслідуванні в даному підрозділі поліції ще не увінчалися хоч би одним допитом потерпілих чи фігурантів, проведенням експертиз, виконання хоч би однієї ухвали слідчих суддів. Натомість, роботою начальника СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Жидовцева А.В. являється активна співучасть у незаконних діях організованих злочинних угрупуваннях, яким він надає належний правоохоронний захист і підтримку, а також зливає інформацію про перебіг кримінальних справ, а взамін отримує винагороду, якої в кожному випадку вистачає що б придбати половину Києва.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається. Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу за № 139 від 06.04.2016 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення керівник органу досудового розслідування, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється — начальник СВ КП Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язувало начальника СВ КП Солом’янського УП ГУ НП у м. Києві, шляхом надання доручення, забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР. Попри зазначене, викладені у протоколі прийняття моєї заяви про вчинене кримінальне правопорушення відомості до ЄРДР досі не внесені, внаслідок чого досудове розслідування фактично не здійснюється. Ухилення від виконання вказаного обов’язку свідчить про бездіяльність керівника органу досудового розслідування, що тягне за собою карну відповідальність. Також, п. 2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.01.2017 пояснив:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Як зазначається в ч.5 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України», «Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев’ятсот друкованих знаків) та фотокартку, подані ним при реєстрації.
Центральна виборча комісія погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката».
Однак, з особою 1 текст його передвиборчого плакату чомусь ніхто з членів ОВК № 222 не узгоджував, а віддрукований примірник плакату особи 1 зовсім не відповідав тому інформаційному джерелу, якого він надавав перед виборами до ЦВК на окремому DVD-R диску та на паперовому носію, що був узгодженим із членом ЦВК Діденко О.М. та його помічницею Дудник Ю.Ю.).
Як зазначається в ч.6 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України», «Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю…».
Однак, при огляді 21.07.2019 року приміщень Дільничних виборчих комісій ОВК № 222, особа 1 так і не побачив вивішеним другого примірника свого плакату, а той що був вивішеним — розміщувався з порушенням алфавітного порядку (або черговості реєстрації в ЦВК).
У відповідності до вимог ст.63 Закону законодавець зазначає таке: «1.Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору. 2. Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб’єкт висування кожного кандидата у депутати. 5. Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев’ятисот друкованих знаків) та фотокартку, подані ним при реєстрації. ЦВК погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката. 6. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.
У відповідності до вимог ст.66 Закону (Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів) зазначається:
«1. Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення ЦВК та окружних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями. 2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють інформацію про події, пов’язані із виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 3. Засоби масової інформації, інформаційні агентства мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій та кандидатів у депутати щодо подій, пов’язаних із виборами. 4. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї…
Однак, особі 1 було запропоновано 19.07.2019 року лише один чотирихвилинний виступ на телебаченні по Центральному каналу України, який в ефір чомусь так і не вийшов, а доказу протилежному в даній телекомпанії, в ОВК і в ЦВК досі немає. А що стосується друкованих видань, то особі 1 взагалі ніяких пропозицій від ЦВК та мас-медіа не надходило стосовно поширення агітаційного матеріалу чи хоча б своєї передвиборчої програми. Відповідно, це також суттєво порушило право особи 1 на безперешкодність участі у виборах і право на абсолютну рівність з іншими кандидатами у депутати до Верховної ради України. Фактично, ЦВК і ОВК позбавила особу 1 майже усіх йому гарантованих Законом про вибори та Конституцією України виборчих прав.
Цього усього, поряд з усіма іншими порушеннями, більше чим достатньо щоб визнати результати голосування по ОВК № 222 не дійсними. З цього приводу особа 1 п’ять раз підряд звертався у письмовій формі до Голови ЦВК Сліпачук Тетяни Володимирівни, яка всупереч вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України», усі ці письмові звернення приховала від розгляду, при цьому підло позбавивши особу 1 можливості оскаржити її потенційні протиправні дії в суді (з оглядом на встановлені законом вкрай малі строки на звернення в суд — 24.07.2019 року, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у провадженні № 855/333/19 у складі суддів Аліменко В.О., Безименна Н.В. та Кучма А.Ю. позовну заяву від 24.07.2019 року було повернуто особі 1 без розгляду у зв’язку з пропущенням терміну для оскарження бездіяльності ЦВК).
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Хіба не за ці стандарти вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Начальник СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Жидовцев А.В. через свою нахабність, протиправність і корумпованість напевно забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, Жидовцев А.В. саме у такий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями їх героїчні досягнення. Сподіватимемося, що Києві знайдуться виживші ветерани АТО чи учасники Майдану, які влаштують цій ганебній персоні фекальну люстрацію, якщо наш уряд та керівники силових структур не бажають реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що Жидовцев А.В. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.365, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що особа 1 був висунутим у кандидати до Верховної ради України громадською організацією, то протиправну діяльність Жидовцева А.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання діяльності даної організації і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Жидовцева А.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів ЦВК і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Жидовцев А.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищив свої службові повноваження, вчинив підроблення, обмежив виборчі права кандидата на користь кримінального олігархату, приховав вчинені злочини ДВК і ОВК, перешкодила діяльності громадської організації, тим самим саботуючи роботу органів ЦВК. Саботаж і бойкотування роботи органів ЦВК прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Жидовцев А.В. умисно вчинив посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Жидовцевим А.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Жидовцева А.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Жидовцевим А.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.365, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Жидовцевим А.В. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів проведеного досудового розслідування. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Примітка: обіцяних юристів кандидат у депутати та викликана поліція так і не дочекалися навіть і через три години поспіль.

0 Комментарии Присоединиться к обсуждению →


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *