Корупційні схеми у процедурі безоплатної приватизації

На початку 90-х років після розпаду колгоспів держава запровадила безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність. Це стало інструментом для формування нового класу приватних землевласників та пришвидшення розвитку ринкових відносин.

У 2001 році право безоплатної приватизації було закріплено в Земельному кодексі України. За 20 років положення про безоплатну приватизацію перестало виконувати свою мету, натомість стало джерелом поширення численних корупційних схем, які призвели до втрати державою сотень тисяч гектарів землі.

На ділянки, передані за процедурою безоплатної приватизації, не поширюється дія мораторію, а тому їх можна продавати, купувати, здавати в заставу. Тому за участі посадовців, які мають інформацію про вільні ділянки, а також можливість вплинути на процедуру відведення, реалізують понад десяток корупційних схем із метою виведення земельного активу державної та комунальної власності.

Попри десятиліття існування системи безоплатної приватизації, в Україні не було впроваджено єдиного реєстру громадян, які отримали земельні ділянки згідно з цією процедурою. Відповідно відсутність прозорого контролю за приватизацією земельних активів держави породжує безліч корупційних схем. 

Що має зробити держава?

Інститут безоплатної приватизації земель в умовах земельної реформи має зазнати істотних змін. Держава має трансформувати безоплатну приватизацію, скасувавши відповідні положення Земельного кодексу України. Натомість необхідно забезпечити прозоре розпорядження державними та комунальними землями, впровадивши електронну систему торгів.

Детальніше про поширені корупційні схеми в земельній сфері та необхідні заходи для їхнього запобігання читайте у звіті НАЗК .