Поделиться ссылкой на ФейсбукеПоделиться ссылкой в ТвиттереДобавить в избранное

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо цивільної конфіскації корупційних активів високопосадовців та відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це йдеться в сюжеті Радіо НВ.

Що пропонує президентський законопроект

Максимальна міра відповідальності — 10 років позбавлення волі. Документ передбачає конфіскацію незаконних активів за рішеннями суду у цивільному порядку без обвинувального вироку і повертає покарання для чиновників за незаконне збагачення — статтю, яку у лютому цього року Конституційний суд визнав неконституційною.

Згідно із законопроектом, позов про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред’явлений щодо активів, набутих протягом трьох років до дня набуття чинності цим законом та після цього, якщо різниця між вартістю активів і доходами у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розгляд справ про незаконне збагачення пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду. Це має стати додатковою гарантією неупередженого розгляду.

Кримінальна відповідальність наставатиме у випадку, якщо предметом незаконного збагачення будуть активи, розмір яких перевищує значний, як це визначено конвенцією ООН проти корупції. Так, набуття чиновником активів вартість яких більше, ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його доходи, документом пропонується карати позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Напрацьовані раніше матеріали щодо незаконного збагачення можуть бути використані для позовів про стягнення у дохід держави незаконно набутих активів. Незаконно набуті активи будуть стягуватися у дохід держави у цивільному порядку за позовами Національного антикорупційного бюро, погодженими з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Сподівання Стефанчука та критика комітету Ради

Цивільна конфіскація допускається директивою ЄС від 2014-го року і застосовується у Великій Британії, США, Австралії, Канаді, Швейцарії та інших країнах, наголосили в Адміністрації президента. Там додали, що законопроект розроблявся спільно з національними та іноземними експертами.

Поданий президентом проект значно ширший за предметом регулювання і принципово відрізняється від уже наявних у Верховній Раді проектів, зазначив представник глави держави у парламенті Руслан Стефанчук. Він назвав цей документ більш комплексним.

«Цей законопроект набагато ширший, ніж ті, які напрацьовувались. Він не обмежується тільки кримінальною відповідальністю — туди включені питання цивільно-правової відповідальності, тому це комплексний законопроект. Питання внесення (змін — ред.) до процедур, до процесуальних кодексів, питання внесення (змін — ред.) до окремих законів, які стосуються судоустрою, тобто ми вже напрацьовуємо комплексний проект. Я дуже сподіваюся на співпрацю в цьому контексті з комітетом, я дуже сподіваюся на співпрацю в цьому контексті з Верховною Радою. В кінці кінців те, що ми пообіцяли, треба зробити», — заявив Стефанчук, коментуючи президентський законопроект.

Є певна група народних обранців, які не підтримають президентський законопроект про незаконне збагачення. Водночас можна прогнозувати, що Верховна Рада його все ж таки ухвалить, зазначив у коментарі Радіо НВ заступник голови парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак . Наприклад, поки що у першому читанні і з доопрацюванням протягом двох-трьох тижнів. Водночас, наголосив Чумак , цей законопроект не є ідеальним. Зокрема, його потрібно було подавати відразу в комплекті із встановленням механізму цивільної конфіскації.

«Ще багато чого можна доопрацьовувати. Величезна сума різниці між активами і встановленням реальних доходів. Це на таку суму треба надбати активи, щоб вона перевищувала власні доходи на 11 млн. Якщо сума менша за цю, то ніхто ж не несе покарання. Це взагалі профанація, чесно кажучи, трошки самої ідеї незаконного збагачення. Потім з-під дії закону повністю випали наближені особи осіб, які займають посади в державній владі та органа місцевого самоврядування. Однакова відповідальність, наприклад, щодо сільського голови і президента України», — заявив Чумак .

Потрібні нові судді КС

Навіть якщо законопроект буде проголосований у парламенті, він не поверне вже закриті кримінальні справи, зазначив у коментарі Радіо НВ голова правління Фундації DEJURE, член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков. До того ж, за його словами, це питання знову може опинитися у Конституційному суді.

«Стосовно судового розгляду, дуже просто: будь-яке формулювання незаконного збагачення, яке пропонується, яке фактично має таку саму механіку, таку саму логіку і такий самий склад злочину, може бути визнане повторно Конституційним судом неконституційним, поки не зміниться склад суду і порядок його формування, поки туди не прийдуть судді, готові, які матимуть внутрішній стрижень, які матимуть достатньо доброчесності та незалежності для того, щоб ухвалити рішення на користь інтересів суспільства, а не на користь якихось політиків», — зазначив Жернаков.

Нагадаємо, 27-го лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Таке рішення викликало занепокоєння МВФ, посольств США та Великої Британії.