Понад 90% публічних службовців вважають, що відповідальність за доброчесність в органі у рівній мірі залежить як від керівників, так і від працівників цього органу

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі при Міністерстві оборони Норвегії (CIDS) та Національного агентства України з питань державної служби провели опитування «Антикорупційна доброчесність – 2020».

Завдяки результатам опитування НАЗК зможе системно працювати з розбудовою доброчесності в організаціях державного сектору. Зокрема, результати дослідження будуть використані для підготовки навчальної програми щодо ролі керівників державних організацій у запобіганні корупції.

Окремий блок дослідження стане підґрунтям для напрацювань, які допоможуть підвищити статус антикорупційних уповноважених. Також НАЗК продовжуватиме працювати над освітніми проєктами для уповноважених, зважаючи на результати дослідження.

Якими є результати дослідження?

За результатами цього опитування понад 90% респондентів вважають, що працівники та керівництво у рівній мірі є головними відповідальними за рівень доброчесності у діяльності державних органів та підприємств. На думку 74% опитаних, саме особиста доброчесність працівників найбільше впливає на зменшення корупційних проявів в організаціях державного сектору.

Серед інших факторів, які також впливають на зменшення корупційних проявів, респонденти відзначили:

54% – прозорість прийняття управлінських рішень;
48% – конкурентна заробітна плата.

Найменший вплив, на думку публічних службовців, має фактор страху перед мірами відповідальності. Лише 12% опитаних вважає його дієвим заходом для зменшення корупційних проявів.

Проте незважаючи на те, що більшість керівників організацій державного сектору постійно наголошують на нульовій толерантності до корупції (так, зазначили 80% респондентів), лише половина державних службовців готові повідомити свого керівника або іншого (доброчесного) керівника органу про порушення вимог антикорупційного законодавства колегою чи керівником.

Більше 50% опитаних впевнені у тому, що викривання корупції може мати негативні наслідки для викривача (наприклад, тиск на роботі, включно зі звільненням).

НАЗК вже працює над тим, щоб захистити викривачів. Зокрема, продовжується робота над створенням Порталу викривачів. Він зробить процес подання повідомлення про корупцію легким та забезпечить анонімність особи, що повідомляє про корупцію.

Які дані були використані для дослідження?

Для підготовки аналітичного огляду було проаналізовано відповіді 35 тисяч публічних службовців. До бази аналізу увійшли відповіді: