Прокурор Говда Р.М. міняє кримінальні справи на квартири

У провадженні третього слідчого відділу СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення директором ТОВ «Доклаб» Казанцевим Сергієм Володимировичем, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Однак, в порушення п.2 ст.55 та ч.1 ст.214 КПК України, станом на 25.04.2018 року особі 1 так і не було вручено Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого, а також копії витягу з ЄРДР.
Не дивлячись на те, що особа 1 декілька десяток раз звертався з цього приводу до слідчого, заступника начальника і начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві (де до моменту реорганізації органів ДФС раніше перебувала на досудовому розслідуванні дана кримінальна справа), останні роками безкарно ігнорували подані заяви і клопотання. У зв’язку з затягуванням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року на вкрай нерозумний строк, особа 1 десятками раз звертався з відповідними скаргами до слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва, яким виносилися десятки судових ухвал, якими було зобов’язано слідчого, заступника начальника і начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві вчинити низку процесуальних і слідчих дій. Оскільки слідчі, заступник начальника і начальник СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві ігнорували всі ці ухвали та не вчиняли жодної процесуальної і слідчої дії, то особа 1 звертався з подібними скаргами до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва, яким також було зобов’язано слідчого, заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Саєнко Максима Олександровича та начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачук Сергія Андрійовича вчинити низку процесуальних і слідчих дій, чого з корупційних міркувань і другого рівня податкова міліція відмовлялася вчиняти. Тоді особа 1 неодноразово звертався в порядку ст.39 КПК України з подібними скаргами до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва з проханням зобов’язати вчинити слідчі і процесуальні дії силами заступника начальника Головного слідчого управління ДФС України Татаріновим Романом Володимировичем та начальником Головного слідчого управління ДФС України Солодченко Сергієм Вікторовичем, що суддями згодом і було зроблено — зобов’язано заступника начальника і начальника ГСУ ДФС України вчинити низку процесуальних і слідчих дій, чого і третя ланка податкової міліції категорично відмовлялася вчиняти з корупційних міркувань.
Враховуючи те, що Ухвалою у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва було скасовано незаконну Постанову від 28.02.2017 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. про відмову у задоволенні «клопотання» (?) про визнання особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, а також те, що Ухвалою у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року іншим слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва було зобов’язано слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві виконати вимоги Ухвали у судовій справі № 754/9653/16-к від 03.08.2016 року шляхом доповнення Єдиного реєстру досудових рішень відомостями про вчинення ТОВ «Доклаб» злочину за ст.212 КК України, особа 1 подав 12.04.2019 року слідчому судді Деснянського районного суду м.Києва чергову скаргу за вих. № 3166/11 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у нездійсненні інших процесуальних дій, які він був зобов’язаний вчинити у визначений КПК строк.
У своїй заяві особа 1 зазначив, що у злісне порушення ст.55, 56, 21, 220, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129, 129-1 Конституції України, слідчий, заступник начальника та начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві досі не скорилися вимогам цих самих законів, адже навіть після реорганізації СУ ФР ГУ ДФС України продовжують не виконувати вимог 11 (одинадцяти) Ухвал суду, в тому числі за №754/3324/17 від 17.03.2017 року та № 754/5431/18 від 25.05.2018 року, адже взамін вказаних у заяві кваліфікаційних статтей вчиненого злочину (ст.205, ст.212 КК України) внесли до ЄРДР лише ч.1 ст.205 КК України, тим самим послабивши кримінальну відповідальність ТОВ «Доклаб» за вчинені ними злочини перед державою і особою 1.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/15641/19 була розподіленою на слідчого суддю Хардіну О.П.
05.06.2019 року відбулося судове засідання в Шевченківському районному суді м.Києва у судовій справі № 761/15641/19 з розгляду оскарження трирічної бездіяльності начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у нездійсненні інших процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити у визначений КПК строк під головуванням слідчої судді Хардіної Оксани Петрівни. Під час даного судового засідання слідчий суддя Хардіна Оксана Петрівна зачитала повідомлення від начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачук Сергія Андрійовича від 17.05.2019 року з СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, у відповідності до якого прокурор прокуратури м.Києва 21.12.2018 року визначив підслідність кримінального провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП в м.Києві з скеруванням матеріалів даного кримінального провадження за підслідністю до Київської місцевої прокуратури №3 м.Києва.
Останнє є прецедентом для практично усієї світової громадськості адже напряму порушує усі існуючі норми кримінально-процесуального Кодексу України та здоровість людського глузду. У відповідності до статті 216 КПК України (Підслідність), законодавець зазначає таке:
«1. Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110 — 2, 111, 112, 113, 114, 114 — 1, 201, 258-258 — 5, 265 — 1, 305, 328, 329, 330, 332 — 1, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, крім випадків, коли ці злочини віднесено згідно з цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 205 — 1, 212, 212 — 1, 216, 218 — 1, 219 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 199, 200, 222, 222 — 1, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів:
1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті;
2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті;
3) проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України…».
Однак, якщо вже так нестерпно «чесалися» руки у прокурора прокуратури м.Києва Говди Романа Михайловича все таки змінити підслідність кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року і отримати чергового хабара у вигляді ще однієї квартири для своєї молодої дружини, то перед тим як змінити підслідність потрібно було вчинити ті обов’язкові слідчі і процесуальні дії, яких впродовж трьох останніх років ані слідчі, ані заступники начальника та начальники органу досудового розслідування першого, другого і третього рівня настирливо не вчиняли з корупційних міркувань:
1) допитати потерпілого у справі провадження;
2) допитати свідка особу 2;
3) допитати свідка особу 3;
4) допитати свідка Кошеварову Олену Іванівну;
5) розглянути в порядку ст.220 КПК України 11 (одинадцять) клопотань;
6) надати потерпілому 11 (одинадцять) відповідей на подані клопотання;
7) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/9653/16-к від 03.08.2016 року;
8) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/10655/16-к від 08.09.2016 року;
9) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/14574/16-к від 27.01.2017 року;
10) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/2688/17 від 15.03.2017 року;
11) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року;
12) виконати Ухвалу у судовій справі № 761/24814/17 від 23.08.2017 року;
13) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/6705/17 від 13.06.2017 року;
14) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/12720/17 від 31.10.2017 року;
15) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/5435/18 від 21.06.2018 року;
16) виконати Ухвалу у судовій справі № 761/11584/18 від 21.05.2018 року;
17) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року;
18) встановити і допитати у справі провадження усіх працівників ТОВ «Доклаб», які були на зміні, коли особа 1 викликав оперативно-слідчу групу за фактами приховування найманої робочої сили;
19) допитати працівників патрульної поліції 10-ї роти 2 батальйону УПП, яких особа 1 викликав на місце події (Шеремет М.В., Похольчук О.О., які бачили як з офісу масово втікали на двір біля півсотні найманих але не зареєстрованих працівників ТОВ «Доклаб» з метою приховання податкових злочинів);
20) внести до ЄРДР додаткові відомості про вчинене ТОВ «Доклаб» кримінальні правопорушення за кваліфікацією вчиненого злочину — ст.212 КК України;
21) провести досудове розслідування за додатковою статтею вчиненого злочину — ст.212 КК України;
22) надати особі 1 Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у даному провадженні;
23) дослідити і надати належну правову оцінку кожному із фактів, які особа 1 виклав у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення;
24) дослідити і надати належну правову оцінку листам з МОЗ України щодо потреби ліцензування ТОВ «Доклаб» і щодо обов’язкової наявності у працівників даного товариства медичної освіти;
25) призначити для особи 1 судово-медичну експертизу за фактами отримання ушкодження здоров’я;
26) призначити і провести перехресні допити, в тому числі особи 1 з директором і бухгалтером ТОВ «Доклаб»;
27) дослідити речові докази (звукозапис розмови) щодо зізнання директора ТОВ «Доклаб» про те, що він займається наданням медичних послуг та шантажує договірних агентів особистим написанням негативних відгуків на них на своєму веб-сайті;
28) призначити судову фоноскопічну експертизу наявного звукозапису розмови між особою 1 із директором і бухгалтером ТОВ «Доклаб»;
29) дослідити речові докази (звукозапис розмови з керівником офісного центру) щодо підроблення юридичної адреси директором ТОВ «Доклаб»;
30) надати особі 1 витяги з ЄРДР;
31) надати особі 1 інформацію про процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
32) надати особі 1 інформацію про інших слідчих у даному провадженні;
33) надати правову оцінку не виконання слідчими вказівок процесуальних керівників (після кожного скасування Постанов про закриття кримінального провадження);
34) надати оцінку розбіжностям у кількості працюючих та зареєстрованим особам на ТОВ«Доклаб»;
35) встановити законність роботи найманих працівників ТОВ «Доклаб» на дому;
36) перевірити наявність колективного договору і трудових угод з працівниками ТОВ «Доклаб»;
37) надати правову оцінку факту переховування ТОВ «Доклаб» від контролюючих органів та від контрагентів і клієнтів в іншому адміністративному районі м.Києва;
38) надати правову оцінку тому, що ТОВ «Доклаб» проводить діяльність не за власними КВЕДами;
39) надати правову оцінку наданим особою 1 доказам отримання ним матеріальних і моральних збитків;
40) витребувати з ГУ ДФС м.Києва Акти проведеної фактичної виїзної перевірки на ТОВ «Доклаб» та надати їм правову оцінку;
41) встановити реальну суму нанесених збитків державі через несплату ТОВ «Доклаб» податків.
Позаяк, прокурор прокуратури м.Києва Говда Р.М. перерахованих вище обов’язкових слідчих і процесуальних дій не вчинив, тим самим виявив себе як особу, що перевищила повноваження та вчинила зухвалі кримінальні вчинки. Однак, якщо до вищенаписаного додати ще й те, що прокурор прокуратури м.Києва Говда Р.М. впродовж останніх чотирьох років саботує проведення біля 450 (чотириста п’ятдесяти) досудових розслідувань у 450 (чотириста п’ятдесяти) кримінальних провадженнях, а також досі не виконує близько 400 (чотириста) ухвал слідчих суддів, які стосуються внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та розгляду клопотань в порядку ст.220 КПК України (в тому числі ним самим, за фактами винесення слідчими суддями Печерського районного суду м.Києва ухвал із зазначенням в резулятивній частині його власного прізвища та імені), то сумніватися в його потенційній корупційній і підривній діяльності уже не приходиться. Також, прокурор прокуратури м.Києва Говда Р.М., шляхом перевищення службових повноважень відмовляє в особистому прийомі громадян, навіть коли це стосується особистого прийому начальників управлінь. При цьому слід особливо зазначити, що наша держава зараз знаходиться у глибокій економічній кризі і що факти перешкоджання прокурором прокуратури м.Києва Говдою Р.М. наповненню державної скарбниці податками є вкрай важкий злочин, що прирівнюється до державної зради.
Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення — та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання. Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення.
Відповідальність за ч.1 і 2 ст.382 ККУ настає у випадку невиконання рішення лише одного органу державної влади — суду. Поняттям суд охоплюються всі існуючі в Україні суди, які входять до судової системи України: Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції, у т.ч. спеціалізовані. Незважаючи на те, що ч.З ст.382 ККУ не містить аналогічної вказівки, так само і рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню лише за умови, якщо вони є остаточними. Остаточне рішення, як правило, виносить відповідна палата, яка розглядає справу, а в передбачених зазначеною Конвенцією виняткових випадках — Велика палата Європейського суду з прав людини. Відповідальність за ст.382 ККУ може настати лише у випадку невиконання службовою особою правосудного судового рішення. Для наявності складу злочину, передбаченого ч.1 і 3 ст.382 ККУ, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Злочин є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання його виконанню. Для визначення моменту закінчення цього злочину важливим є встановлення моменту надходження судового рішення до службової особи, яка повинна його виконувати, і строку виконання судового рішення, який встановлено законом або судом. Суб’єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень прокурором прокуратури м.Києва Говда Р.М. мають ознаки злочину за ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. Крім того, як для даного випадку, позиція прокурора Говди Р.М. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів прокуратури та до керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Прокурор Говда Р.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, не виконує рішень суду, приховує вчинені злочини, вчиняє бездіяльність і службову недбалість, надає допомогу злочинним угрупуванням, поширює корупцію, перешкоджає діяльності громадській організації, тим самим саботуючи роботу органів прокуратури та державного апарату. Саботаж і бойкотування належної роботи органів прокуратури та державного апарату прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Прокурор Говда Р.М. умисно вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території м.Києва. Навмисна протидія нинішній державній політиці Говдою Р.М., як керівником прокуратури м.Києва, вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Вищенаписане дає відповідні підстави вважати, що в діяльності прокурора Говди Р.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень прокурором Говдою Р.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення прокурором Говдою Р.М. Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних вище структур, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції не продажного мас-медіа.

1 Комментарий Присоединиться к обсуждению →


  1. Randsam

    Amoxicillin Feed Additive Usage Kamagra Pas Cher Rapide viagra Finasteride Where Can I Buy Cialis Ou Commander

    Ответить

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *