Шмигаль Д.А. Бездара і зрадник, який саботує роботу уряду

Статтею 40 Конституції України встановлено, що «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
В статті 41 Конституції України закріплено таке: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
На підставі фундаментальних принципів правової держави, Конституції України, Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особа 1 від імені фізичної і юридичної особи подав 12.03.2020 року через приймальну Кабінету міністрів України п’ять заяв:
1) за вих. № 6 від 12.03.2020 року (було зареєстровано звернення під вх. № 10739/1/1-20);
2) за вих. № 07/03/12 від 12.03.2020 року (було зареєстровано звернення під вх. № 10739/0/1-20);
3) за вих. № 09/03/12 від 12.03.2020 року (було зареєстровано звернення під вх. № 10740/0/1-20);
4) за вих. № 08/03/12 від 12.03.2020 року (було зареєстровано звернення під вх. № 10742/0/1-20);
5) б/н від 12.03.2020 року (було зареєстровано звернення під вх. № 41-В-005661/26П) з особистим повідомленням прем’єр-міністра України Шмигаль Дениса Анатолійовича про:
1) Корупцію, безчинність і свавілля в КМДА (в тому числі в діях голови КМДА Кличка В.В. і в діях його заступників, в Департаменті містобудування і архітектури, Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища, в КП «Київреклама»);
2) Корупцію, безчинність і свавілля в Солом’янській у місті Києві державної адміністрації (в тому числі в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», в відділі контролю за благоустроєм Солом’янської у місті Києві державної адміністрації;
3) Корупцію, безчинність і свавілля в Дарницькій у місті Києві державній адміністрації (в тому числі в КП «Керуюча компанія з обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м.Києва», в відділі контролю за благоустроєм Дарницької у місті Києві державної адміністрації);
4) Тривале не виконання КМДА Рішення Окружного адміністративного суду (понад 18 місяців);
5) Перешкоджання КМДА впродовж 34 місяців законній господарській діяльності приватного підприємства (що спричиняє несплату податків державі, а власнику підприємства – збитку і банкротство);
6) Корупцію, безчинність і свавілля в органах ДФС, що призводить до недоотримання державою сотень мільярдів гривень на рік;
7) Корупцію, безчинність і свавілля в діяльності ДСА, ВРП, в загальних судах м.Києва та Рівненської обл.;
8) Корупцію, безчинність і свавілля в діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у Вищому антикорупційному суді (на прикладі особливо бездарних, безграмотних, злочинних суддях: Воронько Володимира Дмитровича, Мойсак Сергія Мирославовича, Широкої Катерини Юріївни, Олійник Оксани Вікторівни, Мовчан Наталії Володимирівни, Хамзіна Тимура Рафаїловича, Михайленко Віри Володимирівни, Боднар Сергія Богдановича, Чорної Валерії Вікторівни, Калугіної Інни Олегівни, Панкулича Віктора Івановича, Павлишин Олега Федоровича, Никифорова Андрія Сергійовича, Чорненької Даниїли Степанівни, Михайленко Дмитра Григоровича, Панаід Ігора Васильовича, Глотова Миколи Сергійовича, Семенникова Олександра Юрійовича), які перешкоджають поступленню в скарбницю держави сотень мільярдів гривень на рік;
9) Рейдерство, незаконне зайняття земельних ділянок, незаконне будівництво, незаконну реконструкцію будівель, незаконне облаштування прибудинкових територій, зведення незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, незаконну реконструкцію житлових і нежитлових споруд, самовільне облаштування вхідної групи, незаконного розміщення рекламних засобів (які загрожують життю і здоров’ю перехожих громадян та мешканцям будинків), незаконне ведення господарської діяльності, несплата податків, приховування найманої робочої сили від належної реєстрації, що спричиняє недоотримання державою сотні мільярдів гривень на рік;
10) Побори і вимагання хабарів чиновниками з РДА і КМДА, переслідування суб’єктів господарювання;
11) Тотальну бездіяльність у всіх правоохоронних органах та про корупцію в них;
12) Тотальну бездіяльність в органах прокуратури та про корупцію в них;
13) Економічну недоцільність в фінансуванні ДБР, НАБУ, ВАКС, АП ВАКС, СБУ та про корупцію в них;
14) Саботаж і диверсії в діяльності усіх органів виконавчої влади;
15) Не проведення досудового розслідування усіма правоохоронними органами і органами прокуратури;
16) Не виконаннядекількох тисяч рішень слідчих суддівСБУ, НАБУ, ДБР, НП України та органами прокуратури;
17) Тривалу бездіяльність (біля 8 років) і корумпованість Виконавчої служби Дарницького РУЮ м.Києва;
18) Антидержавну діяльність і саботаж суддів, правоохоронних органів, чиновників, ВРП, органів прокуратури;
19) Замовне засудження громадян до позбавлення волі та застосування до них тортур;
20) Приховування правоохоронними органами і органами прокуратури важких злочинів, в тому числі фактів вбивства, замаху на вбивство, грабіж, розбій та розкрадання державного майна;
21) Участь правоохоронних органів і органів прокуратури у виробництві і збуту наркотиків, а також незаконного видобутку і продажу (закордон) бурштину;
22) Незаконну конфіскацію приватного майна та знищення окремого переліку майна приватного підприємства працівниками КП “Київреклама”;
23) Привласнення і розтрату державного майна, а також заволодіння ним шляхом зловживання;
24) Незаконне тримання в багаторічній (?) черзі учасника бойових дій, записаного на особистий прийом до прем’єр-міністра України (в тому числі і до Шмигаля Д.А.).
При цьому, особа 1 надавав прем’єр-міністру України Шмигаль Д.А. список конкретних імен посадових осіб органу виконавчої влади із зазначенням займаних ними посад та місця їх роботи (в тому числі з КМДА, районних РДА м.Києва, правоохоронних органів і органів прокуратури), що вчиняли та продовжують вчиняти протиправні дії. А в прохальній частині усіх цих п’яти вищезазначених на ім’я Шмигаль Д.А. заяв особа 1 зазначав:
1. Провести службові розслідування щодо кожного з описаних вище випадків.
2. Притягнути до дисциплінарної відповідальності (шляхом звільнення з роботи) начальника Управління з питань реклами КМДА Смирнова Олександра Григоровича, в.о. директора КП «Київреклама» Дзядевич Оксану Анатоліївну, директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Свистунова Олександра Вікторовича, заступників голови Київської
міської державної адміністрації Пантелєєва Петра Олександровича та Мондриївського Валентина Миколайовича, директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Радика Володимира Івановича, директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» Солодуха Андрія Миколайовича, начальника КП «Залізничне» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Дудара Миколу Петровича.
3. Забезпечити ремонт навмисно пошкодженого рекламного засобу підприємства та повернути незаконно вилучене майно у мою приватну власність.
4. Забезпечити облаштування на тому ж самому місці і у такий же самий спосіб незаконно демонтованого рекламного засобу підприємства.
5. Забезпечити поновлення строку дії Договору на розміщення рекламного засобу підприємства на термін, що рівняється часу відсутності його на місці первинного розташування.
6. Забезпечити повернення у законну власність держави незаконно зайняту земельну ділянку ТОВ «Адамант» (02096, м.Київ, Харківське шосе, 51-А, ЄДРПО 36506315).
7. Забезпечити демонтаж незаконно встановлених малих і великих архітектурних споруд ТОВ «Адамант» на незаконно зайнятій земельній ділянці.
8. Забезпечити демонтаж самовільно встановлених гаражів ТОВ «Адамант» навколо артезіанської свердловини, які забруднюють питну воду та загрожують масовому отруєнню населення.
9. Забезпечити демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів за вказаними вище адресами.
10. Забезпечити демонтаж незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду за вказаними адресами.
11. Забезпечити для мене особистий прийом (якого я очікую на пільговій черзі майже п’ять календарних роки).
12. Встановити правову, фахову і економічну доцільність перебування в лавах антикорупційних суддів вищеперелічених осіб, що скомпроментували себе тривалим саботажем і підривною діяльністю.
13. Встановити правову, фахову і економічну доцільність перебування в лавах НАБУ керівників ГПД НАБУ і УВК НАБУ, а також керівника НАБУ і всіх його заступників.
14. Усунути перешкоди для подальшого здійснення законної господарської діяльності підприємства.
15. Забезпечити виконання рішення Окружного адміністративного суду у справі № 826/247/18 від 24.07.18 р.
16. Звільнити керівників ГУ ДФС у м.Києві, що шкодять інтересам нашої держави і громадянам, а також начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачука Сергія Андрійовича, який впродовж багатьох років приймає активну участь у аферах і корупційних діях Демченеко Л.Д. та блокує проведення усіх нами відкритих кримінальних проваджень, досі ігноруючи сотні ухвал слідчих суддів Деснянського і Шевченківського районних судів м.Києва (у 27 провадженнях на 27 суб’єктів господарювання, які завдячуючи даним посадовим особам уникли оподаткування доходів на суму більше 2 мільярдів гривень).
17. Надати відповідь за наслідками розгляду заяв у визначений законом строк.
Крім цього, особа 1 в окремому порядку просив Шмигаль Д.А., в силу ст.7 Закону України “Про звернення громадян”, не перекидати в руки оскаржуваних осіб подані на його ім’я п’ять вищевказаних заяв. Однак, як це витікає із надісланої 13.03.2020 року відповіді особі 1, взамін того що б діяти у відповідності до вимог фундаментальних принципів правової держави, Конституції України, Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та відповідно існуючому переліку антикорупційних Законів України, Шмигаль Д.А. протиправно перекинув одну з п’яти отриманих заяв на розгляд оскаржуваній особі (голові КМДА Кличку В.В.), а решта чотири заяви – взагалі проігнорував. Станом на 15.06.2020 року особа 1 так і не отримав належних йому ще чотири відповіді від прем’єр-міністра України Шмигаля Д.А. на чотири із п’яти поданих звернень. Таких відповідей також не поступило і від можливо уповноважених на розгляд цих звернень інших інстанцій.
Поміж цим, навіть перекидаючи на розгляд лише одну із п’яти заяв в руки оскаржуваних осіб, прем’єр-міністра Шмигаля Д.А. чомусь не зупинило те, що у тексті вказаних заяв особа 1 зазначав, що на всіх оскаржуваних посадових осіб він відкрив біля 25 кримінальних справ, а також те, що в додатках до вказаних заяв знаходилися як для прикладу копії деяких витягів з ЄРДР, що не дозволяло Шмигалю Д.А. перекидати дані заяви на розгляд в руки оскаржуваним чиновникам. А якщо врахувати ще й той факт, що прем’єр-міністр України наділений дюжиною повноважень, а також те, що Україна зараз перебуває на межі дефолту, в той час як його корумповані держслужбовці систематично позбавляють скарбницю держави грошових надходжень на сотні мільярдів гривень у рік, то було б цілком доречно, що б впродовж лише однієї доби усіх цих корупційних чиновників було звільнено з роботи та притягнуто до кримінальної відповідальності.
Однак, всього цього чомусь не відбулося з незрозумілих причин. Злочинне неробство, нахабне недбальство, кричуща безграмотність, безпардонне дилетантство та очевидна безмозкість прем’єр-міністра України наштовхує на логічний висновок, що бездарну контру Шмигаля Д.А. цілком влаштовує та надкритична ситуація, яка зараз склалася в нашій державі та навколо неї. Більше цього, своїм неробством і протиправною діяльністю прем’єр-міністр України Шмигаль Д.А. сприяє:
– дефолту, так як сотні мільярдів гривень продовжуватимуть щорічно осідати в кишенях корупціонерів, а не поступати в державну скарбницю;
– процвітанню корупції, популяризації безчинності і свавілля (в тому числі в КМДА: головою КМДА Кличком В.В. і всіма його заступниками, керівником Департаменту містобудування і архітектури, керівником Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, керівником КП «Київреклама»);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в Солом’янській у м.Києві державної адміністрації (в тому числі керівником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», керівником відділу контролю за благоустроєм Солом’янської у м.Києві державної адміністрації);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в Дарницькій у місті Києві державній адміністрації (в тому числі керівником КП «Керуюча компанія з обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м.Києва», керівником відділу контролю за благоустроєм Дарницької у м.Києві державної адміністрації);
– подальшому не виконанню КМДА Рішення Окружного адміністративного суду у справі № 826/247/18;
– подальшому перешкоджанню керівниками КМДА законній господарській діяльності приватного підприємства (що пролонгує несплату податків державі, а власнику підприємства – подальшого збитку);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в органах ДФС (що вплине на недоотримання державою податків на сотні мільярдів гривень на рік);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в діяльності ДСА, ВРП, в усіх загальних судах м.Києва та в декотрих загальних судах Рівненської, Харківської і Вінницької областей;
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у Вищому антикорупційному суді (на прикладі бездарних, безграмотних і злочинних суддях: Воронько Володимира Дмитровича, Мойсак Сергія Мирославовича, Широкої Катерини Юріївни, Олійник Оксани Вікторівни, Мовчан Наталії Володимирівни, Хамзіна Тимура Рафаїловича, Михайленко Віри Володимирівни, Боднар Сергія Богдановича, Чорної Валерії Вікторівни, Калугіної Інни Олегівни, Панкулича Віктора Івановича, Павлишин Олега Федоровича, Никифорова Андрія Сергійовича, Чорненької Даниїли Степанівни, Михайленко Дмитра Григоровича, Панаід Ігора Васильовича, Глотова Миколи Сергійовича, Семенникова Олександра Юрійовича), які роками перешкоджають поступленню в скарбницю держави сотень мільярдів гривень на рік;
– популяризації рейдерства, незаконного зайняття земельних ділянок, незаконного будівництва, незаконної реконструкції будівель, незаконного облаштування прибудинкових територій, зведення незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, незаконної реконструкції житлових і нежитлових споруд, самовільного облаштування вхідної групи, незаконного розміщення рекламних засобів (які загрожують життю і здоров’ю перехожих громадян та мешканцям будинків), незаконного ведення господарської діяльності, несплати податків, приховування найманої робочої сили від належної реєстрації, що спричинить подальшого недоотримання державою сотень мільярдів гривень на рік;
– популяризації поборів і вимагательства хабарів чиновниками з РДА і КМДА, подальшого переслідування суб’єктів господарювання представниками влади;
– подальшій бездіяльності усіх правоохоронних органів та корупційних дій;
– подальшій бездіяльності органів прокуратури та корупційних дій;
– знекровленню економіки нашої держави корупційним непотребом: ДБР, НАБУ, ВАКС, АП ВАКС, СБУ;
– загостренню економічної кризи через саботаж і диверсії в діяльності усіх органів виконавчої влади;
– різкому загостренню криміногенної атмосфери в державі;
– виникненню страйкам, громадської непокори і масовим заворушенням в державі;
– черговому державному перевороту, можливій втраті незалежності України;
– неконтрольованій діяльності правоохоронних органів і органів прокуратури;
– втраті чималої частки державного майна, збільшенню випадків вбивств, популяризації кілерства;
– непідконтрольності правоохоронних органів і органів прокуратури уряду країни;
– некерованості чиновників, неконтрольованості органів виконавчої влади.
Сумарним результатом злочинної бездіяльності і кричущої бездарності прем’єр-міністра України Шмигаля Д.А., за наслідками “розглянутої” уповноваженим органом (а фактично – оскаржуваними особами) лише однієї з п’яти поданих заяв, жодних мір щодо фактів корупції, вимагательства, переслідування, незаконної конфіскації, хуліганства, саботажу, рейдерства, розтрати державного майна, приховування злочинів, перевищення повноважень, вчинення підроблень, надання допомоги злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, бездіяльності і службової недбалості, перешкоджання законній господарській діяльності і т.д. – прийнято не було. Сподіватися на протилежне було б повною ахінеєю, адже Кличко В.В., усі його заступники, керівники департаментів і управлінь КМДА не наділені повноваженням проводити проти самих себе службові розслідування та застосовувати проти самих себе дисциплінарні покарання.
Тим не менше, оскаржувані посадові особи з КМДА, за дивакуватим дорученням Шмигаля Д.А., надіслали особі 1 відповідь, в якій заперечували свою винуватість у вчинених злочинах та знову вдалися до пропозицій надання їм хабаря за повернення незаконно вилученого майна (не дивлячись на те, що рішенням Окружного адміністративного суду було визнано їх дії протиправними).
Однак, з метою помсти, оскаржувані чиновники з КМДА вдалися до каральних мір по відношенню до особи 1, так як майже усі кримінальні провадження, які особа 1 зазначав в своїх заявах в контексті тривалого не проведення розслідування, були відразу закритими навіть без визначення процесуального статусу особи 1, без виконання ухвал суду щодо вчинення низки процесуальних і слідчих дій, без розгляду клопотань, без надання оцінки висновкам проведених судово-медичних експертиз, без проведення допиту заявника, без проведення допиту свідків і осіб, які вчинили тяжкі злочини (в тому числі вбивство, замах на вбивство, виготовлення та збут наркотиків, незаконне видобування бурштину і його продажа за кордон, проникнення в чужий будинок та незаконне проживання в ньому, рейдерство, хуліганство, розбійний напад, нанесення тілесних ушкоджень громадським діячам працівниками поліції, а також без надання особі 1 копій Постанов про закриття кримінальних проваджень з метою перешкоджання його законному праву на їх оскарження в суді, що передбачено положенням ст.284 КПК України, ст.55, 129 Конституції України та практикою ЄСПЛ.
Наприклад, після незаконного об’єднання керівником прокуратури м.Києва Романом Говдою 250 кримінальних справ в одне єдине – за № 42015100040000162, останнє було відразу ж закрито. Також, було закритим зовсім не розслідуване провадження за № 42018181200000106, яке стосувалося розкрадання державного і приватного майна, незаконне проникнення в житло, виготовлення і збуту наркотиків.
Також, було закритим зовсім не розслідуване кримінальне провадження за № 52018000000001092, яке стосувалося злочинних дій керівника і заступників керівника прокуратури Рівненської області не дивлячись на звернення особи 1 до керівника прокуратури Львівської області щодо не підсудності даного провадження СУ ГУ НП у Львівській області.
Різновидом застосованих до особи 1 репресій також стало і те, що Київська місцева прокуратура №9, Сарненська місцева прокуратура Рівненської області та Генеральна прокуратура України продовжують роками не виконувати вимог слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва та Кузнецовського міського суду Рівненської області – не вносити відомості до ЄРДР.
В статті 7 Закону України “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення) зазначається: “Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів може виразитись у: встановленні будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією і законами України, у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї; порушенні гарантій, які встановлені законом для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів; невиконанні роботодавцем обов’язку щодо створення належних умов для діяльності профспілкових організацій; невиконанні законного рішення профспілки; створенні перепон для об’єднання профспілок в асоціації; незаконному втручанні в організацію та порядок проведення зборів, конференцій, інших заходів, які проводяться профспілками відповідно до закону; примусовому розпуску, припиненні, а також забороні діяльності профспілок, їх об’єднань у не судовому порядку; позбавленні їх права власності на будь-яких інших, крім судового рішення, підставах; створення перепон щодо укладання профспілками колективних договорів, угод та здійснення контролю за їх дотриманням; ненаданні службовими особами відомостей, що стосуються умов праці, додержання законодавства про працю тощо. Перешкоджання законній діяльності громадських організацій або їх органів може проявитись у будь-яких діяннях, у тому числі із числа описаних вище, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами Їх статутних завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві або іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з метою не допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу. Об’єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об’єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об’єднанню з всеукраїнським, місцевим чи міжнародним статусом; первинній; місцевій, обласній, регіональній, республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи її місцевим осередкам; органу таких об’єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому (з’їзду, конференції, зборам) чи виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об’єднань чи їх органів.
Якщо спосіб перешкоджання сам по собі є злочинним (перевищення влади або службових повноважень, заподіяння тілесних пошкоджень, погроза вбивством, службове підроблення, порушення рівноправності громадян), то вчинене за наявності для того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст.170 та ст.365, 121, 122, 129, 366, 161 ККУ. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об’єднань громадян або їх органів. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці всі стандарти конституційного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Прем’єр-міністр України Шмигаль Д.А. явно через свою корумпованість, безграмотність, нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, Шмигаль Д.А. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми неправомірними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які регулярно влаштовуватимуть цьому ганебному диверсанту фекальну люстрацію, якщо Верховна рада України і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності прем’єр-міністра України Шмигаль Д.А. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані порушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Шмигаль Д.А. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Шмигаль Д.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Шмигаль Д.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, вчиняє недбальство і службову бездіяльність, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, не виконує вимог Конституції України, вчиняє службові підроблення, перешкоджає громадській діяльності, тим самим саботуючи роботу органу виконавчої ланки влади. Саботаж і бойкотування роботи виконавчої ланки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Шмигаль Д.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Шмигаль Д.А. вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Шмигаль Д.А. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Шмигаль Д.А. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Шмигаль Д.А. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Верховної Ради України і Президента України – вирішення питання щодо припинення повноважень прем’єр-міністра України за фактом його абсолютної безмозкості і потенційної злочинності. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.