Керівництво партії «Слуга народу» не раз спростовувало чутки про розкол та непорозуміння всередині фракції. Але тепер конфлікти вийшли в публічну площину.
Попри обіцянки керівництва партії «Слуга народу» вирішувати всі спірні питання в режимі «партійної дискусії», все більше конфліктів стають публічними, тому приховувати їх дедалі складніше.
Перші дзвіночки
Ще на початку вересня всередині фракції «Слуга народу» спалахнув бунт. Він стосувався законопроекту №1038, за допомогою якого і мажоритарників, і депутатів, які потрапили в Раду по списках, хотіли позбавляти повноважень у разі виходу або виключення з фракції. За закон мали голосувати 12 вересня, втім, група мажоритарників не погодилася підтримати документ. Депутати навіть готові були на публічний протест проти керівництва партії та жалілися, що їх хочуть перетворити на «ручних тварин». Тоді скандал зам’яли, а документ відправили на доопрацювання.
Публічні конфлікти
Одіозний народний депутат Олександр Дубінський став рупором невдоволення частини фракції після того, як та ж сама норма про позбавлення мандату з’явилася в іншому законопроекті. Він записав відеозвернення до керівництва партії з проханням не тримати своїх депутатів за ідіотів. Його підтримав ще один скандальний нардеп Максим Бужанський. Народні обранці заявили, що керівництво партії намагається обдурити мажоритарників.
Ще один конфлікт також спровокував Дубінський. 3 жовтня він написав на своїй сторінці в Facebook, що партію можна було б назвати «слугою МВФ». Так депутат відреагував на відмову президії Верховної Ради розглядати питання про створення слідчої комісії для розслідування діяльності екс-керівників НБУ на чолі з Валерією Гонтарєвою. Нардеп Давид Арахамія, коментуючи слова Дубінського, запропонував йому продати всі свої автомобілі, щоб профінансувати Україну замість МВФ.
Що кажуть експерти?
Політичний аналітик Руслан Бізяєв зазначає, що зараз фракцію «Слуга народу» розколює декілька питань. Перше – це питання організаційні. Це методи керівництва, порядок виключення з фракції тощо. Друге – політичні питання. Наприклад, той же Бужанський відмовився голосувати за законопроект про податки, заявивши, що не йшов до парламенту, щоб кошмарити малий бізнес. Крім цього, у деяких депутатів «Слуги народу» діаметрально протилежні погляди на імплементацію політичної частини Мінських угод.
За словами Бізяєва, поки що фракції «Слуга народу» нічого не загрожує. Навіть, якщо з неї вийде частина мажоритарників, це не завадить політичній силі приймати необхідні законопроекти. Втім, ближче до грудня, на думку експерта, почнеться фрагментація фракції за кількома напрямками.
Політичний експерт Олексій Головачов вважає, що фракція «Слуга народу» зовсім скоро остаточно деградує. За його словами, це було очевидно одразу, але процеси розпаду йдуть значно швидше, ніж він очікував. Головачов зазначає, що групі Дубінського потрібен був привід, щоб розпочати конфлікт та невдовзі вийти з підпорядкування Давида Арахамії та Дмитра Разумкова. Таким приводом, на думку експерта, став брифінг генпрокурора Руслана Рябошапки, який виявився слабкою фігурою. Всі зрозуміли, що Рябошапка не стане переслідувати Порошенка, Гонтарєву, не стане розслідувати корупцію в оборонці. Це й стало приводом для розколу в партії.
Головачов вважає, що вже наступної осені гостро постане питання про дострокові вибори, тому що фракція «Слуга народу» перестане бути монолітною, буде фінансуватися з різних джерел.
Набрана за два тижні по інтернету строката солянка слуг народу не може довго зображати з себе дієздатний парламент, — підсумував експерт.
Політолог Олег Соскін також впевнений, що розколу не уникнути, оскільки за списком у парламент пройшло лише 124 особи, всі інші – мажоритарники. Експерт наголошує, що мажоритарники все ж таки вигравали вибори на індивідуальній основі, тому розкол повинен відбутися. За його словами, навіть якщо 30 людей об’єднаються проти керівництва, «Слуга народу» втратить монобільшість.
Журналіст Богдан Мошай , натомість, заявляє, що «партійні дискусії», хоч і такі конфліктні, навряд чи загрожують існуванню монобільшості. На його переконання, суперечки всередині фракції – це нормальна парламентська практика. Втім, справжній розкол у фракції все ж може відбутися, якщо окремі депутати поставлять інтереси своїх спонсорів вище за інтереси держави.
