Сотниченко В.С. Божевільний керівник прокурорів-перевертнів

29.08.2017 року, приблизно в 11 годин 15 хвилин, група невідомих зловмисників, при активній підтримці інспектора управління патрульної поліції Тесленко Руслана Олексійовича (жетон 0010186, ДПП 003050), інспектора управління патрульної поліції Ярмоленко Олега Володимировича (жетон 0004356, ДПП 002569) і капрала управління поліції Гебрян Юрія Івановича (жетон 0001705, ДПП 001810) пошкодила і викрала приватне майно особи 1 на загальну суму 4 000 (чотири тисячі) доларів США, яке орендувало приватне підприємство. Оскільки викликана особою 1 оперативно-слідча група затримувалася приблизно на одну годину, а зловмисники і працівники поліції продовжували вчиняти хуліганські дії і викрадати майно, то особа 1 власними силами намагався перешкоджати вчиненню вказаних злочинів, в результаті чого вищевказані працівники поліції нанесли йому тілесні ушкодження.
29.08.2017 року заступником керівника Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва було внесено до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення за № 4201710109000084 від 29.08.2017 року інспектором управління патрульної поліції Тесленком Русланом Олексійовичем, інспектором управління патрульної поліції Ярмоленко Олегом Володимировичем і капралом управління поліції Гебрян Юрієм Івановичем за ст.365 КК України та винесено Постанову про призначення судово-медичної експертизи, а слідчим СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві — внесено до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення за № 12017100090010427 від 13.09.2017 року злочинним угрупуванням за ст.185, 296 КК України.
Що стосується кримінального провадження № 4201710109000084 від 29.08.2017 року, то як згодом з’ясувалося, воно було об’єднаним із кримінальним провадженням №42015100040000162 від 02.10.2015 року, якого слідчий 2-го слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Завгородній М.С. впродовж трьох років активно саботує, так як досі:
1) не виконує Ухвали у судовій справі № 757/46666/15-к від 21.03.2016 року;
2) не виконує Ухвали у судовій справі № 757/3449/16-к від 25.07.2016 року;
3) не виконує Ухвали у судовій справі № 757/36309/16-к від 12.10.2016 року;
4) не виконує Ухвали у судовій справі № 757/51718/16-к від 16.11.2016 року;
5) не виконує Ухвали у судовій справі № 757/24568/17-к від 13.06.2017 року;
6) не виконує Ухвали у судовій справі № 757/3357/18-к від 08.05.2018 року;
7) жодного разу не допитав особу 1 у справі даного провадження;
8) жодного разу не допитав свідків у справі даного провадження;
9) жодного разу не допитав фігурантів у справі даного провадження;
10) не розглянув по суті подане клопотання за від 15.07.2016 року;
11) не надав особі 1 відповіді на подане клопотання за від 15.07.2016 року;
12) не розглянув по суті подане клопотання за вих. № 283/08 від 08.08.2016 року;
13) не надав особі 1 відповідь на подане клопотання за за вих. № 283/08 від 08.08.2016 року;
14) не розглянув по суті подане клопотання від 13.03.2017 року;
15) не надав особі 1 відповідь на подане клопотання від 13.03.2017 року;
16) не розглянув по суті подане клопотання за вих. № 2151/13 від 13.01.2018 року;
17) не надав особі 1 відповідь на подане клопотання за за вих. № 2151/13 від 13.01.2018 року;
18) не вніс до ЄРДР усі кваліфікаційні статті вчиненого злочину, які особа 1 зазначив у своїх заявах, у відповідності до вимог двох окремих Ухвал слідчих суддів Печерського районного суду
м.Києва та п.5 ст.214 КПК;
19) не дозволяє особі 1 знайомитися з матеріалами кримінальної справи;
20) не дозволяє ознайомитися з висновками проведеної судово-медичної експертизи за Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва;
21) відмовляє у проведенні допиту як потерпілого;
22) не визнає надану особі 1 прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
23) не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїх заявах про вчинене кримінальне правопорушення;
24) не призначив судової-технічної експертизи;
25) відмовляє особі 1 у проведенні перехресного допиту з фігурантами у справі провадження;
26) не розслідував кримінальне провадження за всіма статтями КК України, за якими особою 1 було кваліфіковано вчинені злочини фігурантами у справі провадження тощо.
У зв’язку з вищенаписаним, особа 1 подав скаргу слідчому судді Печерського районного суду м.Києва, яка своєю Ухвалою зобов’язала начальника СУ прокуратури м.Києва розглянути клопотання особи 1 та особисто вчинити низку процесуальних дій, які раніше були проігнорованими слідчим Завгороднім М.С.
Результатом розгляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва було те, що слідчий Завгородній М.С. повісткою на 14.08.2018 року запросив особу 1 для проведення його допиту в якості свідка (?). 14.08.2018 року, особа 1 із своїми двома свідками події вчинення злочину прибули до слідчого Завгороднього М.С. для проведення допиту в якості потерпілого, якому надали для ознайомлення Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні і копію Постанови про призначення судово-медичної експертизи, чого останній визнавати відмовився, при цьому схиляючи особу 1 до надання йому хабара. Оскільки особа 1 став оспорювати безчинність і перевищення повноважень даним слідчим, то останній закликав в холл вказаної прокуратури керівника свого відділу — Сотниченка В.С. Останній після ознайомлення з наявними в особи 1 оригіналами Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та з копією Постанови про проведення судово-медичної експертизи з приводу нанесення працівниками поліції тілесних ушкоджень, підтвердив правоту слідчого Завгороднього М.С.,при цьому посилаючись на відсутність зазначеного в Пам’ятці номеру кримінального провадження.Тоді особа 1 запропонував прокурору Сотниченко В.С. і слідчому Завгородньому М.С. відкрити справу кримінального провадження № 42015100040000162 від 02.10.2015 року і ознайомитися з наявною там копією Ухвали Печерського районного суду м.Києва, якою слідчий суддя скасував Постанову слідчого Завгороднього М.С. про не визнання особи 1 потерпілим і з Пам’яткою про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадження № 4201710109000084 від 29.08.2017 року, від чого останні відмовилися. Врешті-решт, керівник 2-го слідчого відділу прокуратури м.Києва Сотниченко В.С., посилаючись на те, що слідчий Завгородній М.С. раніше не виносив Постанови про визнання Потерпілим особи 1 у даному кримінальному провадженні, то і юридичних підстав для його допиту в якості потерпілого немає.
І це попри те, що новим Кримінально процесуальним Кодексом України, на відміну від старого Кодексу 1960 року, вже не передбачено подання окремих заяв слідчому про визнання заявника Потерпілим у кримінальному провадженні. Це саме вказано і в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), де в доступній формі тлумачиться положення ч.2 ст.55 КПК України для таких неуків як керівник 2 слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Сотниченко В.С.Що ж стосується зазначення номеру кримінального провадження в Пам’ятках про процесуальні права і обов’язки потерпілого, які видаються наручно заявникам в силу ч.2 ст.55 КПК України, то це є абсолютно неможливим, так як слідчому, прокурору або детективу для внесення необхідних відомостей прийнятої заяви до ЄРДР відводиться аж 24 години, тоді як Пам’ятка мусить бути врученою заявнику не пізніше моменту прийняття від нього заяви.
В статті 57 Конституції України зазначено таке: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними».
У відповідності до п.1,2 ст.55 КПК України, «Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди…», «Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення», «Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення».
У відповідності до ч.5. ст.55 КПК України, «…за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення… подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді». Однак, саме такої Постанови досі немає в матеріалах кримінального провадження № 4201710109000084 від 29.08.2017 року, натомість наявна Пам’ятка про процесуальні права і обов’язки потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також копія Ухвали слідчого судді про скасування Постанови слідчого Завгороднього М.С. про не визнання особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні №42015100040000162 від 02.10.2015 року.
У відповідності до п.1 ст.56 КПК України, заявник має право «…на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим».
У відповідності до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, і які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК України передбачено:
«1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 ( Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні) КПК України передбачено: «2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
Вищенаписане дає тверді підстави вважати, що керівник другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Сотниченко В.С. зовсім не відповідає займаній посаді та/або є явно божевільною посадовою особою що вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.373, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ККУ.
Крім того, як для даного випадку, дії керівника другого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва Сотниченко В.С. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів прокуратури і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Сотниченко В.С., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, зухвало і бездарно перевищив свої службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів досудового розслідування. Саботаж і бойкотування роботи органів прокуратури прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Сотниченко В.С. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Сотниченко В.С. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Сотниченка В.С. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Сотниченком В.С. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.373, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Сотниченком В.С. Крім того, було прийнято рішення про ініціювання дисциплінарного провадження при дисциплінарній комісії Генеральної прокуратури України з метою дисциплінарного покарання Сотниченка В.С. Очікуємо результатів адекватного реагування дисциплінарної комісії ГПУ, органів досудового розслідування — ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ, а також належного резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та не корумпованого мас-медіа.

0 Комментарии Присоединиться к обсуждению →


Добавить комментарий