Евгений Мецгер разрушил репутацию государственного банка / JSC Ukreximbank

Мецгер должен ответить по закону. И, конечно, он должен уйти. Именно уйти. Правоохранители же должны сфокусироваться на судьбе кредита в 60 миллионов долларов. Почему он был выдан, кто его получил и кто стоял за этим. Но важно также, чтобы эта история не повторилась. Далее читайте на украинском.

Коротка передісторія: Голова «Укрексімбанку» організував фізичний напад на журналістів у приміщенні банку, зреагувавши так на питання про те, чому державний банк видає явно корумповані кредити в «ДНР».

Державні банки – це зона величезного ризику. Ми всі з вами, платники податків, заплатили 10 мільярдів доларів за діяльність державних банків за останні роки. І це не беручи до уваги Приват. Ми платили, щоб державні банки не збанкрутували. Бо державні банки використовувалися політиками як годівниця, і роздавали кредити друзям політиків чи тим людям, які корумпували політиків. Звичайно, такі кредити ніхто не повертав. І банки від цього отримували шалені збитки.

Яка може бути відповідь» />Професійний банкір, який не залежить від політичних розкладів і не може скористатися захистом політиків, ніколи б не прийняв рішення видавати такі кредити, проти яких виступила навіть служба безпеки банка.Чому Мецгер напав на журналістів?

Саме тому, що він «політичний». Це не той банкір, який пройшов увесь шлях з низів до верхів і заслужив бути головою банку. Який знає, що робити, який має досвід, який довго вчився і працював, щоб опинитися у цьому кабінеті. Він просто не дозрів до рівня керівника третього за розміром банку країни.

Ця історія сталася, бо «Укрексімбанк» видав 60 мільйонів доларів кредиту в «ДНР». І це повністю нагадує часи Януковича. Коли той самий «Укрексімбанк» видавав кредити Курченкові. За які Курченко купував медіахолдинги та футбольні команди. І, звісно, ці кредити не повернув.

І Мецгер краще інших знає, що загрожує за такі кредити. І менше всіх бажає опинитися у в’язниці. Тому і впадає в істерику, коли ситуація виходить назовні. А це сталося, бо він дозволив собі видати такий кредит. Видати кредит, за рахунок якого хочуть прикрити рейдерську схему. Видати кредит, за рахунок якого ховаються від відповідальності. Кредит «фунту», на якого переписують торгівельний центр, щоб уникнути відповідальності . І це очевидно для будь-якого банкіра, навіть не дуже зрілого. Очевидно, яку роль в такій схемі відвели державному банку.

Видати кредит людині, яка згідно з чутками номінально прикриває собою одного ну дуже авторитетного бізнесмена з Одеси якому тільки що НАБУ виписало підозру. Видати кредит і забути про гроші. Бо це ж державні гроші, їх не шкода. І чи ризикнув би голова правління видавати такі кредити якби не відчував, що має політичний дах?

Звісно, Мецгер має відповідати по закону. І, звісно, він має піти. Не бути відстороненим, а саме піти. І правоохоронці мають сфокусуватися на долі кредиту в 60 мільйонів доларів. Чому він був виданий, хто його отримав і хто стояв за цим.

Але важливо також, щоб ця історія не повторилася. А для цього потрібно, щоб новим головою банка був не політичний призначенець, не друг політиків. Потрібен справжній банкір, який переможе на справжньому конкурсі. І тоді ризики, що ця людина буде нападати на журналістів та видавати сумнівні кредити, будуть менші. Але так, така людина вже не буде зручною для влади. Але фішка в тому, що банкір не має бути зручним. Він має бути професійним. І тоді платники податків зможуть спокійно спати вночі.