Дуда наложил вето на медийный закон / Getty Images

Новогодние праздники подошли к концу, а потому мы с Vitalii Terebylo и Foreign Policy Council «Russian Prism» возвращаемся с уже традиционным дайджестом #щотамусусідів. Далее читайте на украинском.

Зазвичай, період на стику років є досить спокійним та безновинним. Загалом, так сталося і цього разу, однак, не обійшлося й без несподіванок.

Справи польські

Наприклад, досить неочікувано напередодні Нового Року отримав розвиток кейс про медійний закон у Польщі, який був заветований президентом Анджеєм Дудою.

Глава держави посилався на невідповідність Конституції, а також польсько-американській угоді про захист взаємних інвестицій.

Схоже, що президент вирішив зберегти відносини з Вашингтоном, але при цьому довелось підважити відносини з правлячою партією, для якої законопроєкт був дуже важливим.

Побачимо, як це обернеться для обох сторін, адже парламентські вибори в Польщі відбудуться вже наступного року.

Також несподівано з’явилися повідомлення про застосування шпигунського ПЗ Pegasus. Глава «ПіС» Ярослав Качинський вперше відкрито визнав наявність обладнання в Польщі.

Будемо уважно слідкувати за реакцією спільноти, оскільки ще у 2019 році журналісти звинувачували Варшаву в стеженні за опозиційними політиками, що може призвести до чергових суперечок щодо верховенства права.

Угорські передвиборчі пристрасті

З початком 2022 року почала набирати обертів і передвиборча кампанія в Угорщині.

Там на тижні, що минув Конституційний суд дозволив провести референдум про «захист дітей» (захищатимуть їх від сумнівних з точки зору уряду «європейських цінностей»), який використовується правлячою «Фідес» для мобілізації свого електорату.

Імовірно, референдум призначать на одну дату з парламентськими виборами, що пройдуть навесні.

Рейтинги об’єднаної опозиції (яка, до речі, збирає підписи для власного референдуму) на чолі з Маркі-Заєм поки що йдуть на рівні з «Фідес», тому чекаємо на гаряче протистояння.Румунські сумніви

А в Румунії Конституційний суд 23 грудня заявив, що національні судді зможуть скасувати положення румунського законодавства на користь права ЄС лише після внесення відповідних змін до Конституції країни.

Таким чином, фактично КС поставив під сумнів примат європейських законів над національними. Однак, прем’єр-міністр та міністр юстиції поспішили запевнити, що в Румунії переважає право ЄС відповідно до самих положень румунської Конституції.

Міністр юстиції також додав, що офіційна позиція уряду щодо визнання верховенства європейського права залишилася незмінною і декілька разів повідомлялась у Брюсселі. Проте, такі юридичні рішення не зникають безслідно.

На кордоні з Польщею утворилися довгі черги – дивіться відео