Что там у соседей: какие страны отличились в этом году / Из архива 24 канала
Друзья, 2021 год подходит к концу, и мы подводим небольшие итоги и в последний раз в этом году заглядываем #чтотамусоседей.
З моменту запуску рубрики у травні ми написали понад 30 постів, де згадали більше десятка країн з основним фокусом на наших європейських сусідів.
Ключові події року
Рік був непростим для країн ЦСЄ . Розпад коаліції в Румунії, суперечки між ЄС та Польщею й Угорщиною, складні парламентські вибори (та перевибори) в Болгарії, чеські диспути між президентом та новим парламентом – все це не давало сумувати. Цікаво, що саме Польща та Угорщина стали найчастішими героями наших дайджестів.
Можливо, причиною став факт складних відносин цих країн з ЄС, а, можливо, справа в якомусь внутрішньому bias. Так чи інакше, ми намагалися зберігати баланс як між внутрішньополітичними питанням та аспектами міжнародної політики, так і між державами, що ставали нашими героями. Можливо, деякі аспекти були недостатньо висвітлені: ми будемо дуже раді вашому фідбеку, щоб удосконалитися!
А тепер погляньмо, що відбувалося у регіоні минулого більш-менш спокійного різдвяного тижня
- Польсько-американські відносини зараз перебувають під загрозою погіршення. А все через медійний закон, про який ми вже згадували кілька місяців тому. Річ у тому, що проєкт від «ПіС» був несподівано ухвалений парламентом під час голосування 17 грудня. Нагадаємо, що ініціатива не дозволить компаніям, які не входять до Європейської економічної зони, володіти контрольним пакетом акцій польських медіакомпаній.
Це змусить американську групу Discovery продати свою мажоритарну частку в TVN – одній з найбільших приватних телемереж Польщі. Тисячі людей 19 грудня вийшли на протести рішення парламенту, адже, за словами критиків, ініціатива має на меті заглушити головний незалежний телеканал країни.
Речник держдепу США заявив, що Вашингтон «глибоко стурбований» законом, адже він може підірве свободу слова, послабить свободу ЗМІ та впевненість іноземних інвесторів у їхніх правах власності у Польщі. Єврокомісія також не була особливо задоволена таким рішенням та заявила, що закон становить серйозну небезпеку для свободи та плюралізму ЗМІ в країні.
- До речі, про Єврокомісію . Виконавчий орган ЄС вирішив запустити процедуру порушення проти Польщі у зв’язку з серйозними занепокоєннями з приводу нещодавнього рішення Конституційного трибуналу, коли Суд назвав деякі положення договорів ЄС несумісними з Конституцією Польщі, прямо ставлячи під сумнів примат права ЄС. Тепер Польща має два місяці, щоб відповісти на лист-повідомлення Єврокомісії.
Неможливо не згадати саміт країн Люблінського трикутника, що пройшов 20 грудня в Івано-Франківській області. За результатами, була прийнята спільна декларація, де президенти України, Польщі та Литви висловили «підтримку та солідарність» перед обличчям міграційної кризи, а також підкреслили «особливу стурбованість погіршенням безпеки та стабільності в регіоні та зростаючими загрозами, у тому числі гібридними, що є результатом, зокрема, триваючої російської агресії».
У контексті угорсько-європейських відносин також загострилася обопільна критика. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 21 грудня заявив, що затримка коштів з фондів ЄС є «найжорстокішим саботажем». А все через суворі угорські правила надання притулку, які не подобаються Брюселю.
Високопоставлені чиновники ЄС підтвердили, що Угорщина та Польща навряд чи побачать перший внесок з ковідного фонду ЄС , допоки не вирішаться суперечки щодо демократичних прав і ставлення до мігрантів. Однак Орбан додав, що Угорщина не буде змінювати власні міграційні правила, назвавши політику ЄС «застарілою». Схоже, угорський прем’єр хоче інструменталізувати чергову суперечку з ЄС, щоб змобілізувати свій електорат.
Трохи змінимо сферу угорської політики, адже варто відзначити важливу угоду між оператором ГТС України та оператором ГТС Угорщини щодо запровадження з 1 січня 2022 року гарантованих потужностей для транспортування природного газу у напрямку Угорщина-Україна.
Гендиректор компанії Оператор ГТС України відзначив, що угода дозволить створити для вітчизняних трейдерів можливості доступу до газу з LNG-термінала на острові Крк у Хорватії. За словами Макогона, угода дозволить фізично транспортувати щодобово до 8 мільйонів кубометрів газу з Угорщини до України.
Олігархи не на жарт злякалися ініціативи Зеленського: дивіться відео
