У розділі І Конституції України (ст.3, ч.2 ст.19) знайшли своє закріплення два фундаментальних принципи правової держави, на яких має будуватися вся правова система України, зокрема:
1) людина і її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;
2) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вказаних фундаментальних принципів правової держави особа 1 від імені фізичної і юридичної особи, а згодом – колективно, звертався до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, як до гаранта Конституції України:
– 21.05.2014 року (із заявою про надання інформації про порушення порядку процедури розгляду звернення до Президента країни від 22.04.2014 року);
– 05.06.2015 року (із заявою про зловживання владою);
– 16.06.2014 року (із колективною заявою про перевищення службових повноважень, службове підроблення, службову недбалість, приховування злочину, переслідування фізичної і юридичної особи, корупцію, шахрайство, викрадання державних коштів, військові злочини, незаконне молекулярно-генетичне дослідження (ДНК-експертиза) по встановленню материнства, батьківства та підміні дітей);
– 04.07.2014 року (із заявою про вчинення злочинів проти України та за відставку Президента);
– 14.07.2014 року (із колективною вимогою про визнання власних злочинів проти народу України та добровільну відставку Президента України);
– 28.07.2014 року (із колективною заявою про викрадання державних коштів та коштів Міністерства оборони України, військову зраду, непокорі військовому Уставу та клятві офіцера, корупцію, бандитизм, службове підроблення, переслідування юридичної і фізичної особи та про злочинну бездіяльність Голови комітету ВР України Бахтеєвої Тетяни Дмитрівни);
– 14.08.2014 року (із колективною заявою про викрадання державних коштів та коштів Міністерства оборони України, військову зраду, непокорі військовому Уставу та клятві офіцера, корупцію, бандитизм, службове підроблення, переслідування юридичної і фізичної особи та про злочинну діяльність В.Яковенчука);
– 01.09.2014 року (із колективною вимогою про відставку Президента України);
– 06.09.2014 року (із колективною заявою про надання конституційного права запису на особистий прийом до Голови адміністрації Президента України та про відставку злочинного уряду України);
– 06.10.2014 року (із заявою до Адміністрації Президента про надання наступної інформації:
1) який стан здоров’я (в тому числі психічного) у Петра Порошенко?
2) яка у Петра Порошенка освіта, наявність наукового ступеня, вченого звання тощо?
3) чи наявні у Петра Порошенка на теперішній час об’єкти та засоби підприємництва?
4) на підставі якого закону Порошенко П.О. порушує ст.7 Закону України «Про звернення громадян»?
5) на підставі якого закону Порошенко П.О. не звільняє з посад злочинних посадовців, в силу наданих нами доказів про корупцію, переслідування, шахрайство, некомпетентність?
6) чому Порошенко П.О. нехтує ст.30 Закону України «Про державну службу», адже не звільняє скомпрометованих посадовців-корупціонерів, казнокрадів та некваліфікованих посадовців?
7) чому Порошенко П.О. продає посади божевільним особам, далекими від розуміння своєї роботи?
8) чи Порошенко П.О. читає йому адресовану кореспонденцію і розуміє про що йому люди пишуть?
9) чи Порошенко П.О. знає, що керівництво його адміністрації не приймає представників нашої громадської організації впродовж дев’яти місяців?
10) чи Порошенко П.О. знає, що чиновники не виконують своїх функцій або не належно їх виконують?
11) чи Порошенко П.О. знає, що загиблих і безвісти похоронених бійців АТО насправді не можна ідентифікувати через відсутність в Україні жодного апарату ДНК–обстеження та спеціально підготовленого персоналу?
12) навіщо Порошенко П.О. обманює батьків загиблих бійців АТО щодо наявності в Україні ДНК-експертизи?
13) чи Порошенко П.О. знає, що міністр Мусій О.С. підробив документи про освіту?
14) чи Порошенко П.О. знає, що заступник міністра МОЗ Н.Лісневська поширює корупцією і переслідує бізнес?
– 06.01.2015 року (із заявою про запис на прийом до Голови Адміністрації Президента).
Доказом вищевказаних звернень до Президента України Порошенка Петра Олексійовича являються:
– поштові рекомендовані повідомлення про вручення кореспонденції;
– опис вкладення у цінні поштові листи;
– касові чеки про відправку поштової кореспонденції;
– наявні свідки з числа колег по роботі;
– наявні свідки з числа активістів з громадської організації;
– система фіксації телефонних звернень до уряду України (за телефонами відділу прийому громадян Адміністрації Президента України).
На жаль, належної реакції з боку Порошенка П.О. та від Адміністрації Президента України не послідувало. На неодноразові скарги з цього приводу начальнику відділу з особистого прийому громадян Адміністрації Президента України, відповіддю було таке: «Велика черга», «Перестановка кадрів», «Досі вакантне місце Голови Адміністрації Президента України», «Наберіться терпіння», «Ми вам зателефонуємо і запросимо на прийоми», «Зараз нам не до вас» і т.д.
Враховуючи те, що особа 1 має статус учасника бойових дій (УБД), і що згідно Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», особа 1 неодноразово просив начальника відділу зі звернення громадян Адміністрації Президента України забезпечити йому право на позачергове звернення до Голови Адміністрації Президента України, однак цього “задоволення” і досі не було надано особі 1.
Тобто, на даний час особа 1 стоїть у пільговій черзі на особистий прийом до Голови Адміністрації Президента України вже рівно 3 (три) роки.
З цього витікає те, що Президент України Петро Порошенко і Голова Адміністрації Президента України безкарно обмежують пільги і права ветеранів війни, при цьому зухвало порушуючи найголовніші закони України – Конституцію України. Виходячи з даного прикладу варто задуматися особам, які палко воюють в зоні АТО і помирають чи не щодня за незалежність і територіальну цілісність нашої держави, чи потрібні їм такі “бездієві” посвідчення, та де саме і у який спосіб вони будуть користуватися своєю пільгою, крім потреб власної уборної?
Враховуючи актуальність піднятих особою 1 питань щодо тотальної корупції, безчинності і свавілля в практично усіх ланках виконавчої і законотворчої влади, на прикладі:
– Міністерства внутрішніх справ України;
– Міністерства юстиції України;
– Міністерства інфраструктури України;
– Служби безпеки України;
– Національної поліції України;
– Антикорупційної прокуратури України;
– Національного антикорупційного бюро України;
– Генеральної прокуратури України;
– Прокуратури м.Києва;
– РНБО;
– Верховної Ради України;
– ГУ ДФС у м.Києві;
– ДФС України;
– КМДА;
– Київської місцевої прокуратури №1 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №2 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №3 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №4 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №5 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №6 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №7 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва;
– Київської місцевої прокуратури №10 м.Києва;
– Рівненської обласної прокуратури;
– УП Рівненської області ГУ НП;
– ВП Рокитнівського району ВП Сарненського ГУ НП в Рівненській області;
– Рокитнівського відділу прокуратури Сарненського відділу прокуратури Рівненської області;
– Кузнецовського відділу прокуратури Сарненського відділу прокуратури Рівненської області;
– прокуратури м.Рівного і Рівненської області;
– Солом’янської державної адміністрації;
– УП Солом’янського ГУ НП в м.Києві;
– УП Голосіївського ГУ НП в м.Києві;
– УП Дарницького ГУ НП в м.Києві;
– УП Деснянського ГУ НП в м.Києві;
– УП Оболонського ГУ НП в м.Києві;
– УП Подільського ГУ НП в м.Києві;
– УП Шевченківського ГУ НП в м.Києві;
– УП Дніпровського ГУ НП в м.Києві;
– ВП Кузнецовського району ВП Сарненського ГУ НП в Рівненській області;
– Рокитнівської районної державної адміністрації у Рівненській області;
– Печерського районного суду м.Києва;
– Солом’янського районного суду м.Києва;
– Голосіївського районного суду м.Києва;
– Дарницького районного суду м.Києва;
– Подільського районного суду м.Києва;
– Шевченківського районного суду м.Києва;
– Рівненського міського суду Рівненської області;
– Сарненського районного суду Рівненської області;
– Рокитнівського районного суду Рівненської області;
– дитячої обласної лікарні Рівненської області;
– відділу соціального захисту Рокитнівського району Рівненської області;
– ДПІ Деснянського ГУ ДФС у м.Києві;
– ДПІ Дарницького ГУ ДФС у м.Києві;
– ДПІ Києво-Святошинського ГУ ДФС у м.Києві;
– ДПІ Оболонського ГУ ДФС у м.Києві;
– ДПІ Шевченківського ГУ ДФС у м.Києві;
– ДПІ Голосіївського ГУ ДФС у м.Києві;
– ДПІ Кузнецовського ГУ ДФС в Рівненській області;
– ДПІ Рокитнівського ГУ ДФС в Рівненській області;
– КДКА у Рівненській області;
– Управління Укртрансінспекції у Рівненській області;
– ДП «Укртрансінспекція»,
нам, як міжнародній громадській організації і просто людям, які делегували Конституційне право Порошенку Петру Олексійовичу обіймати пост Президента України і вершити людські долі, не зовсім зрозуміла його справжня позиція щодо українського народу.
З яких таких причин Президенту України Петру Порошенку і Голові Адміністрації Президента України Райніну Ігору Львовичу стало не цікавим те, що зараз чиновники виконавчої влади не дають жити і працювати нормальним людям і бізнесу? На сьогодні жодна посадова особа з силових органів України без хабара чи «дзвінка зверху» не тільки не розслідує вчинені кримінальні злочини, але і не вносить відомостей заяв до ЄРДР про вчинені кримінальні правопорушення. На випадок, якщо потерпіла особа або родичі загиблої (постраждалої) особи все-таки реалізують своє право, звернувшись до слідчого судді у відповідності до ст. 55, 129 Конституції України, ст.214 КПК України та Наказу Генерального прокурора за № 125, 139, то досудове розслідування все-рівно не буде проводитися слідчими органами Національної поліції, СБУ, ГПУ, НАБУ, антикорупційної прокуратури, прокуратури м.Києва. Останнє підтверджується статистикою нашої громадської організації (нами відкрито 415 кримінальних справ, жодна з яких не розслідується органами досудового слідства впродовж до 3 років), а також статистикою потерпілого Слюсара Юрія Борисовича (який відкрив 720 кримінальних справ, жодна з яких не розслідується органами досудового слідства впродовж 15 років), посеред яких є такі гучні злочини (які досі чомусь не розслідуються):
1) навмисне вбивство і розчленування тіла загиблого;
2) замах на вбивство;
3) нанесення тілесних ушкоджень через випуск в рейс технічно несправного транспортного засобу;
4) погрожування судді бойовими гранатами;
5) розбійний напад із застосуванням сокири;
6) замовне ув’язнення завідомо невинної людини (на 11 років);
7) тортури тимчасово затриманої людини в СІЗО;
8) нанесення тимчасово затриманій особі працівниками поліції важких тілесних ушкоджень, внаслідок чого наступила інвалідність;
9) виготовлення і збут наркотиків;
10) винесення неправосудних рішень;
11) переслідування юридичної і фізичної особи;
12) заволодіння приватним майном;
13) несплата податків у великих розмірах;
14) протидія законній господарській діяльності;
15) перевищення владних повноважень і т.д.
Вищенаведене дає нам явні підстави вважати, що корупція, безчинність і свавілля в нашій країні чиниться через злочинну недбалість Голови Адміністрації Президента України Райніна Ігора Львовича та зухвалу бездіяльність Президента України – Порошенка Петра Олексійовича.
Відтепер, жодна психічно здорова людина не може бути впевненою в безпеці свого і своєї родини життя і здоров’я, навіть перебуваючи у ліжку в своєму домі. Нинішня злочинна влада забрала у нас все: добробут, свободу, безпеку, щастя, незалежність, віру і навіть надію у завтрашній день.
При цьому слід особливо зазначити, що Райнін І.Л. і Порошенко П.О. вчинили протиправні дії, якими з однієї сторони повністю нівелювали кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодили наповненню державної скарбниці на сотні мільярдів гривень в рік, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
В статті 7 Закону України “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення) зазначається: “Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються”.
Статтею 102 Конституції України передбачено, що “Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
В ст.21 Конституції України записано, що «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
В статті 41 Конституції України закріплено таке: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
Перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів може виразитись у:
встановленні будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією і законами України, у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї; порушенні гарантій, які встановлені законом для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів; невиконанні роботодавцем обов’язку щодо створення належних умов для діяльності профспілкових організацій; невиконанні законного рішення профспілки; створенні перепон для об’єднання профспілок в асоціації; незаконному втручанні в організацію та порядок проведення зборів, конференцій, інших заходів, які проводяться профспілками відповідно до закону; примусовому розпуску, припиненні, а також забороні діяльності профспілок, їх об’єднань у не судовому порядку; позбавленні їх права власності на будь-яких інших, крім судового рішення, підставах; створення перепон щодо укладання профспілками колективних договорів, угод та здійснення контролю за їх дотриманням; ненаданні службовими особами відомостей, що стосуються умов праці, додержання законодавства про працю тощо. Перешкоджання законній діяльності громадських організацій або їх органів може проявитись у будь-яких діяннях, у тому числі із числа описаних вище, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами Їх статутних завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві або іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з метою не допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу. Об’єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об’єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об’єднанню з всеукраїнським, місцевим чи міжнародним статусом; первинній; місцевій, обласній, регіональній, республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи її місцевим осередкам; органу таких об’єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому чи виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об’єднань чи їх органів.
Якщо спосіб перешкоджання сам по собі є злочинним (перевищення влади або службових повноважень, заподіяння тілесних пошкоджень, погроза вбивством, службове підроблення, порушення рівноправності громадян), то вчинене за наявності для того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст.170 та ст.365, 121, 122, 129, 366, 161 КК України. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності об’єднань громадян або їх органів. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці всі стандарти конституційного права щодня і на протязі шести років гинуть в ООС (АТО) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Райнін І.Л. і Порошенко П.О. через свою корумпованість, безграмотність, нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, Райнін І.Л. і Порошенко П.О. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим двом ганебним диверсантам і запроданцям фекальну люстрацію, якщо Верховна Рада України і Голова Конституційного Суду не бажають реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Райніна І.Л. і Порошенка П.О. наявний склад кримінального правопорушення, що передбачений ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.382, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані порушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Райніна І.Л. і Порошенка П.О. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Райніна І.Л. і Порошенка П.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Райнін І.Л. і Порошенко П.О. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, явно перевищують свої службові повноваження, вчиняють службові підроблення, перешкоджають діяльності громадських організацій, допускають недбальство і бездіяльність, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, порушують присягу Президента і держслужбовця, не виконують Конституції України тим самим саботуючи роботу органу державотворчої і виконавчої ланки влади. Саботаж і бойкотування роботи державотворчої і виконавчої ланки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Райнін І.Л. і Порошенко П.О. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Райніним І.Л. і Порошенком П.О. вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Райніна І.Л. і Порошенка П.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Райніним І.Л. і Порошенком П.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.382, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Райніним І.Л. і Порошенком П.О. Очікуємо результатів адекватного реагування Верховної Ради України і Конституційного Суду стосовно дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку із станом його здоров’я (алкоголізм), а також щодо вчасного внесення ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ відомостей до ЄРДР про вчинені кримінальні правопорушення Райніним І.Л. і Порошенком П.О. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.