Когда начнется война – мы должны культивировать ненависть к врагу

Россия готова уничтожить Украину / МО РФ

Обычно перед большой войной наступает тишина. Вы сейчас можете читать в новостях, что в ТКГ договорились о возобновлении режима полного прекращения огня на Донбассе. Лично я в этом не только не увидел ничего хорошего, даже наоборот. Далее читайте на украинском.

Ще вчора Данілов говорив, що 122 тисячі військових Російської Федерації перебувають за 200 кілометрів і 143 тисячі 500 – на відстані 400 кілометрів в цьому радіусі від нашого кордону.

Якщо східний і південний напрямки ще більш-менш готовий, то кордон з Білоруссю, м’яко кажучи, не дуже.

Що робить Росія

Росія здійснює масштабну дезінформацію світової спільноти та власного населення. Ще вчора ми бачили абсурдні заяви з боку росіян про нібито застосування хімзброї українськими військовими. Це лише один приклад, але він та ще десятки, а можливо й сотні подібних вигадок будуть використовуватись як прикриття та виправдання вторгнення. Російський «Іван» має отримувати інформаційну їжу, щоб розуміти за що він кладе голову.

Ще вчора на Росії оприлюднюють «законопроєкт про братські могили» при умовах військових конфліктів. Тут все стабільно і звично для всієї історії російської імперії. Солдат на м’ясо і хоронити без почестей. Генералам медалі та ордени.

Ще вчора прилітає інформація про масове вербування «добровольців» захищати жителів ОРДЛО.

Загнаний в кут злиднів та ненависті до всіх навколо російський «Іван», отримавши в руки старенький калаш, звісно, піде вбивати клятих «нацистів».

Це ж найкращий спосіб відчути себе вище всього світу та врятувати його від «деградації». Адже саме таким інформаційним продуктом промивають мозок росіянам.

Що робить Україна

А що ми?

Зі свіжого – Міноборони розширює перелік професій, який зобов’язує жінок стати на військовий облік.

Чи привели ми у підвищену бойову готовність власні війська? Як це вже зробили в НАТО із силами швидкого реагування. Ні. Чи проводимо мобілізацію, хоча б частково? Ні.

Можливо, йде інтенсивна робота із населенням? Всі знають що робити коли прозвучить сигнал тривоги? Ні.

Коли ми знаходимось за один маленький крок до зміни того світу, який ми знали (причому, остаточному) в Україні відбувається жорстка політична поляризація. Рівень ненависті одних електоральних груп до інших зростає. Спробуйте зайти в коментарі до якогось політика Порошенка і написати конструктивний коментар-непогодження. Вас так зацькують, що захочеться дати відсіч своїм.

Ми сьогодні в середині суспільства мали б об’єднуватись так, як ще ніколи цього не робили. Але знаєте що, ми не розуміємо що нас очікує.

Страшно

Вторгнення росіян – це не один день дискомфорту. Не один місяць. Не один рік. Це повністю зміна того світу, того життя, яким ми живемо сьогодні. Це повна зміна звичного нам усім устрою. Це старт масштабних змін світового устрою, які вже потроху відбуваються.

Все це страшно. Але це реалії життя. І ми або маємо бути готові до них. Прийняти їх. І спробувати вижити піднятись та вище. Або цей світ існуватиме й без нас. Іншого просто не дано.

Хто наш ворог

І в цій всій сторінці нашої історії ми окрім підготовки маємо розуміти, засвоїти одну важливу річ. Яку ми в принципі засвоїли нібито давно. Та все ж – росіяни нам не брати, це ніякий не братній нам народ.

Росіяни – абсолютно ворожа, чужоземна орда з якої не може бути діалогу у випадку прямого протистояння.

Коли почнеться війна, нам усім, звичайно, перш за все, буде хотітись спокою. Втрата зв’язку із близькими, втрата близьких, кров, хаос і сльози спонукатимуть нас все це закінчувати якомога швидше будь-яким чином.

Нам в голови будуть одразу, з перших хвилин втирати наратив, що йде «братовбивча війна», яку необхідно зупинити за будь-яку ціну. Ось цей наратив для нас і є найбільш вбивчим. Вся історія України, залежної та незалежної, страждає на насадження нам його.

Коли почнеться війна – ми маємо культивувати ненависть до ворога. Не прийняття його і його умов миру. Будемо діяти, думати, інакше – нам, українцям, життя не буде.

Все це нагадує реінкарнацію національно-визвольної боротьби, яку ми мали в 20 столітті. Той самий ворог. Ті ж самі наративи. Ті ж самі прагнення. Тільки ми вже інакші. Не повторюймо тих помилок, які загнали нас колись в радянський концтабір.

Будемо сильними.

Будемо вільними.

Чинитимемо опір.

НАТО мобілізує війська: дивіться відео