Россия может готовиться к нападению на Украину / Getty Images

Вторжение России ночью 16 февраля не произошло, к счастью. Было бы гораздо хуже, если бы оправдались страшные предупреждения от британской прессы, иностранных разведок и лидеров государств-союзников. Далее – на украинском.

Вони попереджали про готовність Росії піти на нас новою війною. Однак росіянам не звикати оплачувати забаганки й помилки Володимира Путіна.

Чи справді загроза вторгнення минула

Російське міністерство оборони тепер активно публікує фото й відео того, як їхні війська роз’їжджаються на всі боки. Зокрема, з Криму. Ба більше, навіть білоруська влада заявляє, що жодного російського солдата на її території скоро не залишиться.

Коли та от «Союзна рішучість – 2022» 20 лютого закінчиться, то й усі 30 тисяч армійців Кремля, які були сконцентровані у Білорусі, звідти поїдуть.

Це для нас чудові новини, якщо, звісно, вірити росіянам. Однак ми вже навчені гірким досвідом, тому повіримо лише тоді, коли на власні очі те все побачимо.

Тобто коли нам це підтвердить, наприклад, американська розвідка, чиї супутники та безпілотники зараз цілодобово контролюють дотичні до України регіони Росії та Білорусі.

Повний випуск «Про новини» на 24 каналі: дивіться відео

Ба більше, наші союзники по НАТО взагалі не вірять у слова Росії про відведення військ. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що вони не бачать деескалації, а Москва навпаки й надалі концентрує свої війська під українськими кордонами, тобто готується до вторгнення.

Тут я можу цілком погодитися зі Столтенбергом, адже мінімальна логіка підказує, що дійсно росіяни можуть тепер зімітувати навіть відведення частини своїх військ, щоб приспати нашу пильність.

От тоді Москва й зможе скористатися фактором несподіванки, як й мало б бути, згідно з військовою наукою.

Ба більше, від самого ж початку казали про 21 лютого, як дату вторгнення, коли Олімпіада в Китаї закінчиться, або ж про 23 лютого, якщо Путін зажадає влаштувати «малєнькую побєдоносную войну в День защітніка отєчєства».

Байден виступив з терміновим зверненням

Про те, що ймовірність нової війни не минула, заявив і президент США Джо Байден успеціальній 11-хвилинній промові, присвяченій Україні та застереженням у бік Росії про недопустимість агресії.

Байден виступив з терміновим зверненням щодо України / Фото Getty Images

Байден повторив свій заклик до співгромадян терміново евакуюватися з України, адже США поки не мають підтверджень, що Росія пішла на деескалацію.

Ну й спеціально, мабуть, для Путіна та зазомбованих кремлівським телевізором росіян Байден повторив меседж, що ані США, ані НАТО, ані Україна не є для Росії загрозою.

Вашингтон не вважає росіян ворогами та не планує розміщувати ракети НАТО на території України. Чи почують Байдена росіяни? Певен, що ні, адже кремлівські пропагандисти точно перекрутять його слова так, як їм буде потрібно.

Чого насправді прагне Росія

Росії необхідно, щоб Україна погодилася на виконання мінських угод у кремлівській редакції, аби ми особливий статус окупованим територіям надали, сіли за стіл переговорів з маріонетками Кремля, де вони дозволять нам себе вмовляти припинити обстріли, які вони вчиняють з російської зброї та припинити сіяти на українській землі нам горе й смерть.

Кремлю настільки цікаво схилити Україну до їхніх мінських домовленостей, що Путін навіть відмовився підтримувати ініціативу своєї ж кишенькової Держдуми, яка ухвалила офіційно визнати незалежність окупованих територій Донеччини та Луганщини.

Путін відмовився підтримувати ініціативу Держдуми / Фото Getty Images

Путін відмовився таке робити, аргументуючи усе тим, що це, мовляв, суперечить мінським угодам. Однак очільник Кремля хоче їх дотримуватися не заради того, аби припинити обстріли, кровопролиття та війну, а лише тому, щоб не дати Україні приводу з тих тупикових мінських угод вийти.

Росія прагне примусити нас до федералізації, до надання особливого статусу територіям, до амністій для бойовиків і легітимізації тамтешньої окупаційної влади.

Усе для того, щоб ті регіони нам назад «втюхати», але на умовах фактичної незалежності, щоб ці «ракові пухлини сепаратистських псевдореспублік» надалі отруювали й роз’їдали зсередини організм української держави.

В Україні – День єднання

Якщо вже про державу згадав, то у нас 16 лютого державне свято, започатковане Володимиром Зеленським – День єднання. День, коли усі мали б відчути, що ми, українці, маємо триматися разом і перед обличчям спільного ворога об’єднатися, забувши про внутрішні чвари.

Чесно кажучи, ідея хороша. Я б навіть сказав суперова, але реалізація поки трохи штучна. Можливо, нам звикнути треба ще до цього свята та наповнити його якимись додатковими сенсами, символами й традиціями.

Тоді, можливо, це свято й заграє яскравими барвами. Поки ж, ще раз кажу, воно має трохи штучний вигляд. Втім, направду, не у всіх аспектах.

Зеленський звернувся до олігархів

Наприклад, Зеленський закликав нардепів та олігархів-втікачів повернутися в Україну, щоб спільно боронити країну від ворога. Вони послухалися й Рінат Ахметов у Маріуполі та Вадим Новинський там же у єдиному пориві готові єднатися за вказівкою президента.

А ви кажете, що не бояться вони деолігархізації від Зеленського. Ага, ми бачимо: так вони його «не бояться», що розсердити не ризикують й, наплювавши на ризик російського вторгнення, в Україну повернулися.

Зеленський закликав олігархів повернутися в Україну / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Українці готуються до війни, попри все

Підсумую: я дійсно дуже радий, що апокаліптичні прогнози про вторгнення в Україну 16 лютого не справдилися. Дуже сподіваюсь, не справдяться й передбачення щодо 21 лютого, 23 лютого, 9 травня і 22 червня.

Я дуже сподіваюсь, що нової війни не буде, бо ми – мирна нація, хлібороби, пацифісти й війни точно собі не хочемо. Втім, звісно, ми до неї готуємося – маємо на те час і можливості.

Однак святкуючи День єдності, ми буквально на хвилинку дозволили собі з полегшенням видихнути. Я радий, що війна не почалася.