Окружний адміністративний суд м.Києва (далі — ОАСК), який своїм рішення визнав протиправними оперативно-розшукові заходи НАБУ та ГПУ стосовного народних депутатів у так званій «бурштиновій справі», перевищив свої повноваження. Компетенція адміністративних судів — це розгляд справ в сфері адміністративних та публічних відносин, а не оцінка допустимості та законності доказів, зібраних в межах кримінального процесу.
Надавши оцінку доказам, які використовувались у так званій «бурштиновій справі» відповідно до положень ст.99 КПК України, суддя ОАСК, на думку НАБУ, діяв всупереч Кодексу адміністративного судочинства та КПК України.
Національне бюро не згодне з таким рішенням ОАСК і планує його оскаржити. Апеляційна скарга буде подана після ознайомлення з повним текстом документа, який на момент цієї публікації до НАБУ не надходив.
Під час розслідування так званої «бурштинової справи» детектив НАБУ під прикриттям проводив санкціоноване візуальне спостереження, інші оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі (розшукові) дії стосовно учасників злочинної групи, діяльність якої була спрямована на отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Під час проведення цих заходів зафіксовано факт вчинення корупційного злочину, в тому числі народними депутатами України.
При цьому безпосередньо стосовно народних депутатів України оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі дії до надання Верховною Радою України згоди на їх притягнення до кримінальної відповідальності детективами НАБУ не здійснювалися з огляду на депутатську недоторканість.
Водночас, згідно з ч.1 ст.269 КПК України при документуванні злочинної діяльності проводились такі негласні слідчі (розшукові) дії, як спостереження за річчю або місцем. Таке спостереження може здійснюватися із використанням відеозапису, фотографування, застосуванням спеціальних технічних засобів для спостереження. Ані Конституція України, ані КПК України, ані Закон України «Про статус народного депутата України» не містять застережень щодо можливості використання як доказів матеріалів оперативно-розшукових заходів та/або негласних слідчих (розшукових) дій, на яких зафіксовані факти злочинної діяльності народного депутата України. Особливо беручи до уваги, що жодних обмежень гарантій депутатської діяльності, а так само прав і свобод народного депутата, які передбачені Конституцією України та зазначеним законом, не було.
Зазначаємо також, що депутатська недоторканність – це гарантія належного здійснення депутатських повноважень, для виконання яких українським народом тимчасово делеговано своїх представників до представницького органу – Верховної Ради України. А не індульгенція на безкарність у разі вчинення правопорушення.
За законом оцінка доказів у кримінальному провадженні на стадії судового слідства, в тому числі на предмет їхньої законності та допустимості, є виключним правом суду, який здійснює розгляд справи по суті. Адміністративні суди, як відомо, розглядом таких справ не займаються, оскільки це не входить до сфери їхньої компетенції. В цьому контексті обов’язковими для виконання судом, який розглядатиме справу по суті, є лише ті ухвали суду, які прийняті в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства і стосуються порушення прав людини і основоположних свобод, а не гарантій народного депутата.
Відтак, рішення ОАСК щодо порушення нібито гарантій народного депутата не є обов’язковим для суду, який буде вирішувати питання про допустимість доказів у порядку кримінального судочинства.
Також звертаємо увагу на те, що згадане рішення ОАСК, в разі набуття законної сили, створить серйозні перепони у боротьбі з політичною корупцією в країні: збір доказів стосовно дій народних депутатів України для притягнення їх до кримінальної відповідальності буде заблоковано, як на даний час самими народними депутатами заблоковано процес скасування депутатської недоторканості.
Нагадуємо, що розслідування у так званій «бурштиновій справі» завершено понад півроку тому: ще в лютому 2018 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визнали зібрані докази достатніми та доручили детективам НАБУ сповістити про цей факт підозрюваних та відкрити їм матеріали справи для ознайомлення. Цей процес завершено на початку серпня, після чого детективи НАБУ склали обвинувальний акт, який скерували прокурорам САП 20 серпня для вручення підозрюваним та подальшого скерування до суду. Наразі в НАБУ відсутня інформація про причини, через які обвинувальний акт й досі не вручено підозрюваним у кримінальному провадженні за фактами одержання неправомірної вигоди.
Зі свого боку Національне бюро готове всебічно сприяти прокурорам САП у врученні підозрюваним та їх захисникам копій обвинувального акту у порядку, визначеному КПК України.
