Оккупанты об этом молчат: Крым постигла новая беда / Из архива 24 канала
Association of Reintegration of Crimea исследовала вопрос другого, малого крымского Сасык-Сиваша, расположенного около Евпатории и Сак. Далее читайте на украинском.
Там половину озера багато років тому зробили випаровувачем для Сакського хімзаводу, що виробляв бром-органічні сполуки для радянської хімічної зброї. Звісно, про гідрологію лиманів тоді мало хто чув, а питання складування тисяч тонн смертельно токсичних хімічних відходів в СРСР вирішувалося шляхом простої методики «висипте в яму десь там». «Десь там» – це біля двох дитячих курортів лише загальним міжсезонним населенням в сто п’ятдесят тисяч осіб.
Як Україна вирішувала проблему
Примітно що до 2014 року Україна активно намагалася розібратися із такою жахливою спадщиною, щонайменше через рятування від загроз затоплення тим самим Сивашем колишнього хімзаводу та його могильників, а також прибережної зони та третини Євпаторії. Бо ті, хто будували «радянські дамби», погано вчили у школі задачі про з’єднані сосуди.
Для рятування ситуації у 2007 році був збудований відвідний канал з «верхньої» частини Сасику в Чорне море, щоб вода, під час сезонних коливань, не переливалася через дамбу у нижню, «рожеву» частину озера й не затоплювала, не розмивала там чисельні прибережні могильники смертельної бром-органіки та ціанидів.
З 2014 року канал прийшов у занепад та просто поруч з ним (бо «біля моря» та «дивно, що таке класне місце раніше пустувало») окупанти швиденько та бездумно звели декілька багатоповерхівок для колонізаторів.
Що роблять російські окупанти
Головна проблема у тому, що навколо цього самого Сасику наразі почалося будівництво другої черги траси «Таврида», від розв’язки під Сімферополем – до баз Чорноморського флоту РФ на Донузлаві. Доріг за тим напрямом там ніколи не було, тому чотирьохполосний автобан для перекидання військової техніки загарбники поведуть прямо по заповідному степу, перерізаючи чисельні балки та водоносні урочища.
Скриншот Бориса Бабіна
Нескладно передбачити, що описані у публікаціях Асоціації факти злочинної недбалості та зловживань, зокрема відповідних розкрадань державних мільйонів гривень хімзаводу та масового видобування черепашника прямо на могильниках хімзаводу будуть цікаві виключно читачам «АРК».
Доповнено:
Ще трошки жовтої піни кримського апокаліпсиса. Щось у нас в Association of Reintegration of Crimea дуже погано із негативними прогнозами, вони занадто швидко збуваються.
А незвичайний густо-жовтий колір води у Чорному морі, якраз напроти озера Сасик та вказаних могильників. Кажуть що там «морський пісочок розмило» і що «таке завжди буває».
Ага. Головні російські пропагандисти все кинули й почали «гратися у пісочок» та активно розповідати місцевим, що у них таке море завжди …але вони про це просто досі не знали.
Здається, що там через нещодавні підтоплення все ще гірше, ніж ми міркували. Ймовірно міжозерні дамби десь розмило, але окупанти про це мовчать. Також повідомляють, що й у кранах осель мешканців Євпаторії вода стала жовтуватою.
Такий собі «пляжний пісочок» із доставкою додому, за нинішньою версією ТАСС.
