Неистовая борьба с коррупцией продолжается / Украинская правда

К чему по факту привела антикоррупционная реформа, благодаря которой у нас теперь миллион декларантов и ноль посадок. Далее читайте на украинском.

«Склад злочину»

Величезна кількість посад в Україні підлягає декларуванню доходів – щоб «злочинна влада» припинила брати хабарі. Але чомусь замість, власне, покарання хабарництва, все сконцентрувалось саме в дотриманні термінів подання декларацій та покаранням за помилки в них. Для тих щасливих громадян, які ще не стикнулись з цим в житті, поясню як виглядає ланцюжок.

Припустимо, ви підлягаєте декларуванню доходів. І ви, наприклад, забули її подати вчасно – причин тому може бути багато. Подали на три дні пізніше, наприклад. Далі відбувається наступне – НАЗК там чи профільний відділ Нацполу при проведенні різноманітних перевірок це виявляє та викликає вас для надання пояснень. Ніякі пояснення у вас, звісно, не беруть, тому що норма закону порушена, і просто складають на вас адмінпротокол за порушення КУпАПУ. Далі цей протокол скеровується в суд, і якщо він визнає вас винним – вам штраф, капець та зневага.

Що ж відбувається на практиці

По-перше, НАЗК перевантажено величезною кількістю декларантів, і виявляє ваш злочин зазвичай реально пізно. В моєму випадку, наприклад, виявило помилку дворічної давнини.

По-друге, суди не просто перевантажені – вони зашиваються, і дочекатись розгляду своєї справи – це той ще квест. Зазвичай за цей період термін давності правопорушення просто спливає, і справа закривається по 38-й статті.

Але» />Суб’єктивною стороною злочину є умисел. У випадку невчасного декларування своїх доходів умисел полягає в бажанні приховати від пильного ока громади свої статки, ймовірно, отримані злочинним шляхом. Але якщо декларування відбулось, проте, відбулось пізніше – то як тоді? Це ж виходить ідіотизм – ти хотів приховати від суспільства свої статки за 2017 рік, тому показав їх не в березні, а в квітні. Суспільство ж все одно побачило, тому в чому прикол? Де намір, де умисел, де потерпілі, де наслідки, і де, трясця, правопорушення?

Крім того. Такий формалізм в підході до цього питання призводить по факту до двох факторів. До додаткового жахливого перевантаження судової системи, та до фактичного непритягнення до відповідальності винних. Ну і до продовження дискредитації антикорупції в суспільній уяві як такій – бо з побудованої системи всі просто ржуть і мучаться.

Що робити

Який би вихід з цього ідіотизму запропонував би я? Все просто, як мичання. Майже в усіх органах, підприємствах, установах та організаціях в обов’язковому порядку створені самостійні та функціонально незалежні структурні підрозділи або уповноважені НАЗК особи, на які покладаються функції із запобігання та виявлення корупції. Нагляд за дотриманням уже у них в повноваженнях – то додайте туди подання на дисциплінарні стягнення!

Законодавчою ініціативою необхідно адміністративну відповідальність замінити на дисциплінарну! Порушив терміни? Тримай догани, позбавлення премій, надбавок, і інші неприємні штуки.

Повірте, після зняття однієї «інтенсивки» середньостатистичний громадянин буде слідкувати за термінами подання декларацій набагато ретельніше, ніж після декількох місяців очікування судів, на які ще можна і з роботи відпроситись.

І головне – покарання набуде логіки. Воно стане невідворотним і співмірним.

Але ж для того, щоб усвідомити все це, потрібно хоча б декілька місяців пропрацювати на справжніх роботах та прожити в реальному світі, тобто вийти за межі стратегічного візіювання за донорські кошти. Тому, мабуть, на етапі побудови в голову не прийшло. Що ж, ніколи не пізно виправляти помилки.

Брехня у деклараціях посадовців на сотні мільйонів – дивіться відео