Справа «Бориспільського експресу» — це розслідуване детективами НАБУ кримінальне провадження за фактом замаху на заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» при організації сервісу з продажу електронних квитків на «Бориспільський експрес». Вказаний злочин можна вважати замахом тільки на половину, адже учасникам корупційної схеми все ж таки вдалося заволодіти частиною від запланованої ними суми. Повернути відібрані у держави кошти вдасться за умови обвинувального вироку суду.

Зміст

І. Суть корупційної схеми

1.1. Умови вчинення правопорушення

1.2. Реалізація злочинного задуму

1.3. Задіяні особи

ІІ. Перебіг розслідування

2.1. Передумови початку розслідування

2.2. Ключові події

2.3. Доказова база

2.4. Наслідки злочину

2.5. Судові перипетії

2.6. Результати розслідування

IІІ. Необхідні кроки

 

Прочитавши цю статтю, ви дізнаєтеся про:

• специфіку корупційної схеми
• особливості організації закупівлі послуг без їхньої необхідності
• деталі викриття злочину та його розслідування

 

СУТЬ КОРУПЦІЙНОЇ СХЕМИ

На момент функціонування системи продажу е-квитків на «Бориспільський експрес» посадовці «Укрзалізниці» ініціювали закупівлю нового програмного забезпечення. Слідство дістало докази того, що документи та висновки підробили, аби уникнути проведення відкритих торгів, й організували закупівлю за переговорною процедурою.

Висновком експертизи встановлено, що надане «Укрзалізниці» програмне забезпечення дублювало функціональні можливості наявного електронного сервісу https://booking.uz.gov.ua, а, отже, не створювало додаткової вартості для державної компанії.

І хоча розробник зазначеного сервісу запропонував «Укрзалізниці» реалізувати електронний продаж на «Бориспільський експрес» безкоштовно, додавши відповідну опцію до вже запровадженого і працюючого сервісу з продажу е-квитків на пасажирські потяги, «Укрзалізниця» обрала варіант придбання цієї опції за 10,4 млн грн у іншої компанії, пов’язаної з колишніми посадовцями держкомпанії «УЗ».

 

Умови вчинення правопорушення

Зазвичай корупційні схеми, пов’язані з закупівлями товарів, робіт і послуг, ґрунтуються на завищенні вартості. Типовий випадок, коли, скажімо, у державного підприємства є потреба закупити певне обладнання і, користуючись цією нагодою, ласі до наживи особи роблять все можливе, щоб закупити це обладнання у заздалегідь визначеного постачальника за завищеною ціною і в обхід встановлених процедур. Специфіка ж справи «Бориспільського експресу» у тому, що якраз потреби у закупівлі, яка дозволила незаконно вивести 10,4 млн грн, не існувало.

Що ж було? Акціонерне товариство «Укрзалізниця» — монополіст в галузі пасажирських перевезень в Україні — ще у 2017 році подбало про можливість пасажирів купувати квитки на всі маршрути онлайн. Це забезпечував (і робить досі) сервіс booking.uz.gov.ua, за який «Укрзалізниця» коштом державного бюджету сплатила 6,5 млн грн. Коли у 2018 році запустили експрес-потяг із залізничного вокзалу Києва до аеропорту «Бориспіль», виникла потреба додати і цей напрямок до переліку тих, на які можна придбавати квитки онлайн. Здавалося б, що може бути простіше, ніж звернутися до розробника сервісу booking.uz.gov.ua з проханням доопрацювати систему, звісно, за певну плату. Та у корупції своя логіка.

 

Цікаво знати

За даними слідства, попередній ІТ-розробник звертався з листами до ПАТ «Укрзалізниця», у яких наголошувалось на своїй готовності доопрацювати сервіс із продажу квитків безоплатно таким чином, щоб на ньому можна було придбавати і квитки на «Бориспільський експрес». «Укрзалізниця» на ці листи не реагувала. Під час НСРД слідство дізналося про те, що ймовірні учасники корупційної схеми про наявність цих листів знали, обговорювали їх та насміхалися зі спроб розробника booking.uz.gov.ua довести його готовність доопрацювати сервіс без проведення нової закупівлі.

За версією обвинувачення, у квітні 2018 року cформувалося злочинне угруповання, яке очолив бенефіціарний власник одного ТОВ (далі у тексті під «ТОВ» мається на увазі підприємство, на яке «Укрзалізниця» незаконно перерахувала кошти).

 

Цікаво знати

Відповідно до матеріалів слідства, щоб забезпечити сприяння у вчиненні злочину з боку «УЗ», за протекції ймовірного організатора корупційної схеми у жовтні 2018 року на посаду начальника філії «ГІОЦ» працевлаштували «свою людину». Ця особа виконувала в ієрархії учасників злочину чітко відведену їй роль.

Задум злочину полягав у тому, щоб організувати непотрібну «Укрзалізниці», але необхідну як привід для заволодіння коштами, закупівлю робіт зі створення спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом «Київ-Пасажирський — Бориспіль-Аеропорт».

 

Реалізація злочинного задуму

Як влаштувати так, щоб «Укрзалізниця» замовила створення непотрібної інформаційної системи саме у ТОВ, обговорювали у месенджері Telegram. За даними слідства, кожне окреме питання обговорювали в окремому чаті за участі вузького кола осіб, зацікавлених і спроможних посприяти його вирішенню. Таких чатів, де, з-поміж іншого, відбувався також обмін службовими документами «УЗ», було щонайменше чотири. В одному з них домовилися, що у першу чергу потрібно уникнути процедури відкритих торгів, регламентованих ст.20 Закону України «Про публічні закупівлі». Адже, якби торги були відкритими, то, по-перше, одразу б виникло питання про їхню доцільність, і, по-друге, навіть якби цю доцільність дивовижним чином вдалося обґрунтувати, забезпечити укладання угоди з «потрібним» ТОВ було б складно або неможливо.

 

Цікаво знати

Один із чатів Telegram, де обговорювалися деталі реалізації злочину, мав промовисту назву — «Думаем» (російською).

Для уникнення торгів до злочину залучили, як вважає обвинувачення, службових осіб Харківської торгово-промислової палати. Останні отримали технічні вимоги до закупівлі, які спільно підготували учасники корупційної схеми як із боку ТОВ, так і з боку «Укрзалізниці». На підставі наданих документів, за даними детективів НАБУ, у жовтні 2018 року службовці Харківської торгово-промислової палати склали експертний висновок. У документі вказали, що виконати роботи, передбачені технічним завданням, може лише підконтрольне організатору схеми ТОВ. Це не мало нічого спільного з дійсністю.

За місяць потому, у листопаді 2018 року учасникам корупційної схеми знову знадобилася допомога службовців Харківської торгово-промислової палати. Цьому передували такі обставини. Проект з організації залізничного пасажирського сполучення за маршрутом м. Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль» доручили Регіональній філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Встановлені учасники злочину, знаючи, що обов’язковою передумовою здійснення закупівель є проведення переговорів щодо розгляду матеріалів та укладення договору на виконання робіт, склали протокол таких переговорів.

 

Цікаво знати

Під протоколом переговорів сторін містився підпис в.о. начальника виробничого підрозділу дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Насправді цей посадовець участі у переговорах не брав, а його підпис виконаний невстановленою особою.

Після того, як всі «підготовчі моменти» були вирішені, регіональна філія «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» внесла зміни до річного плану закупівель та обрала переговорну процедуру закупівлі. Вибір переговорної процедури пояснили як потребу «здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням».

Таке пояснення законодавством допускається. Однак проблема полягала у тому, що «той самий постачальник», тобто розробник сервісу booking.uz.gov.ua, — це попередній розробник сервісу, із яким задекларувала укласти угоду «Укрзалізниця», раніше з «Південно-Західною залізницею» жодних угод не мало.

Дізнавшись із повідомлення на вебпорталі «Prozorro» про те, що «УЗ» має намір укласти договір із ТОВ на виконання робіт зі створення та впровадження спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків, попереднім розробником було подано скаргу до колегії Антимонопольного комітету про порушення прав компанії через проведення неконкурентної процедури з закупівлі.

Але й цю, невелику, перешкоду ймовірним учасникам злочину вдається подолати. Спочатку на засіданні колегії вони заявили, що предметом закупівлі є не послуги, а роботи, і через це скаржник мав би сплатити збір за розгляд скарги замість 5 тис. грн 15. Потім — терміново змінили експертний висновок Харківської торгово-промислової палати: слово «послуги» у тексті перетворилося на «роботи». І, хоча у закупівлі ніде не зазначалося, про що саме йдеться — про роботи чи послуги, та й взагалі розрізнити ці поняття складно, для АМКУ аргументів виявилося достатньо. Як результат, розгляд скарги зупинили, а непотрібна закупівля все ж відбулася.

Детальніше: https://zn.ua/ukr/internal/borispilskiy-ekspres-piar-i-korupciya-296449_.html

26 листопада 2018 року директор ТОВ та керівник «Південно-Західної залізниці» підписали договір, за яким ТОВ зобов’язувалося до кінця року (31.12.2018) розробити новий квитковий сервіс, а «УЗ» оплатити послугу. Ціна договору становила понад 21,4 млн грн. 50% цієї суми, за договором, «Південно-Західна залізниця» мала сплатити як аванс упродовж 20 банківських днів. Цю умову на «УЗ» виконали вже через два дні після підписання угоди, переказавши на рахунок ТОВ 10,7 млн грн.

Цікаво знати

За даними слідства, ціну договору на закупівлю визначили під час переписки в одному з чатів Telegram. Спочатку йшлося про бажану суму у 21,5 млн грн, але потім вирішили, що цифра не має бути округленою. Зійшлися на пропозиції прописати: «21 431 550 грн».

Другу частину оплати — ще понад 10,7 млн грн — ТОВ мало отримати після повного виконання робіт та підписання актів їхнього приймання-передачі. Проте цього не відбулося. Оскільки вже з березня 2018 року детективи НАБУ розслідували кримінальне провадження, здійснювали обшуки на ПАТ «Укрзалізниця» та на ТОВ, допитували свідків. Відповідно, учасники злочину доводити задум до кінця не ризикнули.

Цікаво знати

Реалізація злочину, за задумом учасників схеми, мала призвести не тільки до отримання одноразового понад 20-мільйонного «прибутку» для ТОВ. Як слідству показала переписка задіяних осіб, планувалося, що ТОВ також отримає довгострокове джерело прибутку — у вигляді комісії за послуги еквайрингу з продажу квитків за всіма напрямками пасажирських перевезень здійснюваних ПАТ «Укрзалізниця» за допомогою вказаної спеціалізованої інформаційної системи з оформлення квитків замість тієї, що вже використовується.

Насамкінець зазначимо, що учасники злочинної організації все ж таки вели «бурхливу діяльність» зі створення нового сервісу з продажу квитків. Справді, у 2018 році на короткий проміжок часу у наявного сервісу, що розміщується на домені booking.uz.gov.ua, з’явився аналог із ім’ям travel.uz.gov.ua. Доступ до цього сайту зник, як тільки громадськість, ЗМІ та правоохоронці звернули увагу на сумнівну закупівлю «Укрзалізниці». На сьогодні від нього залишилися тільки поодинокі скріншоти, які можна знайти у мережі. Це також дає можливість порівняти оформлення двох сервісів і побачити, що вони були фактично ідентичними як за назвою, так і за зовнішнім виглядом.

 

Задіяні особи

5 підозрюваних*

• директор філії Головного інформаційно-обчислювального центру АТ «Укрзалізниця» — ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України (зловживаючи службовим становищем, надавав практичну допомогу у впровадженні на ПАТ «Укрзалізниця» спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський – Бориспіль-Аеропорт, виконавець);
• ексзаступник директора філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» — ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України (надавав практичну допомогу у впровадженні на ПАТ «Укрзалізниця» спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський – Бориспіль-Аеропорт, пособник);
• бенефіціарний власник комерційної компанії — ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України (керував діями інших учасників організованої групи, забезпечував їм належне фінансування, а також інші умови для успішного досягнення мети злочину, організатор);
• директор комерційної компанії — ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України (забезпечував технічну розробку спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський – Бориспіль-Аеропорт, співучасник);
• заступник директора комерційної компанії — ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України (узгоджував дії службових осіб ТОВ з діями службових осіб ПАТ «Укрзалізниця», співучасник організованої групи).

*посади вказані на момент вчинення злочину

 

ПЕРЕБІГ РОЗСЛІДУВАННЯ

Передумови початку розслідування

Ключові події

22 грудня 2018 року — початок розслідування.

22 травня 2020 року — обшуки детективів НАБУ у службових осіб АТ «Укрзалізниця» та представників низки приватних компаній.

10 червня 2020 року — повідомлення про підозру 4 особам.

15 червня 2020 року — суд обрав підозрюваним запобіжні заходи.

Детальніше: https://racurs.ua/ua/n139757-kyyiv-nakryla-groza-zatopleni-vulyci-i-povaleni-dereva-sprovokuvaly-zatory-na-dorogah-foto-video.html

9 листопада 2020 року — завершення розслідування.

16 травня 2022 року — справу скеровано до суду.

 

Доказова база

Детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП зібрали достатню доказову базу для притягнення до відповідальності причетних осіб. У разі обвинувального вироку суду стосовно них АТ «Укрзалізниця» отримає інструменти для повернення незаконно привласнених коштів.

Доказова база справи містить протоколи обшуків та допитів, документи, які підтверджують незаконні дії учасників схеми, матеріали негласних слідчих розшукових дій. Важливими доказами також стали висновки судових експертиз, яких провели 18.

 

Наслідки злочину

Державі в особі ПАТ «Укрзалізниця» завдано шкоди у розмірі 10,7 млн грн . Окрім того, після всіх подій, можливість для придбання квитків на «Бориспільський експрес» онлайн, так, як на будь-який інший напрямок, відсутня.

 

Судові перипетії

Попередній розробник звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до ПАТ «Укралізниця» і ТОВ, у якому просило визнати недійсними рішення тендерного комітету залізниці про намір укласти договір про закупівлю інформаційної системи та сам укладений договір закупівлі. Позов обґрунтований тим, що «УЗ» провела закупівлю з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за переговорною процедурою замість проведення відкритих торгів в умовах відсутності підстав для застосування такої процедури.

Також до розгляду цієї судової справи залучили Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.02.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 назване рішення господарського суду м. Києва скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Після цього АТ «Укрзалізниця» та ТОВ-учасник закупівлі окремо подали касаційні скарги, у яких просили суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Кожна зі сторін посилалася на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

22 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 залишити без змін, а касаційні скарги АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» та ТОВ — без задоволення.

Детальніше: https://cutt.ly/DHnbNgc

 

Результати розслідування

Після низки слідчих дій детективів НАБУ керівництво «Укрзалізниці» зупинило розрахунок за програмне забезпечення перед приватною компанією. Таким чином вдалося запобігти заволодінню ще 10,7 млн грн.

 

Розслідування у цифрах

• 23 місяці тривало розслідування
• 95 томів — обсяг матеріалів справи
• 78 допитів проведено
• 22 обшуків здійснено
• 19 оглядів здійснено
• 18 судових експертизи проведено
• 27 тимчасових доступів до речей і документів отримано

 

НЕОБХІДНІ КРОКИ

Запобіжниками повторенню схожих корупційних схем можуть стати:

• проведення закупівель «Укрзалізниці» за переговорною процедурою, виключно у межах чинного законодавства;
• призначення на посади в АТ виключно за результатами конкурсного відбору.