Желтоксан-1986 / Википедия

Очевидцы так описывают события в Алма-Ате: «когда бойцы спецназа в касках и защищенные щитами без разбора начали наносить удары и по головам, молодые люди бросились на них. Спецназ взял их в окружение и усилил давление. Митингующие отступили, собрались с силами и снова попытались двинуться вперед». Далее читайте на украинском.

Цим подіям рівно тридцять п’ять років

Мітинги 17 грудня 1986-го стали не просто першими непідконтрольними владі масовими акціями у радянській імперії.

Саме їх історики вважають початком її кінця. Адже хоча тоді було засуджено до ста «заколотників», більшість з 8 тисяч затриманих влада була змушена просто відпустити. А багато кого й не змогли затримати фізично.

Це разюче контрастувало із тодішнім міфом про всемогутність КДБ та «партійного й силового апарату».

Справжню слабкість «непереможного ведмедя» тоді запам’ятали усі хто хотів це зробити – від Батумі до Таллінну.

Цікаво, що незмінний керманич Назарбаєв, як етнічний казах став у руля республіки саме через ті мітинги, учасників яких, він, звісно в якості комуністичного босса «другої черги» закликав «припинити безлади».

Алма-Ата-1986 / Скриншот

Ювілей Желтоксану

Наразі, вочевидь в рамках народних святкувань ювілею початку національно-визвольної боротьби казахського народу, у Алматі запроваджено надзвичайний стан і це з позиції тамтешньої влади логічно.

Бо у 1986 році придушити спротив змогло швидкоруч зібране угрупування в 50 тисяч осіб, а у нинішнього Казахстану, в 2022 році весь «списковий склад» армії та поліції це 150 тисяч осіб, та й наразі протести мають не лише «столичний», але й регіональний вимір.

Придушення протестів робить політичну ситуацію в Казахстані патовою – кризу неможливо вирішити через конкурентні вибори, адже їх там просто нема з ким організувати. Але водночас придушення протесту в кланово-родовому суспільстві кризу не вирішує, а робить хронічною.

Астана не може зробити те, що робить Лукашенка, фізично винищуючи активний прошарок населення при мовчазній згоді маси. Бо казахська народна маса намертво пов’язана з активом суспільства патріархальними зв’язками усіх трьох жузів, включаючи кровну помсту.

Пам’ятник героям національно-визвольної боротьби казахів / Вікіпедія

Крім того, у такого роду протестів нема лідерів тому домовлятися Астані наразі немає з ким.

Поразка Росії

У історії добре відчуття гумору, адже Росія задля війн на Кавказі, а потім в рамках агресії в Україні, ще задовго до нинішньої ескалації напруженості два десятиріччя перекидала на захід усі боєздатні частини та з’єднання Сибіру та Поволжя, а наразі, здається, виміла звідти на захід узагалі все, що може рухатися і стріляти.

Тому фактично наразі між тиловими порядками окупаційних військ РФ під Ростовом та бурхливими казахськими містами до двох тисяч кілометрів, але це насамперед – пустота із намальованим на карті державним кордоном та Волгою десь посередині.

Алмати-2022 / Getty Images

Звісно, будь-які безпекові чи мілітарні ризики для РФ наразі суто гіпотетичні, але тепер вони, нарешті для України, є та РФ буде очевидно змушена їх опрацьовувати.

При цьому введення «братньої допомоги» у 18-мільйонну країну буде для Росії самогубчим кроком – її буде важко сховати, дуже важко розсередити на 5000 кілометрів та неможливо врятувати від казахського народу.

А тому у Казахстану попереду дійсно величне майбутнє. Колись його влада буде так саме ставити монументи нинішнім протестувальникам, як це зробив Назарбаєв для героїв Желтоксану.

Протести в Казахстані – що відомо: дивіться відео