22 січня 2023 року НАБУ і САП повідомили заступнику міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України про підозру у проханні та одержанні ним 400 тис. дол. США неправомірної вигоди. Дії посадовця кваліфікували за ч. 4 ст. 368 КК України. Про підозру повідомили також його довіреній особі, підприємцю і двом його спільникам.

Слідство встановило, що влітку 2022 року підприємець запропонував посадовцю закупити в його компанії пересувні котельні за завищеними цінами за прямими договорами, тобто поза конкурентним полем. Нормативно така можливість з’явилася, бо йшлося про термінові закупівлі матеріалів і обладнання для безперебійного проходження опалювального сезону 2022-2023 рр. На ці цілі Кабінет Міністрів України виділив міністерству  майже 1,41 млрд грн із резервного фонду держбюджету. Половина з цієї суми мала дістатися компанії підприємця.

Щоб реалізувати задумане, підприємець залучив ще двох осіб, які допомогли йому не лише підготувати пропозицію для міністерства з цінами на 25-30% дорожчими за ринкові, а й спотворити результати цінового моніторингу, який мав створити видимість для держави вигідної ціни при закупівлі обладнання в підприємця. Для цього залучити підконтрольні компанії, які нібито пропонували схоже обладнання за ще вищу ціну.

Заступник міністра на пропозицію підприємця пристав. Однак, зажадав «оплату» за свої послуги у 7-10% від суми контракту. Кошти мали надавати частинами, за фактом одержання компанією підприємця асигнувань із держбюджету.

Щоб мінімізувати ризик викриття, учасники злочину вдалися до конспірації: неправомірну вигоду, яка за першим траншем становила 400 тис. дол. США, передали довіреній особі заступника міністра у Львові. Невдовзі після одержання коштів, антикорупційні органи затримали цю людину та ще чотирьох учасників злочину, із заступником міністра включно.

Також вилучили 400 тис. дол. США неправомірної вигоди.

Слідство встановлює інших учасників злочину та інші епізоди їхньої можливої корупційної діяльності.

 

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.