Статтею 104 Конституції України зазначається, що “…Президент України складає таку присягу:
“Я, Зеленський Володимир Олександрович, волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі…”.
Статтею 102 Конституції України передбачено, що “Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
В ст.21 Конституції України записано, що «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
Статтею 30 Конституції України констатовано, що «Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду».
В статті 41 Конституції України закріплено таке: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
Статтею 108 Конституції України констатовано, що “…Повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки; 2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті.
На підставі фундаментальних принципів правової держави, особа 1 від імені фізичної і юридичної особи звернувся 07.03.2020 року із своїм помічником особа 2 до Офісу Президента України Зеленського Володимира Олександровича з метою отримання схвалення і надання допомоги Президента України у організації та проведення експрес-навчання головних лікарів усіх комунальних закладів охорони здоров’я України методикам профілактики та лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), гострого респіраторного захворювання, важкого гострого респіраторного синдрому, близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому та коронавірусного захворювання COVID-19 (спричинене коронавірусом SARS-CoV-2) авторським методикам, які особа 1 розробив і має підтвердження ефективності у 99%.
Крім цього, на підставі Конституції України, Закону України “Про звернення громадян”, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особа 1 на особистому прийомі в Офісі Президента України подав п’ять заяв (вх.№22/012773-26П від 07.03.2020 року, вих.№2/03/06 від 06.03.2020 року, вих.№5 від 06.03.2020 року, вих.№4/03/06 від 06.03.2020 року та вих.№ 4/03/06 від 06.03.2020 року) з повідомленням про:
1) Корупцію, безчинність і свавілля в КМДА (в тому числі в діях голови КМДА Кличка В.В. і в діях його заступників, в Департаменті містобудування і архітектури, Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища, в КП «Київреклама»);
2) Корупцію, безчинність і свавілля в Солом’янській у місті Києві державної адміністрації (в тому числі в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», в відділі контролю за благоустроєм Солом’янської у місті Києві державної адміністрації;
3) Корупцію, безчинність і свавілля в Дарницькій у місті Києві державній адміністрації (в тому числі в КП «Керуюча компанія з обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м.Києва», в відділі контролю за благоустроєм Дарницької у місті Києві державної адміністрації);
4) Тривале не виконання КМДА Рішення Окружного адміністративного суду (понад 11 місяців);
5) Перешкоджання КМДА впродовж 32 місяців законній господарській діяльності приватного підприємства (що спричиняє несплату податків державі, а власнику підприємства – збитку і банкротство);
6) Корупцію, безчинність і свавілля в органах ДФС, що призводить до недоотримання державою сотень мільярдів гривень на рік;
7) Корупцію, безчинність і свавілля в діяльності ДСА, ВРП, в загальних судах м.Києва та Рівненської обл.;
8) Корупцію, безчинність і свавілля в діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у Вищому антикорупційному суді (на прикладі особливо бездарних, безграмотних, злочинних суддях: Воронько Володимира Дмитровича, Мойсак Сергія Мирославовича, Широкої Катерини Юріївни, Олійник Оксани Вікторівни, Мовчан Наталії Володимирівни, Хамзіна Тимура Рафаїловича, Михайленко Віри Володимирівни, Боднар Сергія Богдановича, Чорної Валерії Вікторівни, Калугіної Інни Олегівни, Панкулича Віктора Івановича, Павлишин Олега Федоровича, Никифорова Андрія Сергійовича, Чорненької Даниїли Степанівни, Михайленко Дмитра Григоровича, Панаід Ігора Васильовича, Глотова Миколи Сергійовича, Семенникова Олександра Юрійовича), які перешкоджають поступленню в скарбницю держави сотень мільярдів гривень на рік;
9) Рейдерство, незаконне зайняття земельних ділянок, незаконне будівництво, незаконну реконструкцію будівель, незаконне облаштування прибудинкових територій, зведення незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, незаконну реконструкцію житлових і нежитлових споруд, самовільне облаштування вхідної групи, незаконного розміщення рекламних засобів (які загрожують життю і здоров’ю перехожих громадян та мешканцям будинків), незаконне ведення господарської діяльності, несплата податків, приховування найманої робочої сили від належної реєстрації, що спричиняє недоотримання державою сотні мільярдів гривень на рік;
10) Побори і вимагання хабарів чиновниками з РДА і КМДА, переслідування суб’єктів господарювання;
11) Тотальну бездіяльність у всіх правоохоронних органах та про корупцію в них;
12) Тотальну бездіяльність в органах прокуратури та про корупцію в них;
13) Економічну недоцільність в фінансуванні ДБР, НАБУ, ВАКС, АП ВАКС, СБУ та про корупцію в них;
14) Саботаж і диверсії в діяльності усіх органів виконавчої влади;
15) Не проведення досудового розслідування усіма правоохоронними органами і органами прокуратури;
16) Не виконання рішень слідчих суддів СБУ, НАБУ, ДБР, НП України та органами прокуратури;
17) Антидержавну діяльність суддів, правоохоронних органів, чиновників, ВРП, органів прокуратури;
18) Замовне засудження громадян до позбавлення волі та застосування до них тортур;
19) Приховування правоохоронними органами і органами прокуратури важких злочинів, в тому числі фактів вбивства, замаху на вбивство, грабіж, розбій та розкрадання державного майна;
20) Участь правоохоронних органів і органів прокуратури у виробництві і збуту наркотиків, а також незаконного видобутку і продажу (закордон) бурштину;
21) Незаконне тримання в багаторічній (?) черзі учасника бойових дій, записаного на особистий прийом до Голови Офісу Президента України.
При цьому, особа 1 надавав Президенту України Зеленському В.О. список конкретних імен чиновників та посадових осіб з числа правоохоронних органів і органів прокуратури, що вчиняли та продовжують вчиняти вищезазначені протиправні дії, а також їх посади та місце роботи.
Крім цього, особа 1 в окремому порядку просив Президента України Зеленського В.О. не перекидати подані на його ім’я п’ять заяв в руки оскаржуваним особам, так як ст.7 Закону України “Про звернення громадян” не дозволяє цього робити, не кажучи вже про те, що чиновники не можуть самі себе карати.
Однак, взамін того, що б діяти у відповідності до вимог статті 104 Конституції України (Президент мусить “…обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі”), а також відповідно вимогам статті 102 Конституції України (Президент є гарантом “додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина”), нехтуючи неодноразовим усним і письмовим проханням особи 1, Президент України Зеленський В.О. вдруге порушив вимоги Закону України “Про звернення громадян”, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», практично усіх існуючих антикорупційних Законів України та перекинув цих п’ять заяв на розгляд оскаржуваним особам.
Президента України Зеленського В.О. не зупинило навіть те, що у тексті вказаних заяв особа 1 зазначав, що на всіх оскаржуваних посадових осіб він відкрив біля 25 кримінальних справ, а також те, що в додатках до вказаних заяв знаходилися копії цих самих витягів з ЄРДР, що не дозволяло Зеленському В.О. в черговий раз перекидати дані заяви на розгляд в руки оскаржуваним чиновникам. А якщо врахувати той факт, що Президент України наділений дюжиною повноважень, а також те, що Україна перебуває на межі дефолту, в той час як його корумповані кадри (держслужбовці) позбавляють країну отримання грошових надходжень на сотні мільярдів гривень у рік, то було цілком логічним і доречним що б впродовж однієї доби усіх цих корупційних і саботажних чиновників було звільнено та притягнуто до кримінальної відповідальності (в тому числі його товаришем-клоуном-Бакановим Іваном Геннадійовичем).
Однак цього всього не відбулося з незрозумілих для нас причин. Злочинне неробство, недбальство і протиправна діяльність Президента України наштовхує на логічний висновок, що Зеленського В.О. цілком влаштовує та надкритична ситуація, яка зараз склалася в нашій державі та навколо неї. Президент Зеленський В.О. своїм неробством і протиправною діяльністю призводить до:
– вимирання населення України або значного скорочення його від епідемії коронавірусу;
– дефолту, так як сотні мільярдів гривень продовжуватимуть щорічно осідати в кишенях корупціонерів, а не поступають в державну скарбницю;
– поширення корупції, безчинності і свавілля в КМДА (в тому числі особисто головою КМДА Кличком В.В. і всіма його заступниками, Департаментом містобудування і архітектури, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища, КП «Київреклама»);
– поширення корупції, безчинності і свавілля в Солом’янській у місті Києві державної адміністрації (в тому числі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», у відділі контролю за благоустроєм Солом’янської у місті Києві державної адміністрації);
– поширення корупції, безчинності і свавілля в Дарницькій у місті Києві державній адміністрації (в тому числі КП «Керуюча компанія з обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м.Києва», у відділі контролю за благоустроєм Дарницької у місті Києві державної адміністрації);
– подальшого не виконання КМДА Рішення Окружного адміністративного суду;
– подальшого перешкоджання КМДА законній господарській діяльності приватного підприємства (що викличе несплату податків державі, а власнику підприємства – збитку і банкротства);
– поширення корупції, безчинності і свавілля в органах ДФС (що вплине на недоотримання державою податків на сотні мільярдів гривень на рік);
– поширення корупції, безчинності і свавілля в діяльності ДСА, ВРП, в усіх загальних судах м.Києва та в декотрих загальних судах Рівненської області;
– поширення корупції, безчинності і свавілля в діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у Вищому антикорупційному суді (на прикладі особливо бездарних, безграмотних, злочинних суддях: Воронько Володимира Дмитровича, Мойсак Сергія Мирославовича, Широкої Катерини Юріївни, Олійник Оксани Вікторівни, Мовчан Наталії Володимирівни, Хамзіна Тимура Рафаїловича, Михайленко Віри Володимирівни, Боднар Сергія Богдановича, Чорної Валерії Вікторівни, Калугіної Інни Олегівни, Панкулича Віктора Івановича, Павлишин Олега Федоровича, Никифорова Андрія Сергійовича, Чорненької Даниїли Степанівни, Михайленко Дмитра Григоровича, Панаід Ігора Васильовича, Глотова Миколи Сергійовича, Семенникова Олександра Юрійовича), які перешкоджають поступленню в скарбницю держави сотень мільярдів гривень на рік;
– популяризації рейдерства, незаконного зайняття земельних ділянок, незаконного будівництва, незаконної реконструкції будівель, незаконного облаштування прибудинкових територій, зведення незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, незаконної реконструкції житлових і нежитлових споруд, самовільного облаштування вхідної групи, незаконного розміщення рекламних засобів (які загрожують життю і здоров’ю перехожих громадян та мешканцям будинків), незаконного ведення господарської діяльності, несплати податків, приховування найманої робочої сили від належної реєстрації, що спричинить подальшого недоотримання державою сотень мільярдів гривень на рік;
– популяризації поборів і вимагательства хабарів чиновниками з РДА і КМДА, подальшого переслідування суб’єктів господарювання представниками влади;
– подовження бездіяльності правоохоронних органів та корупційних дій;
– подовження бездіяльності в органах прокуратури та корупційних дій;
– знекровлення економіки корупційним непотребом: ДБР, НАБУ, ВАКС, АП ВАКС, СБУ;
– загострення економічної кризи через саботаж і диверсії в діяльності усіх органів виконавчої влади;
– різкого загострення криміногенної атмосфери в державі;
– страйків, громадської непокори і численних заворушень в державі;
– державних переворотів, можливої втрати незалежності України;
– неконтрольованої діяльності правоохоронних органів і органів прокуратури;
– втрати чималої частки державного майна, збільшення випадків вбивств, популяризація кілерства;
– непідконтрольності правоохоронних органів і органів прокуратури уряду;
– неконтрольованої поведінки чиновників, неконтрольованості дій органів законодавчої і виконавчої влади.
Сумарним результатом протиправної діяльності Зеленського В.О., за наслідками розглянутих уповноваженими органами п’яти заяв, жодних мір щодо висвітлених особою 1 фактів корупції, бандитизму, саботажу, державної зради, розтрати державного майна, приховування злочинів, перевищення повноважень, вчинення підроблень, надання допомоги злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, бездіяльності і службової недбалості та перешкоджання законній господарській діяльності прийнято не було.
Оскаржувані чиновники надіслали особі 1 лише формальні відписки, а в декотрих із них навіть вдавалися до пропозицій щодо надання чиновникам КМДА хабарів за повернення незаконно вилученого майна (не дивлячись на те, що Окружним адміністративним судом уже було зобов’язано КМДА, ще 2,5 роки тому назад, повернути це саме майно разом із коштами, сплаченими особою 1 в якості судового збору).
Поза тим, з метою помсти, оскаржувані чиновники вдалися до каральних мір по відношенню до особи 1, так як майже усі кримінальні провадження, які особа 1 зазначав в своїх заявах в контексті тривалого не проведення розслідування, були відразу закритими навіть без визначення процесуального статусу заявника, без виконання ухвал суду щодо вчинення низки процесуальних і слідчих дій, без розгляду клопотань, без проведення допиту заявника, без проведення допиту свідків і допиту осіб, які вчинили тяжкі злочини (в тому числі вбивство, замах на вбивство, виготовлення та збут наркотиків, незаконне видобування бурштину і його продажа за кордон, проникнення в чужий будинок та незаконне проживання в ньому, рейдерство, хуліганство, розбійний напад, нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції, а також без надання особі 1 копій Постанов з метою перешкоджання його законному праву на їх оскарження в суді, що передбачено положенням ст.284 КПК України, ст.55, 129 Конституції України та практикою ЄСПЛ.
Наприклад, було незаконно об’єднано керівником прокуратури м.Києва Р.Говдою 250 кримінальних справ в одне єдине – з №42015100040000162, яке також було закрито. Також, було закритим не розслідуване кримінальне провадження за № 42018181200000106, яке стосувалося розкрадання державного майна, виготовлення і збуту наркотиків. Також, було закритим зовсім не розслідуване кримінальне провадження за № 52018000000001092, яке стосувалося злочинних дій керівника і заступників керівника прокуратури Рівненської області, навіть не дивлячись на звернення особи 1 до керівника прокуратури Львівської області щодо не підсудності даного провадження СУ ГУ НП у Львівській області. Різновидом застосованих репресій до особи 1 також явилося те, що Київська місцева прокуратура №9, Сарненська місцева прокуратура Рівненської області та Генеральна прокуратура України продовжують роками не виконувати вимоги слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва та Кузнецовського міського суду Рівненської області – не вносити відомості до ЄРДР.
В той же самий час Володимир Зеленський, в якості покарання за вчинені злочини, вирішує підвищити керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечотку Ірину Романівну до рівня Голови Солом’янської РДА у м.Києві. Це саме стосується і Венедіктової Ірини Валентинівни,” яку за її злочини в межах ДБР Володимир Зеленський підвищив до рівня Генерального прокурора України.
Виходячи з положення статті 108 Конституції України (стосовно дострокового припинення повноважень Президента України) небезпідставно вважаю, що зараз є суттєві причини для усунення Володимира Зеленського від обов’язків Президента України через його неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я. Саме це і може пояснити, чому Президент України Зеленський В.О. уже другий рік підряд вчиняє цілком неадекватні вчинки, призначає на ключові посади злочинних осіб, не звільняє з займаних посад корупціонерів і саботажників, приховує злочини посадових осіб, проплачує своїх однопартійців за голосування у Верховній Раді України за завідомо шкідливі для нашої держави закони, втручається у діяльність нормальних суддів, приховує діяльність злочинних суддів і ВРП, приховує діяльність організованих кримінальних угрупувань, які займаються виробництвом і збутом наркотиків, приховує діяльність організованих кримінальних угрупувань, які займаються незаконним видобуванням і збутом бурштину, кришує бездіяльність усіх правоохоронних органів і органів прокуратури, використовує НАБУ і СБУ для вирішення міжкланових конфліктів, використовує НАБУ і СБУ для вирішення власних комерційних і політичних амбіцій, і т.д.
Також, ненормальність Зеленського В.О. може пояснити його дуже часта самозаперечливість: звільняючи з посади Міністра охорони здоров’я України Уляну Супрун він посилався на відсутності у неї вищої медичної освіти, однак згодом поставив Міністром охорони здоров’я України та головою Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції (СНІДу) Скалецьку Зоряну Степанівну, яка не мала навіть середньої медичної освіти, яка принаймні була в Уляни Супрун. Це саме стосується і посади голови СБУ, куда заткнув свого товариша клоуна Баканова Івана Геннадійовича, який не має відповідної освіти і навичок.
Тому і не дивно, що Баканов І.Г. жодної ухвали суду ще не виконав з моменту свого працевлаштування до СБУ, не дивлячись на наші численні до нього з цього приводу звернення і навіть відкриття на нього багатьох кримінальних проваджень. Також яскравим прикладом неадекватності і злочинності Президента України Зеленського В.О. є те, що він відмовився від безкоштовної допомоги особи 1 у вирішенні питань щодо гарантованого попередження поширення коронавірусного захворювання COVID-19 (спричинене коронавірусом SARS-CoV-2) та від авторського лікування уже наявних хворих. Яка б ще країна в світі відмовилась би від безкоштовної допомоги у авторській профілактиці (гарантованого попередження) на коронавірусне захворювання COVID-19 (спричинене коронавірусом SARS-CoV-2) та від авторського лікування?
Потрібно бути останнім придурком що б відмовитися від того, про що увесь цивілізований світ досі мріє!
З цього витікає тільки те, що Президент України Зеленський В.О. є явно хворим на психічні розлади або являється важно наркозалежним, з комплексом психічних і соматичних змін. За обох цих підстав Президент України Зеленський В.О. не може і надалі виконувати свої обов’язки та підлягає негайному відстороненню від займаної посади Президента України на підставі ч.2 статті 108 Конституції України (неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я).
В статті 7 Закону України “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення) зазначається: “Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів може виразитись у: встановленні будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією і законами України, у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї; порушенні гарантій, які встановлені законом для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів; невиконанні роботодавцем обов’язку щодо створення належних умов для діяльності профспілкових організацій; невиконанні законного рішення профспілки; створенні перепон для об’єднання профспілок в асоціації; незаконному втручанні в організацію та порядок проведення зборів, конференцій, інших заходів, які проводяться профспілками відповідно до закону; примусовому розпуску, припиненні, а також забороні діяльності профспілок, їх об’єднань у не судовому порядку; позбавленні їх права власності на будь-яких інших, крім судового рішення, підставах; створення перепон щодо укладання профспілками колективних договорів, угод та здійснення контролю за їх дотриманням; ненаданні службовими особами відомостей, що стосуються умов праці, додержання законодавства про працю тощо. Перешкоджання законній діяльності громадських організацій або їх органів може проявитись у будь-яких діяннях, у тому числі із числа описаних вище, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами Їх статутних завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві або іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з метою не допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу. Об’єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об’єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об’єднанню з всеукраїнським, місцевим чи міжнародним статусом; первинній; місцевій, обласній, регіональній, республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи її місцевим осередкам; органу таких об’єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому (з’їзду, конференції, зборам) чи виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об’єднань чи їх органів.
Якщо спосіб перешкоджання сам по собі є злочинним (перевищення влади або службових повноважень, заподіяння тілесних пошкоджень, погроза вбивством, службове підроблення, порушення рівноправності громадян), то вчинене за наявності для того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст.170 та ст.365, 121, 122, 129, 366, 161 ККУ. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об’єднань громадян або їх органів. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці всі стандарти конституційного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Президент України Зеленський В.О. явно через свою корумпованість, безграмотність, нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, Зеленський В.О. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми неправомірними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які частенько влаштовуватимуть цій ганебній особі фекальну люстрацію, якщо Верховна рада України і Голова Конституційного Суду не бажають реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Президента України Зеленського В.О. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.382, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані порушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Зеленського В.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Зеленського В.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Зеленський В.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє службові підроблення, перешкоджає громадській діяльності, допускає недбальство і бездіяльність, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, регулярно порушує присягу Президента України, не виконує Конституції України тим самим саботуючи роботу органу державотворчої і виконавчої ланки влади. Саботаж і бойкотування роботи державотворчої і виконавчої ланки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Зеленський В.О. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Зеленським В.О. вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Зеленського В.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Зеленським В.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.382, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Зеленським В.О. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ, Верховної Ради України і Конституційного Суду стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку із станом його здоров’я. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.