Замість того, щоб допомагати підприємцям влада «вбиває» малий бізнес в Україні.

Ми всі вже чули про те, що влада неодноразово обіцяла спростити життя бізнесу і навіть оголошувала деякі нібито позитивні моменти реформи, які будуть ось-ось полегшувати існування українських підприємців. І ось, нарешті, ми побачили перші результати перетворень. Нацбанк заборонив фізособам-підприємцям користуватися грошима для особистих потреб зі своїх бізнес-рахунків, але, правда, дозволив — з особистих. Відповідний дозвіл міститься в постанові Національного банку №162, яке було затверджено в кінці 2019 року, а вступило в силу з початку цього. Добре це чи погано? Чи стане від цього ФОПам жити простіше і легше вести бізнес, або це чергове нововведення, яке вбиває черговий цвях в труну українського малого бізнесу?

Спробуємо розібратися Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в п’ятницю, 17 січня.

Давайте спочатку розберемося, що написано в постанові. У документі прописано право підприємця перераховувати кошти з рахунку ФОП на свій особистий, а після використовувати їх на власний розсуд, без будь-яких обмежень. Таке право з’являється тільки за однієї умови — після сплати «податків, зборів та інших платежів, передбачених законом». Тобто ФОП не зможе кожен день перекидати гроші на картку, і користуватися ними у вільному режимі. Все безпосередньо прив’язали до податків. Хтось платить їх раз на рік, а хтось, як друга група спрощенців, наприклад, раз на місяць. Тобто і гроші можна буде переводити раз на місяць, не частіше. Правило, лише трохи спростили (до речі, гірше в цій частині доведеться нотаріусам, які подають декларації та сплачують податки раз на рік). До сих пір діяло вимога про те, що підприємець повинен використовувати засоби свого підприємства тільки для бізнесу, а особисті гроші на власні потреби. І не змішувати ці два поняття. Тепер же офіційно дозволено перетікання грошей в особистий фонд після звітного періоду. Не часто, але регулярно.

До сих пір ситуація з використанням ФОП банківських рахунків була заплутаною. Підприємці та чиновники трактували її по-різному. Комерсанти вважали, що мають право витрачати гроші зі своїх бізнес-рахунків в тому числі і на особисті потреби і робили це, а податківці і нацбанківці заявляли протилежне: що бізнес-розрахунки повинні відбуватися тільки з бізнес-рахунків, а особисті — з рахунків фізосіб. Тому постанова НБУ сприйняли по-різному. Підприємці вирішили, що їх обмежили у використанні грошей з бізнес-рахунків: тепер їх можна витрачати тільки після перерахування на особистий рахунок. А в Нацбанку все піднесли, як лібералізацію. Оскільки посилалися на свою постанову від 2003 року, в якому йдеться про те, що бізнес повинен користуватися для підприємницької діяльності тільки рахунками для ФОП. Регулятор послався на те, що дозволу на особисте користування бізнесових грошей ніколи не було. Цією ж постановою, НБУ дозволив ФОП перераховувати гроші зі свого рахунку на рахунок фізособи в разі ліквідації підприємства.

Експерти вважають, що чиновники роблять все, щоб розділити фізособам-підприємцям грошові потоки: бізнесові та приватні. Такий порядок потрібен, щоб не відбувалося змішування грошових потоків і мінімізації оподаткування.

Виникає багато податкових колізій через те, що в одній людині поєднується підприємець і приватна особа. Підприємець нерідко витрачає гроші на приватні потреби з рахунку ФОПа. Колізія виникає через те, що в чинному законодавстві не прописані як слід все нюанси використання коштів.

Включення Національного банку в це роз’яснення дуже важливо, оскільки в даному випадку підключається не тільки податкове регулювання та необхідне правильне складання звітності. Але ще виникає фінансовий моніторинг з боку банків. При перекладі великих сум з карти підприємця на карту фізособи в наростаючому режимі (скажімо по 500 тис. За квартал), транзакція може бути зупинена і банк може зажадати пояснень. Навіщо людині стільки готівки? Вважається, що можна платити карткою, так що нема чого переводити в готівку великі суми. Фінансовий моніторинг — хвора тема для українських банків. Їх регулярно штрафують не лише за серйозні порушення, але навіть за неправильно розуміння або трактування нацбанківських правил. Тому банкіри часто задають додаткові питання і блокують рахунки клієнтам просто для підстраховки. Щоб не отримати в майбутньому штраф від НБУ через те, що «недобділі».

Регулятор любить карати за фінансовий моніторинг та публічно ганьбити банки, розповідаючи всьому світу про активну боротьбу з відмиванням грошей. Десь дійсно накривають злочинні схеми, а десь просто чіпляються. При цьому з кожним своєю постановою з фінмоніторингу, НБУ видає все більше спільних правил і впроваджує нові і нові обов’язки для банків. Відбувається перенесення відповідальності на банки. Вони агенти валютного контролю, вони агенти податкового контролю, вони агенти фінансового моніторингу, та ще стануть агентами бог знає чого. Мало не вся відповідальність лежить за них. Це вже державна політика : якщо когось ловлять на підозрілі операції, то відповідальність лежить не тільки безпосередньо на порушників, а й на банку. Він потрапляє під гарячу руку в першу чергу. Це від штрафу до відкликання ліцензії та закриття банку. Тому-то банківські працівники і стали задавати більше запитань і блокувати рахунки клієнтам. Чи не через шкідливості або якогось злого умислу. А через інстинкт самозбереження

У той же час податкові консультанти і юристи запевняють, що перевірки ФОПи в Україні відбуваються не дуже часто. В першу чергу, через їх величезної кількості. Зазвичай перевіркам піддаються підприємці, які закривають свої ФОП. А також ті, хто активно співпрацює з великими підприємствами або з публічними особами. Ті, хто перебуває на виду. У загальній масі податкових перевірок не дуже багато. Тим не менш, не бачу підстав для збільшення їх числа, особливо, коли великий бізнес займається мінімізацій в більших масштабах. Потрібно пам’ятати, що будь-який посилення правил і регулювання призводить лише до одного — ще більшої тінізації бізнесу. Держава від неї тільки програє. В цілому експерти визнають, що дрібний бізнес не завжди дотримується всіх фінансові правила. Десь через незнання, десь навмисно йдуть на порушення вимог. Негативні сценарії при перевірках можливі. Якщо,, наприклад, підприємець заправив машину — заплатив за паливо. Але машина оформлена нема на фірму, а на нього як на фізособу. Тому Податкова при перевірці може «впаяти» торгівлю підакцизними товарами, оскільки заправка була оплачена з бізнес-рахунки.

Україна — одна з небагатьох країн, де відбувається поділ рахунків у невеликих підприємців (на особисті і бізнес). У більшості держав немає поняття ФОП, і бізнесменам не потрібно розділяти свої витрати на підприємницькі та на особисті. Українські фіскали також давно хочуть, щоб всі рахунки бізнесу були переведені в загальну площину. Правда, це не спростить життя ФОП, а лише посилить для них ситуацію.

Робота ФОП зі своїми рахунками — один з ключових нюансів постанови Нацбанку. Хоча і не єдиний, банківський регулятор чіткіше прописав і врегулював новим документом ряд інших моментів, все їх можна почитати в общем-то на сайті НБУ. Але ось що робити підприємцям, які не можуть поділити бізнес і звичайний рахунок. Наприклад, якщо людина тримає турагентство — він отримує відсоток від суми, яку проплачує клієнт за подорож на бізнес рахунок. На їжу він зможе знімати гроші в кращому випадку раз на квартал, якщо інший роботи у турагента немає. І це називається полегшення роботи бізнесу? Якось не дуже схоже…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.