Рівень правової культури України погіршився – програла рекордну кількість справ у ЄСПЛ.
Як відомо, Україна – серед лідерів за позовами до Європейського суду з прав людини. Крім того, країна посідає третє місце за кількістю рішень, які проти держави виніс ЄСПЛ, і які сьогодні перебувають на контролі Ради Європи щодо їхнього виконання. І це не дивлячись на те, що кожного року чиновники закладають мильйони гривень в держбюджет на виконання рішень ЄСПЛ, тим не менш вона залишається лідером серед країн за кількістю поданих і невиконаних заяв.
Як розповів УНН начальник відділу виконання рішень Європейського Суду з прав людини, Генерального департаменту з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар, на сьогодні понад 500 рішень перебувають на контролі Ради Європи щодо їхнього виконання Україною. Більшість із цих рішень стосуються приблизно 120 проблем, з яких близько 50 — це складні системно-структурні проблеми в правовій системі України, та вимагають ухвалення законів, інституційних та інших практичних змін. Також до ЄСПЛ часто надходять повторні скарги з питань, що вже були визначенні судом, але не виконуються Україною.
Щодо рішення ЄСПЛ, яким визнано неправомірною люстрацію чиновників, то воно має набути чинності через три місяці. Також Пушкар очікує, що базуючись на висновках ЄСПЛ, Конституційний суд України також визнає люстрацію порушенням прав.
Тим часом, на початку вересня Європейський суд з прав людини задовольнив позов релігійної громади «Свідки Єгови» із Кривого Рогу до української держави. Вірянам не дозволяли побудувати церкву.
Раніше набрало чинності рішення ЄСПЛ, згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнаний таким, що порушує права людини. Рішення ухвалене в рамках так званої справи «Зеленчук та Цицюра проти України».
Також Євросуд з прав людини зобов’язав Україну виплатити компенсацію засудженому за торгівлю наркотиками через порушення його прав.
До слова, в загальних принципах Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом визначається, що повага до демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод повинні формувати основу внутрішньої та зовнішньої політики країн і є основними елементами цієї Угоди. Адже, як відомо, відправною точкою у захисті зазначених вище прав виступає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у якій зазначається, що забезпечення виконання Сторонами зобов’язань за Конвенцією досягається, в тому числі, і шляхом створення Європейського суду з прав людини (далі – Суд, ЄСПЛ).
