Національне бюро стурбоване намірами прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури укласти угоду з колишнім головою правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, обвинуваченим у скоєнні особливо тяжкого злочину.
Про такі плани обвинувачення прокурор САП оголосив 5 вересня 2018 року під час судового засідання у справі за фактом розтрати коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ). Але обставини, за яких вчинено цю дію, викликають занепокоєння та наштовхують на думку про можливу упередженість у діях обвинувачення.
По-перше, прокурори САП спробували змінити кваліфікацію злочину, інкримінованого обвинуваченому, на більш м’який: замість ч.5 ст.191 КК України (за яку передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна) — ч.2 ст.364 КК України (передбачає позбавлення волі від 3 до 6 років без конфіскації майна та є злочином середньої тяжкості). Зміну просто «вписали» в текст угоди, без належної процедури перегляду обвинувального акта, чого вимагає закон.
По-друге, обвинувачення наполягає взагалі звільнити екс-посадовця, викритого на корупції, від реального відбування позбавлення волі, замінивши його іспитовим строком у два роки.
По-третє, прокурори САП пропонують звільнити обвинуваченого не тільки від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі шкоди, а й від обов’язку брати участь у засіданнях судів усіх інстанцій, в яких наразі ДІФКУ намагається відстояти свої права та повернути вкрадені кошти.
Відтак, на думку НАБУ, в разі укладення, ця угода фактично зведе на нуль шанси держави компенсувати 14,5 млн грн збитків, завданих через корупційні дії екс-очільника ДІФКУ.
Національне бюро вважає таку позицію сторони обвинувачення неприйнятною та суспільно небезпечною, адже йдеться про особу, через дії якої державним інтересам завдано збитків в особливо великих розмірах.
Справа за обвинуваченням колишнього посадовця ДІФКУ слухається в Шевченківському районному суді міста Києва понад два роки. Впродовж усього цього часу обвинувачений не вчинив зі свого боку дій, які б свідчили про його реальне визнання винуватості, не вжив заходів задля відшкодування збитків, завданих його діями ДІФКУ. Тому залишається незрозумілим, чому обвинувачення, всупереч ст.469 Кримінального процесуального кодексу України, ініціювало в суді розгляд угоди про визнання вини, за якою колишній посадовець мав би зазнати покарання лише у вигляді штрафу у розмірі 17 тис. грн (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Тим більше, що потерпіла сторона — ДІФКУ — від мирової угоди відмовилась, наполягаючи на необхідності повного відшкодування завданої їй шкоди.
Підкреслюємо, що в межах досудового розслідування, на думку детективів, зібрана достатня доказова база, яка свідчить про протиправність дій колишнього очільника ДІФКУ, що визнано самими прокурорами САП. Під час розслідування проведено низку експертиз. Крім того, з метою відшкодування завданих державі збитків, за клопотанням детективів НАБУ накладено арешт на майно обвинуваченого: позашляховик та низку об’єктів житлової нерухомості.
Відтак, прокурори САП мають всі інструменти для доведення винуватості особи в суді, на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів.
З огляду на суспільний резонанс публікуємо позицію ДІФКУ:https://nabu.gov.ua/sites/default/files/difku.pdf, а також проект угоди про визнання винуватості: https://nabu.gov.ua/sites/default/files/ugoda_pro_vyznannya_vynuvatosti._sap._05.09.2018.pdf.
