У провадженні СВ прокуратури Рівненської області перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження за №52017000000000324 від 13.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.375 КК України. Підставою для відкриття даного кримінального провадження стала Ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у судовій справі за № 760/4970/17 від 06.04.2017 року, якою було зобов’язано керівника ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості заяви за вих. № 1029/08 від 09.03.2017 року про вчинення кримінального правопорушення керівником Рівненської обласної прокуратури Соболь О.М., суддею Рівненського міського суду Рівненської області Ореховською К.Е., слідчим СВ прокуратури Рівненської області Масловим В.Г. і процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42016000000000549 Бабич А.А. за правовою кваліфікацією – ст. 364, 368, 366, 375, 382, 396 КК України, а також Ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва, якою було зобов’язано керівника ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості заяви за вих. № 1563/13 від 17.07.2017 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Рівненського міського суду Рівненської області Ореховською К.Е. за ст. 364, 366, 375, 396 КК України.
28.02.2018 року, у злісне порушення вимог ст. 55, 220, 534, 535 КПК України, ст.57, 129 Конституції України, Конвенції по правам людини, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року та висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), слідчий СВ прокуратури Рівненської області Скобух Іван Миколайович повторно (у третій раз) закрив кримінальне провадження № 52017000000000324 від 13.05.2017 року, не вчинивши жодної процесуальної дії, нахабно відсторонивши особу 1 від участі в даному провадженні. .
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин — надсилається їй». Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію Постанови.
25.05.2017 року через прийомну НАБУ особа 1 подав перше клопотання за вих.№ 1290/25 у кримінальному провадженні №52017000000000324 від 13.05.2017 року детективу ГПД НАБУ А.Бондаренко-Барбуль. Однак, у зв’язку зі зміною підслідності органу досудового розслідування, вказане клопотання ГПД НАБУ перекинуло за належністю до прокуратури Рівненської області. Станом на 28.02.2018 року, всупереч вимогам ст.220 КПК України, дане клопотання так і не було розглянутим слідчим СВ прокуратури Рівненської області Скобух І.М. та відповіді на нього досі не було надано.
13.06.2017 року через прийомну НАБУ особа 1 подав друге клопотання за вих.№ 1381/13 у кримінальному провадженні №52017000000000324 від 13.05.2017 року детективу ГПД НАБУ А.Бондаренко-Барбуль. Однак, у зв’язку зі зміною підслідності органу досудового розслідування, вказане клопотання ГПД НАБУ перекинуло за належністю до прокуратури Рівненської області. Станом на 28.02.2018 року, всупереч вимогам ст.220 КПК України, дане клопотання так і не було розглянутим слідчим СВ прокуратури Рівненської області Скобух І.М. та відповіді на нього досі не було надано.
У ст.535 КПК України (Звернення судового рішення до виконання) зазначено: .
1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. 2.Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. 3.У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання. 5.До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.
Однак, слідчий СВ прокуратури Рівненської області Скобух І.М. та процесуальні керівники у даному кримінальному провадженні досі в повній мірі не виконали вимог двох Ухвал слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва та не внесли до ЄРДР усіх кваліфікаційних статей вчиненого злочину, які особою 1 були вказані в двох заявах, тим самим вчинивши службові злочини (ст.382 КК України).
Відповідно до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), перша процесуальна дія слідчого після початку досудового розслідування направлена на повідомлення потерпілого про початок досудового розслідування, друга – вручення Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого, третя – фіксування в справі провадження факту ознайомлення потерпілого із його процесуальними правами та обов’язками у даному кримінальному провадженні, четверта — проведення його допиту та допиту свідків на стороні потерпілого. Якщо ж після вказаних процесуальних дій слідчий виявить відсутність елементів завданої шкоди охоронюваним правам і інтересам заявника, тоді він уповноважений на винесення Постанови про не визнання особи потерпілим, в якій належним чином має це обґрунтувати та надати останньому право на її оскарження.
Це саме зазначено і в ч.5. ст.55 КПК України, «…за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді».Однак, слідчий Скобух І.М. досі не допитав потерпілого у справі провадження, не вручив йому Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні, не відібрав у нього відповідні підписи про ознайомлення з правами і обов’язками у кримінальному провадженні, не відібрав у нього відповідних підписів після повідомлення його про кримінальну відповідальність за подання хибної заяви про вчинення злочину, тим самим досі не розпочавши досудового розслідування у кримінальному провадженні за №52017000000000324 від 13.05.2017 року.
Пунктом 5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що особою 1 і було зроблено.
Тобто, в заяві про вчинення кримінального правопорушення не прийнято розписувати в подробицях всі обставини вчинення кримінального правопорушення та отриманого потерпілим матеріального, фізичного і морального збитку, а також надавати точні розрахунки отриманого збитку, так як для цього КПК України передбачає досудове розслідування з сукупністю вчинення процесуальних дій, в тому числі проведення допитів, витребування і подання доказів, призначення судово-медичної експертиз тощо.
Статтею 55 КПК України передбачено таке:
«1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди…
2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення… Потерпілому вручається Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення».
У випадку з особою 1, Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки у кримінальному провадженні досі йому не було надано, що є злочином.
У відповідності до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, і які є порушенням норм кримінального права держав-членів.У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1).
Поза тим, слідчий СВ прокуратури Рівненської області Скобух І.М. перед закриттям провадження №52017000000000324 від 13.05.2017 року не вчинив наступних слідчих дій:
1) не допитав екс-керівника прокуратури Рівненської області Соболя О.М.;
2) не допитав суддю Рівненського міського суду Рівненської області Ореховську К.Е. щодо вчинення нею злочинів, викладених у заяві за вих. № 1029/08 від 09.03.2017 року;
3) не допитав суддю Рівненського міського суду Рівненської області Ореховську К.Е. щодо вчинення нею злочинів, викладених у заяві за вих. № 1563/13 від 14.07.2017 року;
4) не допитав слідчого СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г.;
5) не допитав процесуальних керівників у кримінальному провадженні, в тому числі Бабича А.А.;
6) не допитав свідка у справі провадження – працівника Солом’янського районного суду м.Києва особу 2;
7) жодного разу не допитав особу 1 у справі даного кримінального провадження;
8) жодного разу не допитав свідків зі сторони потерпілого;
9) не дослідив і не надав правової оцінки Ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 23.03.2017 року, якою було встановлені факти службового підроблення суддею Ореховською К.Е.;
10) не дослідив і не надав правової оцінки Ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 21.02.2017 року, якою було встановлені факти службового підроблення суддею Ореховською К.Е.;
11) не дослідив і не надав правової оцінки Ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 29.03.2017 року, якою було встановлені факти службового підроблення суддею Ореховською К.Е.;
12) не дослідив і не надав правової оцінки Ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 01.06.2017 року, якою було встановлені факти службового підроблення суддею Ореховською К.Е.;
13) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у двох заявах про вчинене кримінальне правопорушення фігурантами у справі провадження;
14) не дослідив і не надав правової оцінки кожному доказу, які особа 1 залучав до справи провадження;
15) не проводив досудове розслідування за іншими кваліфікаційними статями вчиненого злочину — 364, 368, 366, 382, 396 КК України;
16) не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
17) не надав особі 1 витягу з ЄРДР;
18) не призначив жодної судової експертизи;
19)не повідомив керівника слідчого органу про не підслідність даної справи прокуратурі Рівненської області (згідно наказів ГПУ за №125 і 139, досудове розслідування щодо керівника обласної прокуратури Чернівецької області Соболь О.М. має проводитися в ГПУ або в НАБУ);
20) не повідомив керівника слідчого органу про те, що кваліфікація злочину у даному провадженні є хибною, так як не враховує вчинених злочинів керівника Рівненської обласної прокуратури Соболя О.М., слідчого СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г. та процесуальних керівників у кримінальному провадженні №52017000000000324 (ст.375 ККУ стосується лише злочинів суддів);
21) не дослідив і не надав правової оцінки діям слідчого Маслова В.Г., який перед закриттям кримінального провадження не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
— досі не виконав вимог Ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області у судовій справі за № 569/5699/16-к від 12.05.2016 року (якою було скасовано Постанову слідчого про не визнання особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні);
— жодного разу не допитав особу 1 у справі кримінального провадження;
— не допитав у справі провадження судді Довгого І.І.;
— не допитав у справі провадження прокурора Скобуха І.М.;
— не допитав у справі провадження потерпілу особу 3;
— не допитав слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України Євпата О.О.;
— не допитав слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України Смика А.І.;
— не допитав оперуповноваженого Рокитнівського РВ УМВС України у Рівненській області Муханькова Олександра Миколайовича;
— не допитав дільничного інспектора Рокитнівського РВ УМВС України Наумовича В.М.;
— не допитав прокурора Басич О.В.;
— не допитав адвоката Алімамедова Імрана Акпер Огли;
— не допитав екс-прокурора Рівненської області Ковальчука А.Д.;
— не допитав начальника відділу 04/2/2 прокуратури Рівненської області М.Журавського;
— не допитав адвоката Удод Віктора Федоровича;
— не допитав спеціаліста сектору опіки Рокитнівської РДА Близнюк Ларису Федорівну;
— не допитав свідка Романовича В.М.;
— не допитав свідка на стороні потерпілого особу 4;
— не допитав представника потерпілого Шкребтач Н.Г.;
— не допитав прокурора Перетятко М.А.;
— не допитав прокурора Мороз В.А.;
— не допитав працівника ГУ НП в Рівненській області Брагіної О.Л.;
— не допитав екс-начальника ГУ НП в Рівненській області Максимова С.В.;
— не допитав суддю Головчака М.М.;
— не допитав суддю Наумова С.В.;
— не допитав суддю Феха Т.С.;
— не допитав замісника прокурора А.Васюка;
— не допитав замісника прокурора П.Романчука
— не допитав замісника прокурора Таргонія О.В.;
— не допитав екс-заступника прокурора Рівненської області Боровика А.В.;
— не допитав свідка Усовича В.Ф.;
— не допитав посадову особу КДКА Рівненської області Курганську О.В.;
— не допитав посадову особу КДКА Рівненської області Сурікову С.І.;
— не допитав свідка особу 5;
— не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у провадженні;
— досі не розглянув клопотання від 20.04.2016 року;
— досі не надав відповіді про наслідки розгляду клопотання від 20.04.2016 року;
— досі не розглянув клопотання від 23.05.2016 року;
— досі не надав відповіді про наслідки розгляду клопотання від 23.05.2016 року;
— досі не розглянув повторного клопотання від 23.05.2016 року;
— не надав відповіді про наслідки розгляду повторного клопотання від 23.05.16 року;
— досі не розглянув клопотання від 13.06.2016 року;
— не надав відповіді про наслідки розгляду клопотання від 13.06.2016 року;
— не витребував із СІЗО м.Рівного і не надав належної оцінки Акту за № 94 від 15.12.2014 року, в якому зафіксовані наслідки нелюдських тортур особи 3;
— не дослідив історії хвороби особи 3, яка досі знаходиться в Рівненському ізоляторі, і в якій зафіксовано інспектором медичної служби про те, що особу 3 було привезено після тортур непритомного і знівеченого;
— не витребував із СІЗО фотографії покаліченого тіла особи 3 після чергового його побиття слідчими Євпатом О.О.і Кибукевичем Р.Г. та не надав їм правову оцінку;
— не дослідив фактів того, що інспектором медичної служби Рівненського СІЗО викликалася швидка медична допомога, яка проводила реанімаційні заходи особі 3 (виводила із стану клінічної смерті);
— не витребував архівних матеріалів надання першої медичної допомоги 14.12.2016 року особі 3 та не надав їм правової оцінки;
— не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїх 7 (семи) окремих заявах про вчинення кримінального правопорушення;
— не дослідив факти викрадення з кримінальної справи № 12014180190000720 від 13.12.2014 року фотографій покаліченого тіла особи 3 слідчими Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.;
— не дослідив фактів підробки підписів особи 3 у справі за №12014180190000720 від 13.12.2014 року;
— не дослідив фактів підробки підписів адвоката Алімамедова І.А.О. у кримінальній справі за №12014180190000720 від 13.12.2014 року;
— не дослідив фактів того, що прокурор Скобух І.М. не скорився вказівкам Рівненської обласної прокуратури та судді Довгого І.І., адже і по сьогодні не виконав судово-медичної і почеркознавчої експертизи у справі кримінального провадження за № 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
— не дослідив того факту, що Романович В.М. віроломно вселився в будинок особи 3 і на власний розсуд розпоряджався 1,6 (півтори) роки його приватним майном;
— не дослідив того факту, що Романович В.М. віроломно вселився в будинок особи 3 і 1,6 (півтори) роки займався незаконним виробництвом і збутом наркотиків;
— не дослідив того факту, що справжню адресу наркодилера Романовича В.М. було навмисно неправильно записано о/у Муханьковим О.М. та Євпатом О.О. з метою покривання його злочинів;
— не дослідив того факту, що Романович В.М. уже тричі судимий в м.Харкові за ст.307 ККУ та понад 2 (два) роки уже перебуває в розшуку;
— не дослідив того факту, що дільничний інспектор Рокитнівського РВ УМВС України у Рівненській області Наумович В.М. сприяє виготовленню та продажу наркотиків Романовичем В.М.;
— не провів почеркознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні;
— не провів судово-медичної експертизи у даному кримінальному провадженні тощо.
Слідчий Скобух І.М. у своїй злочинній Постанові від 28.02.2018 року посилається нібито як на відповідну підставу для закриття кримінального провадження за не явку особи 1 для проведення його допиту, при цьому чомусь не зазначаючи жодної норми закону, які дозволяють вчиняти саме цю дію. Поза тим, у справі кримінального провадження відсутні будь-які належні і допустимі докази того, що особу 1 дійсно хтось і кудись запрошував для проведення допиту (ознака службового підроблення- ст.366 КК України).
Відтак, вищенаписане дає підстави вважати Постанову слідчого Скобуха І.М. від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження злочинною, а вказаного слідчого – злочинцем, що вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 256, 366, 396, 382 КК України. Це саме стосується і процесуальних керівників у кримінальному провадженні №52017000000000324, які навмисне не скористалися правом ст.36 КПК України та Законом України «Про прокуратуру», вступивши в злочинну змову зі слідчим Скобух І.М. з метою покриття вчинених злочинів.
На сьогоднішній день проти слідчого Скобуха І.М. та процесуальних керівників Бабич Андрія Анатолійовича, Рункевича Богдана Миколайовича, Ідрісова Рафаеля Мурсаловича вже відкрито 6 (шість) кримінальних проваджень, в яких досі проводяться відповідні досудові розслідування, однак з незрозуміло яких підстав явно божевільний слідчий і вказані процесуальні керівники продовжують вчиняти посадові злочини. З цього приводу особою 1 роками подаються відповідні скарги і заяви на ім’я керівника прокуратури Рівненської області Подубинського Богдана Володимировича, який їх незаконно ігнорує, тим самим покриваючи злочини процесуальних керівників Бабич А.А., Рункевича Б.М. і Ідрісова Р.М., а також незаконні дії слідчого Скобуха І.М. Більше того, прокурор Подубинський Б.В. продовжує і надалі покривати злочини вищевказаних осіб навіть за умови триразових скасувань злочинних Постанов про закриття кримінального провадження за
№52017000000000324 від 13.05.2017 року особою 1 (останній раз — 06.06.2018 року, Ухвала слідчого судді № 569/4277/18). Якщо врахувати те, що прокурор Подубинський Б.В. за подібні речі сам уже перебуває в трьох кримінальних провадженнях, в яких на даний час проводяться три окремі досудові розслідування в ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ і в ГПД НАБУ, то є відповідні підстави вважати що він також являється психічно нездоровою особою та/або заручається злочинною підтримкою псевдо-Генерального прокурора України Луценко Ю.В. (який теж уже перебуває під слідством).
Частина 2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст.2 та 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд. Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним та неупередженим. Слідчі повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи зокрема показання свідків та висновки судових експертиз, яких слідчий Скобух І.М. умисно уникає з метою приховування вчинених злочинів та з корупційних міркувань.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Скобуха І.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 382, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Скобуха І.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів прокуратури і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Прокурори Подубинський Б.В., Бабича А.А., Рункевич Б.М., Ідрісов Р.М. та слідчий Скобух І.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів досудового розслідування. Саботаж і бойкотування роботи органів прокуратури прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Прокурори Подубинський Б.В., Бабич А.А., Рункевич Б.М., Ідрісов Р.М. та слідчий Скобух І.М. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці прокурорами Подубинським Б.В., Бабичем А.А., Рункевичем Б.М., Ідрісовим Р.М. та слідчим Скобухом І.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Скобуха І.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Подубинським Б.В., Бабичем А.А., Рункевичем Б.М., Ідрісовим Р.М. і Скобухом І.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст. 382, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Подубинським Б.В., Бабичем А.А., Рункевичем Б.М., Ідрісовим Р.М. і Скобухом І.М. Крім того, було прийнято рішення про ініціювання дисциплінарного провадження при дисциплінарній комісії Генеральної прокуратури України з метою дисциплінарного покарання Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Скобуха І.М.
Очікуємо результатів адекватного реагування дисциплінарної комісії ГПУ, органів досудового розслідування — ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ, а також належного резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та не корумпованого мас-медіа.