Про нову стару дипломатію, а саме чим Україна «прославилася» в ПАРЄ.

Незважаючи на те, що ми звикли до того, що Україна — невелике злиденна держава, яке нічого, в общем-то, не вирішує в глобальному масштабі світової історії і не має особливого впливу навіть в своєму регіоні, так чи інакше, ми член міжнародного співтовариства . А з огляду на наше геополітичне розташування, хоча б через це з нашим існуванням доводиться рахуватися.

Тому що навіть територіально у нас є такий важливий плюс як транзитні можливості, величезні поклади корисних копалин і один з кращих в світі аграрних потенціалів. Те, що ми все це не розвиваємо — це одне питання. Але як віддалена перспектива — це досить сильні козирі на світовій арені і тому іноді треба все ж дивитися за межі наших кордонів. Тому що міжнародна політика — це теж важливо. І сьогодні якраз такий день, коли чергова світова тусовка привертає загальну увагу.

Детальніше про це розповість Андрій Томський – автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в понеділок, 27 січня.

27 січня на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі вперше з’являється нова делегація від України. Восени 2019 року українська делегація проігнорувала засідання ПАРЄ, висловивши незгоду з тим, що Росія повернула собі право голосу в Асамблеї Ради Європи, втрачене ще в 2014 році після анексії Кримського півострова і конфлікту на Донбасі. Тепер же глава делегації України Єлизавета Ясько заявила про те, що Україна повертається в Страсбург. Що означає рішення України відновити присутність в асамблеї? Ясно, що від цього ціни не впадуть, комуналка не подешевшає, а робочі місця не з’являться. Але асамблея існує не для цього, а для вирішення питань пов’язаних з відносинами між країнами. А від цього якраз залежать торгівля, експорт, імпорт. Тому що на таких тусовках приймаються важливі стратегічні рішення, з яких потім виростає і торгове партнерство і бізнес рішення. Тому на такі заходи бажано їздити, і не тільки бути присутнім, але і брати участь в дискусіях

Проте, осіння сесія ПАРЄ в Страсбурзі стала першою за останні п’ять років, де була присутня делегація Росії, і першою, коли від участі в роботі Асамблеї відмовилася Україна. Саме Москва була найбільшим спонсором організації і справно платила членські внески навіть кілька років після заборони російської делегації брати участь в роботі ПАРЄ. Заморозили ці виплати росіяни тільки в 2017 році, що і стало спусковим гачком для зміни настроїв в Асамблеї, яка втратила велику частку свого бюджету. Великі європейські країни відкрито заговорили про необхідність повернути Росію. У підсумку, в червні 2019 року більшість євродепутатів (118 проти 62) прийняли резолюцію ПАРЄ, яка внесла поправки в регламент асамблеї, виключивши можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу. Таким чином, 30 вересня 2019 року в Страсбурзі знову з’явилася делегація Росії. А ось Україна вирішила на цей процес відреагувати відмовою від участі.

Взагалі за останні роки в Страсбурзі вже звикли до неоднозначного поведінки українських делегатів. Чого тільки коштувало поява нардепа (раніше БПП, нині «Європейська солідарність» Олексія Гончаренка на одному із засідань в рукавичках сантехніка, показуючи, що Росія винна в отруєнні Скрипаль, яким отрута нанесли на ручку дверей. Ще один приклад — члени української делегації голосно тупотіли в залі під час виступу тодішнього генсека Ради Європи Турбйорн Ягланд, не погоджуючись з його політичною позицією. у підсумку чільні на засіданні зробили особисте попередження членам української делегації, зазначивши, що там, в залі засідань й Євроасамблеї — не цирк, і ці театральні витівки принижують ПАРЄ. У підсумку відносини України з Асамблеєю загострилися до тієї міри, що Верховна Рада 8 скликання навіть скасувала акредитацію членів Європарламенту, які хотіли відвідати Україну з метою контролю за проведенням дострокових парламентських виборів. Але після обрання нової Верховної Ради здавалося, що ситуація повинна нормалізуватися. Україна навіть сформувала нову делегацію з 12 постійних членів і 12 їх заступників.

На жаль, надії на те, що з приходом нової влади зміниться сам підхід до роботи України в ПАРЄ, не виправдалися: «слуги народу» продовжили колишню лінію і відмовилися їхати до Страсбурга. По суті, єдині, хто виступали проти бойкоту і за попередньої влади і з приходом нової — це представники «Оппоплатформи». Але їх у нинішній делегації лише дві особи — Юлія Льовочкіна і Олег Волошин. І ось тепер Україна змінює свою думку і повертається в Страсбург.

«Метою участі делегації України в роботі ПАРЄ є недопущення збереження існуючої ситуації в Європі, яка склалася в результаті агресивної зовнішньої політики Росії, донесення об’єктивної інформації про протизаконні дії Росії на окупованих територіях України», — написала на своїй сторінці в Facebook нардеп від «Слуги народу «Єлизавета Ясько. Причому участь делегації в роботі Асамблеї залежить виключно від рішення самих депутатів. Адже, Україну ніхто офіційно не виключав з ПАРЄ, вона сама вирішила восени відмовитися від приїзду в Страсбург, щоб продемонструвати свою позицію.

Член постійної делегації України в ПАРЄ Юлія Льовочкіна для преси зазначила, що відмови української делегації від участі в осінній сесії ПАРЄ був помилкою. За її словами, нова делегація могла б вийти з якіснішою і перспективної порядком для участі в роботі організації. «Замість цього, новосформована делегація, втративши ініціативу і розуміння процесів в ПАРЄ, підхопила хвіст помилковою риторики команди Петра Порошенка, яка привела до всіх добре відомих результатів. Таким рішенням нова українська делегація загнала себе в кут — заявила Юлія Льовочкіна і зазначила, що вітає рішення з нього вибратися, нехай навіть з істотними втратами. Вона каже, що через демарш член української делегації втратив представництво у Венеціанській комісії від юридичного комітету ПАРЄ. Також українсь кая делегація втратила представництво в керівних органах ПАРЄ і профільних комітетах, втратила можливість формувати порядок денний Асамблеї та вносити конструктивні пропозиції. «Упущена можливість з напрацювання зв’язків і налагодженню співпраці з національними делегаціями на полях ПАРЄ. З вересня 2019 року, коли було прийнято рішення не подавати повноваження новосформованої делегації, Україна втратила час, ініціативу і репутацію», — вважає Льовочкіна.

У той же час колишній глава делегації України в ПАРЄ Володимир Ар’єв вже заявив, що участь української делегації в сесії ПАРЄ має сенс тільки для того, щоб поставити під сумнів повноваження делегації Росії. За його словами, якщо делегація Росії залишиться в ПАРЄ, то Україні «робити в дискредитованої структурі нічого». «Принаймні, резолюції ПАРЄ, прийняті після останніх подій не мають ні сили, ні значення, ні поваги», — написав він на Facebook. Цікаво, що колишня українська делегація зберігала свої повноваження до моменту реєстрації нової, таким чином, частина нардепів від України були присутні восени в Страсбурзі, але не могли ні голосувати, ні брати участі в обговореннях резолюцій. Тим часом, експерти вважають, що поведінка української делегації в черговий раз показало, що у зовнішній політиці в цілому зберігається курс колишньої влади.

Наш демарш Києва в Асамблеї нагадує постріл собі ж в ногу. Очевидно, що повернення України до роботи в ПАРЄ було тільки питанням часу. Таке інфантильна поведінка в стилі «Ви погані, піду від вас» ніяк не могло посилити позиції нашої країни. Це, вибачте, схоже на поведінку підлітка в період підвищеного виділення гормонів. З огляду на важливість майданчики ПАРЄ, відмовитися від цієї платформи ми не можемо. Те, що Україна повертається в такому вигляді, — це поразка української дипломатії, вважають політологи. Нашим політика м потрібно розуміти, що її вага і вплив в ПАРЄ значно зменшиться, і можливості української делегації будуть набагато нижче, якщо ігнорувати Асамблею. Ну що ж, подивимося, що буде далі…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.