Одним із досягнень оновленого Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2020 році став запуск моніторингу способу життя суб’єктів декларування. За кілька місяців працівники НАЗК розпочали моніторинг способу життя 47 публічних службовців та передали 7 матеріалів на повну перевірку декларацій.

Але через рішення Конституційного суду України № 13-р/2020 НАЗК більше не має права здійснювати моніторинг способу життя.

Наголошуємо, моніторинг способу життя не є за слідчим (розшуковим) заходом, а тому не передбачає надмірного втручання у реалізацію права на особисте та сімейне життя.

Що таке моніторинг способу життя?

Стаття 51 Закону України «Про запобігання корупції» давала право НАЗК проводити вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування. Такі моніторинги розпочиналися на підставі інформації, отриманої від громадян чи оприлюдненої в медіа та інших відкритих джерелах інформації про невідповідність рівня життя декларантів їхньому майну й доходам.

Під час моніторингу фахівці Агентства досліджували таку інформацію:

• користування об’єктами, які не вказані в декларації (наприклад, автомобілями та будинками);
• відомості щодо отриманих подарунків;
• придбання об’єктів, вартість яких перевищує задекларовані активи.

За Законом, якщо НАЗК встановлювало невідповідність рівня життя посадовця задекларованому ним майну й доходам, це було підставою для здійснення повної перевірки його декларації.

У разі виявлення корупційного порушення Агентство повідомляло про це правоохоронні органи та інших уповноважених суб’єктів.

Навіщо потрібен моніторинг способу життя?

Моніторинг способу життя потрібен, щоби суб’єкти декларування були чесними не тільки на папері. Так, журналістські розслідування, дописи в соцмережах, повідомлення приватних осіб дозволяють знаходити розбіжності між «задекларованим» способом життя чиновників і реальним.

Наприклад, саме журналісти повідомили, що керівник одного з департаментів у Національній поліції не вказав майно своїх задекларованих членів родини, Також завдяки медіа НАЗК звернуло увагу на депутата райради, який одного року декларував квартиру в Києві, а наступного вже ні. Хоча жодних дій із нерухомим майном він не вчиняв.

Без моніторингу способу життя публічні службовці й далі зможуть безкарно:

• здійснювати видатки, що перевищують задекларовані ними доходи;
• регулярно їздити на «чужих» автомобілях, не згадуючи про них у декларації;
• літати приватними літаками невідомо за чий кошт;
• витрачати на тижневий відпочинок за кордоном близько половини офіційно зароблених за рік коштів;
• проживати в будинку цивільної дружини, не вказуючи в декларації ні її, ні її активи.

Ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після повноцінного відновлення повноважень НАЗК.