Что происходит с рейтингом Зеленского

Что происходит с рейтингом Зеленского / 24 канал

Рейтинг президента Зеленского через два года после избрания вернулся на тот же уровень, что и во время первого тура президентских выборов 2019 года. По сравнению с прошлым месяцем снова существенно вырос (+ 5,3%). Далее читайте на украинском.

Війна проти Медведчука дає хороші результати. Почнемо з того, що у першому турі Володимир Олександрович набрав 30,2% голосів виборців. У нього було 38 конкурентів. У другому турі він отримав 73,22%, це 13,5 мільйонів голосів.

Петро Порошенко набрав – 24,45%. За нього проголосували 14,5 мільйони виборців.

Перші соціологічні дослідження, щодо рейтингу чинного президента відбулися в лютому 2020 року, через 9 місяців після інавгурації. Їх результати були наступними:

SOCIS (1-10.02) – 38,4%.
КМІС (8-18.02) – 44,2%.
Центр Разумкова (13-17.02) – 44,2%.
В середньому – 42,3%.

Тобто рейтинг президента через 9 місяців зріс у порівнянні з першим туром на +-12%. І знаходився на тому ж рівні, чи то навіть дещо зростав до квітня 2020 року. Після чого поступово почав знижуватись аж до лютого 2021.

Перше найбільше падіння відбувалось в червні 2020.

Україна вийшла із локдауну та продовжувала занурення в карантинні обмеження разом із ростом захворюваності. Суспільний резонанс щодо зґвалтування поліцейськими в Кагарлику. Призначення міністром культури Олександра Ткаченка. Вручення підозри Порошенку та інші події – вдарили по рейтингу президента . (До чого тут президент і чому це впливає на його рейтинг пояснюю в самому кінці). Він знизився в середньому на 5% , а за даними центру Разумкова взагалі до 10% та перебував на рівні 35%.

Водночас відбулось зростання рейтингу Порошенка (до +5% у порівнянні з лютим 2020) та Бойка (до +2).

Далі рейтинг Зеленського поступово знижувався:

Липень 2020 – 32% (2-3%).
Вересень – 30%.

Під час кампанії місцевих виборів суттєвих змін не відбулося і цифри залишались рівні 31-32% на кінець жовтня початок листопада. Але знову повалив вниз у грудні 2020 – 27% (-4%). Та січні 2021 – 23,8% (-4%).

На початок 2021 року президент втратив майже половину підтримки виборців , якщо рахувати від перших замірів після перебування на посаді в лютому 2020 року.

Стан справ погіршувався.

Разом із рейтингом Зеленського втрачала партія Слуга Народу. На січень 2021 підтримка монобільшості знизилась більш ніж у двічі, й мала в середньому 20,7%. Це мінус 22,5%, коли порівняти з результатами виборів у 2019, де їхній результат був 43,16%.

Зеленський все ще зберігав (і зберігає станом на сьогодні) високий рівень довіри . Але цього не достатньо, щоб гарантувати другий термін.

Колапс в системі охорони здоров’я щодо запобігання коронавірусу, внутрішньофракційні скандали, Дубінський та інше тягнули рейтинг на дно . Діяльність спрямована на близькі потреби громадян за типом «Великого будівництва» не давали результату. Необхідні були яскраві, радикальні та навіть дещо приголомшливі кроки, в тому числі спрямовані проти найближчих конкурентів. В лютому суспільство отримало їх.

Найважливіший крок – санкції проти російських телеканалів.

Виключення Дубінського (умовна чистка).
Протидія Коломойському.
Початок «серіалу» РНБО.

Ці події дали старт зростання та відновленню рейтингу президента Зеленського.

В березні відбувається зростання в середньому на 3-4%. До речі, як президента, так і партії Слуга Народу. І становить:

Зеленський – 27%.
Слуга Народу – 23%.

За останніми даними Центру Разумкова (опитування проводилось 16-18 травня), у травні рейтинги виглядають наступним чином:

Президентський:

В. Зеленський – 30,2% (+5,3).
П. Порошенко – 12,8%.
Ю. Бойко – 11,9%.
Ю. Тимошенко – 11,1%.
І. Смешко – 7,6%.
Є. Мураєв – 5,1%.
В. Гройсман – 4,8%.
А. Садовий – 3,4%.
О. Ляшко – 3,0%.
В. Кличко – 2,4%.
О. Тягнибок – 1,6%.
К. Рудик – 0,1%.

Партійний:

Слуга народу – 24,8%.
Європейська солідарність – 13,5%.
ОПЗЖ – 13,2%.
Батьківщина – 11,8%.
Сила і честь – 5,0%.
Радикальна партія – 4,1%.
Партія Мураєва Наші – 4,0%.
Удар – 4,0%.
Українська стратегія Гройсмана – 3,8%.
ВО «Свобода» – 3,7%.
Голос – 3,3%.
Партія Шарія – 3,1%.
За майбутнє – 1,9%.
Самопоміч – 1,8%.

Якщо проаналізувати всі квітневі показники та останні цифри від Ц.Разумкова, то зміни, окрім як в збільшенні підтримки Зеленського, відбулися наступні:

За останній місяць 3-4% втрачає Порошенко та його партія Європейська Солідарність. ЄС знаходиться майже на одному рівні з ОПЗЖ.
Партія Мураєва «Наші» та «Удар» Віталія Кличка вперше за останні два роки отримують по 4% рейтингу. Хоча сам Віталій Кличко залишається в межах 1-2%. Мураєв має стабільні 4-5%.
В «Голосі» – проблеми з підтримкою лідера партії. Тобто її просто немає, 0,1-0,5%.

І що цікаво, підозра Медведчуку збільшила рейтинг Зеленського, але абсолютно не вплинула на підтримку Ю. Бойка. Ледь зменшився рейтинг ОПЗЖ. Хоча це з однієї сторони може бути похибка. З іншої – їхні цифри зменшуються щомісяця на 1-4% починаючи з лютого.

Чому події, які нібито не стосуються президента, впливають на нього?

Одна з основних проблем – рівень політичної освіченості в Україні. Люди просто не розуміють різницю в повноваженнях та діяльністю уряду, парламенту та президента. Всю відповідальність, щодо того, що відбувається в політичному плані суспільство зазвичай покладає на президента. Ніби всі інші політичні гравці його підлеглі. Окрім опозиції.

В команді Зеленського знайшли варіанти роботи з цим.

Президент фактично не коментує і не заглиблюється у відверто негативні події. Тим самим, зменшуючи свою причетність до них. З іншої сторони цю причетність забирають на себе представники монобільшості чи уряду. Не прямо захищаючи президента, від рівня підтримки якого вони залежні. Наприклад, тему з провалом вакцинації максимально відмежували від Зеленського, але домовленості щодо поставки Pfizer одразу публічно висвітлили на сайті ОП.
Резонансні «схвальні» події Володимир Олександрович із задоволенням коментує та вибудовує щодо них асоціативний ряд у свого виборця, все більше пов’язуючи їх із діяльністю президента. Ще рік тому ми бачили серйозні помилки в цьому плані. Згадайте хоча б участь Зеленського в пресконференції щодо затримання Дугар і Антоненка.

На мій погляд, сьогодні ж президент поступово знімає «рожеві окуляри». Ілюзії щодо миру на умовах «треба просто перестати стріляти» чи «посередині зійдемось» – фактично вичерпались. Публічна політика президента зазнала змін. Вона стала більш стриманою та виваженою. Зеленський точно отримав більше досвіду і зрозумів, що другий термін президентства на “великому будівництві” не гарантувати. Потрібні радикальні кроки, з елементами шоу та емоційного навантаження. І ці кроки відбувається. Правда, від їх ефективності буде напряму залежати рівень його підтримки населенням. Наприклад, «війна» з Медведчуком має отримувати хоча б мінімальні перемоги, інакше виборець розчарується й через рік ми будемо бачити зовсім іншу картину.

У висновок

Сьогодні Володимир Зеленський немає реальних конкурентів . Він випереджає трьох найближчих конкурентів майже втричі. І його політичне майбутнє залежить в основному від нього та його команди. Дії ж конкурентів слабо впливають на його рейтинг та перспективи.