Поточний рік став справжнім випробуванням для Директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника та його команди. Відомство стало одним із головних джерел головного болю для чинної влади. Під розслідування потрапили люди, які раніше могли б мати проблеми з законом тільки за умови зміни правлячої верхівки.

Останньою гучною справою НАБУ стала активна фаза операції щодо так званих «рюкзаків Авакова». Її апогеєм стало затримання сина міністра внутрішніх справ з подальшим врученням йому повідомлення про підозру. Під «каток» антикорупційних органів трохи раніше потрапив заступник міністра оборони Ігор Павловський, який підозрюється в розкраданні 150 млн бюджетних коштів під час закупівлі палива для потреб відомства. При цьому практично щотижня антикорупційні органи намагаються дискредитувати і виставити у поганому світлі.

В інтерв’ю «Українським Новинам» директор НАБУ розповів, чому вважає головним джерелом атак проти відомства провладну політичну еліту. Також він розповів про історію конфлікту з САП, про справи проти нього і генпрокурора Юрія Луценка, про те, чому не можна Президента притягнути до кримінальної відповідальності й про ультиматум щодо створення Антикорупційного суду.

Як Ви вважаєте, хто джерело атак на НАБУ? Можете назвати структуру або конкретних людей? Яка головна загроза?

Обсяги «чорного піару» щодо НАБУ ростуть, що прогнозовано. Адже в фокусі розслідувань Бюро – чиновники топ-рівня. І чим ближче ми до них підбираємося, тим більший опір відчуваємо з їхнього боку, в тому числі і з залученням медійних ресурсів. Переходити на особистості не буду – назвемо це опором чинної політичної еліти антикорупційним органам, які вона сама ж і запустила. Ніхто з них, мабуть, не розраховував, що антикорупційна реформа настільки далеко зайде.

До речі, схожа ситуація спостерігається і в Румунії, країні, яку часто наводять як приклад коли говорять про ефективність боротьби з корупцією. Їхні розслідування також зачіпають інтереси чинної політичної еліти. Як наслідок, румунські антикорупційні органи постійно потрапляють під піар-атаки, стикаються зі спробами внесення змін до законодавства, яке регламентує їх роботу.

Чи маєте Ви на увазі провладну політичну еліту?

Ми від самого початку декларували, що в пріоритеті НАБУ – розслідування корупційних правопорушень чинної влади. Чому? Тому що дуже багато епізодів діяльності колишньої влади вже розслідуються Генеральною прокуратурою. Але ми готові підключатися і до розслідувань ГПУ.

Яка головна загроза для НАБУ?

Ми спостерігаємо активні спроби маніпулювати громадською думкою з метою дискредитації діяльності НАБУ з боку наших опонентів. На даний момент їх зусилля сфокусовані на наших міжнародних партнерах. Але, на щастя, публікації в ЗМІ – далеко не єдине джерело, на підставі якого міжнародні партнери роблять свої висновки. З іншого боку, не можна не визнати, що зростання загроз на нашу адресу побічно свідчить про оцінку нашої роботи: якби ми нічого не робили, про нас ніхто б нічого поганого не писав.

Чому виник конфлікт між НАБУ і САП?

Це одне з найбільш поширених запитань до мене під час інтерв’ю протягом останнього півтора року. Конфлікту немає. Але є спроби його роздути. Адже це на руку фігурантам наших розслідувань. Безумовно, дискусії виникають, під час яких іноді складно зберігати холодну голову. Але в цілому, на мій погляд, така ситуація є для нас, швидше, випробуванням – не стати об’єктом маніпуляцій.

Сьогодні (у вівторок) у мене була зустріч з Назаром Холодницьким (керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), ми обговорювали хід розслідування у низці наших справ, тобто процес йде. Відносини НАБУ і САП, може, й не ідеальні, але ми працюємо в конструктивному руслі.

Зустріч була тет-а-тет?

Є питання, які ми обговорюємо в вузькому колі як керівники антикорупційних відомств.

Чи ефективна система антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗКА, СБУ)?

Я не буду давати оцінку ефективності роботи наших колег із інших органів, оскільки це не зовсім коректно. Якщо ж говорити про оцінку своєї роботи, то ми сприймаємо її як результат спільної роботи – САП і НАБУ. Ми усвідомлюємо, що ці дві структури не можуть діяти нарізно. Є окремі функції у СБУ, НАЗКА, але для нас є принциповими саме відносини з САП, і ті результати, які відображаються в суспільстві, це як раз те, що ми продемонстрували разом.

Чи вдалося вирішити розбіжності з САП у справі голови НАЗКА Корчак?

На сьогоднішні є рішення Генпрокурора про передачу справи в СБУ. Ми не можемо його змінити.

Чи володієте Ви інформацією про виявлення відеокамери в кабінеті одного зі співробітників НАЗКА? (Йдеться про камеру, виявлену в кабінеті співробітника НАЗКА Писаренка – ред.)

Мені відомо про це з публікацій в ЗМІ.

Чи були Ви на допиті у справі про розголошення таємниці досудового розслідування, яке веде Генпрокуратура?

Так був.

Про що Вас запитували?

Я не маю права розголошувати таємницю досудового розслідування у цій справі, тому коментувати подробиці допиту не стану. Єдине, можу підтвердити, що допит був. Вчора (27 листопада).

Розкажіть, як іде розслідування можливого незаконного збагачення Генпрокурора Юрія Луценка?

Не можу: таємниця слідства

Чи буде викликаний Юрій Луценко на допит в НАБУ?

Ухвалення подібного рішення входить до компетенції детектива, який самостійно приймає рішення про виклик тієї чи іншої людини у кримінальному провадженні, а ніяк не Директора НАБУ.

Коли Ви востаннє спілкувалися з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим?

Я не пам’ятаю.

Це було до затримання його сина Олександра або вже після?

До затримання.

Чи продовжує Аваков якимось чином допомагати НАБУ в робочому порядку?

Співпраця обумовлено рамками законодавства. В силу компетенції МВС дуже багато питань вирішувалося саме з міністерством. На даний момент із боку МВС немає якихось дій, спрямованих на блокування певних процесів, започаткованих раніше.

Якщо МВС неодноразово допомагало НАБУ в робочих моментах, чи було у Вас бажання повідомити Авакову про заплановану операцію з затримання його сина?

У мене є професійні обов’язки і певні обмеження, яких я змушений дотримуватися.

Як часто спілкуєтеся з Президентом?

Не пригадаю вже, коли була остання зустріч.

Чи обговорювали Ви з Президентом питання створення Антикорупційного суду?

Ще в травні 2016 року ми розпочали піднімати це питання. Було дуже багато розмов і дискусій щодо створення цієї інституції. Ми активно взаємодіяли з нашими міжнародними партнерами і, напевно, це була ефективна комунікація, якщо дискусія не згасла, а політикум визнав, що Антикорупційний суд створювати необхідно. Я вважаю це великим успіхом і результатом об’єднання зусиль громадянського суспільства, міжнародних партнерів та НАБУ.

Міжнародний валютний фонд поставив ультиматум Україні з приводу створення цього суду…

Я б не сказав, що це ультиматум. Це – вимога. Підкреслю, що йдеться про створення спеціалізованого суду, покликаного розглядати справи, розслідування у яких завершили детективи НАБУ. Це не перший спеціалізований суд в Україні. Не так давно Президент підписав указ про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Його створення, на відміну від Антикорупційного суду, що не викликало бурхливих дискусій, адже він не несе таких ризиків для топ-чиновників, як антикорупційний. Мені здається, що спекуляції навколо запуску Антикорупційного суду викликані тим, що при належному розгляді справ він може забезпечити той результат, якого очікує суспільство: обвинувальні вироки корупціонерам.

Чи погодиться Президент під міжнародним тиском на створення Антикорупційного суду?

Президент зазначив, що такий суд необхідно створювати, і він внесе відповідний законопроект на розгляд парламенту. Коли це трапиться – вже інше питання.

Скільки часу необхідно для запуску Антикорупційного суду?

За 8 місяців із моменту вступу в силу відповідного закону, вважаю, такий суд можна створити. Адже у НАБУ вийшло.

Чи зможе створення цього суду дати миттєвий результат?

Досвід багатьох країн, які досягли успіху в боротьбі з корупцією, свідчить, що миттєвих результатів в цій сфері не буває. Наприклад, перші результати Румунське антикорупційне агентство (Румунський антикорупційний директорат – прим. ред.) почало демонструвати тільки через 5 років з моменту створення.

Крім того, є проблема розгляду справ в судах: близько третини з тих, в яких детективи НАБУ завершили розслідування, взагалі не слухаються. «Справа Онищенка», наприклад, – нікому розглядати: у Солом’янському суді банально немає суддів, які могли б цю справу розглядати (справи НАБУ повинна розглядати колегія з трьох суддів з більш ніж 5-річним стажем роботи – прим. ред.).

І що робити з цією справою?

Думаю, вирішуватиметься питання про зміну підсудності у зв’язку з відсутністю в Солом’янському суді суддів необхідної кваліфікації. Але це ж знову вимагає часу.

Що нового у справі депутата Ради Олеся Довгого? Чи буде воно закрито у зв’язку із закінченням строків давності?

Не виключено, що САП планує цю справу завершити найближчим часом. Для того, щоб застосовувати терміни давності (для закриття кримінального провадження – прим. ред.), потрібна згода особи, яка притягається до відповідальності. Наскільки я знаю, такої згоди на сьогоднішні немає. Хоча і виключати такий сценарій не можна. Але це право Довгого.

У справі депутатів Ради Максима Полякова та Борислава Розенблата…

Їм повідомлено про остаточні підозри. Є розуміння НАБУ і САП, що до кінця цього року розслідування необхідно завершити.

Чи пропонували їм угоду зі слідством?

Питання не в моїй компетенції, але, якщо поспостерігати за поведінкою депутатів, такі пропозиції для них не актуальні. На мій погляд, в рамках розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують те, що Верховна Рада правильно зробила, знявши недоторканність з цих народних депутатів.

Коли буде передано до суду справу щодо сина Авакова і його пособників?

Точні терміни не скажу, але справа знаходиться на завершальній стадії. Питання декількох тижнів.

Чи немає загрози у справі ОГКХ, що підозрювані підуть на угоду зі слідством і сплатять збитки в бюджет держави?

Сама собою угода зі слідством (угода про визнання провини – прим. ред.) не є загрозою. Питання в тому, на яких умовах вона може бути укладена. Переконаний, що умови угоди повинні бути відповідні діям і збитку, доведеним в ході розслідування.

Чи вистачить НАБУ сміливості почати розслідування проти Президента або Прем’єр-міністра?

Чинний Президент не підслідний жодному правоохоронному органу. Але якщо говорити про ситуацію в цілому, то детективи своїми діями вже неодноразово демонстрували, що, за наявності доказів, готові йти до кінця.

НАБУ це головний орган у боротьбі з корупцією. На даний момент головний ваш здобуток у справах, які вже в суді, це голова ДФС Насіров. Чому немає міністрів, прем’єр-міністра?

Якщо ми говоримо про міністрів, то вони дуже часто змінюються, на відміну від корупційних схем, які процвітають роками і продовжують «живити» політичну корупцію. А що таке політична корупція? Це фінансування фракцій у парламенті, виборів, за підсумками яких і формуються депутатські фракції. Надалі ця фракція може призначити міністра, який забезпечує інтереси тієї ж фракції і збереження корупційних схем. Те, що НАБУ зараз робить, виявляючи та припиняючи корупційні схеми на держпідприємствах, як раз і є посягання на всі основи політичної корупції. Згадайте справу Мартиненка (екс-депутат Ради), людини, яка відмовилася від депутатського мандата, але при цьому зберегла контроль над схемами на низці держпідприємств. І коли ми його заарештовували, то в процес втрутилися і члени парламенту, і міністри, і тиск на суд, який приймав рішення про запобіжний захід, це було безпрецедентним. Мені здається, це якраз доказ того, що не мандат і посада визначають вплив, а контроль над фінансовими потоками. Тому для нас і є пріоритетом боротьба з корупційними схемами на держпідприємствах.

Чи є у НАБУ питання до Прем’єр-міністра Гройсмана у якихось справах?

Питань як таких поки що немає, але Прем’єр Гройсман поки перший прем’єр-міністр, до якого я не звертався з питаннями про фінансування НАБУ. Припускаю, що він усвідомлює важливість роботи Бюро і нашої місії.

Чи пояснював свою позицію НАБУ міністр інфраструктури Омелян, який, можливо, задекларував недостовірні дані про житло?

Це таємниця слідства. Ми не будемо коментувати хід розслідування на даному етапі.

Як проходить процес передачі справ НАБУ від Генпрокуратури?

На сьогоднішній день оприлюднений закон, який говорить, що справи, які були відкриті ГПУ до створення НАБУ, залишаються в Генпрокуратурі. У той же час, ця правка не вступила в силу (відповідні зміни в КПК вступлять в силу з дня початку роботи Верховного суду, визначеного рішенням його пленуму відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» – прим.ред), та у Генпрокуратури є законні підстави передавати нам ці справи. Але, очевидно, що, коли ця правка вступить в силу, розслідування цих справ продовжить ГПУ.

Генпрокуратура везе справи чи ні?

Не всі справи одночасно, але везуть. Я не можу повідомити точну кількість переданих на даний момент справ, але вони передаються щодня.

Як давно Ви спілкувалися з робочих питань з Генпрокурором Луценком?

Не пам’ятаю, коли ми спілкувалися в останній раз.

Наскільки законним є його рішення про передачу розслідування зловживань керівництва НАЗКА в СБУ?

Перед передачею справи в СБУ прокурори САП змінили її кваліфікацію зі статті, яка підслідна НАБУ на непідслідну Бюро (правова кваліфікація кримінального провадження була змінена з ч.4 с.368 на ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України – прим. НАБУ). Формально, рішення про передачу справи законне. Але, наскільки я знаю, пані Соломатіна (екс-керівник департаменту НАЗКА, яка і подала заяву в НАБУ про зловживання керівництва Агентства) оскаржила це рішення, і детектив Бюро також оскаржив рішення САП про зміну кваліфікації. Ці скарги ще не розглянуті.

Чим мотивоване рішення про зняття з Соломатін охорони?

Забезпечення безпеки здійснюється в рамках розслідування. Якщо орган досудового розслідування – СБУ, – визнає доцільним і прийме відповідне рішення, то ми змогли б продовжити забезпечувати її охорону в подальшому.

Що НАБУ шукало в Інституті раку?

Можу сказати, що справа стосується державних закупівель. Поки – без деталей.

Чи є у Вас політичні амбіції? Чи можливо, що в майбутньому Ви займетеся політичною діяльністю?

Що стосується моїх нібито політичних амбіцій, то це не більше, ніж реакція певних підозрюваних щодо звинувачень, які висуваються детективами НАБУ і прокурорами САП.

Я відчуваю велику відповідальність за те, що зараз відбувається з антикорупційної реформою. Чому? Тому що НАБУ – це орган, який ми з командою створили за підтримки міжнародних партнерів. На сьогоднішні я відповідальний за те, що відбувається в НАБУ. Моя мета – довести до логічного завершення розпочате. Зроблено вже багато. Але і багато що належить ще втілити в життя.

Коли ми отримаємо перші вироки у наших справах, тоді у мене буде відчуття того, що ми досягли бажаного результату. Поки що ми до цього йдемо, і чим ближче до мети, тим більший опір.

Джерело: Директор НАБУ Артем Ситник: Президент не підслідний ні одному правоохоронному органу, але детективи довели, що у всіх справах го