Відбірка важливих новин світу економіки і фінансів 12 липня 2019
Фінанси
Україна і Ізраїль домовилися про вільну торгівлю . Верховна Рада 11 липня ратифікувала міжнародну угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. У січні 2019 роки після понад п’ять років переговорів Україна та Ізраїль підписали угоду про вільну торгівлю товарами. Нова ЗВТ передбачає фактично повне скасування ввізних мит на промислові товари, за винятком ювелірних виробів. Більшість мит на ці товари — близько 80% з боку Ізраїлю і 70% з боку України — повинні бути скасовані відразу після вступу в силу угоди. Угода також містить досить складну систему взаємних поступок в торгівлі сільськогосподарськими товарами і харчовою продукцією.
Кабмін запустив фонд підтримки стартапів з бюджетом 400 млн . У четвер, 11 липня, почав роботу Український фонд стартапів, який повинен стати одним з ключових інструментів підтримки нових промислових ідей в сегменті мікро і малих підприємств і фізосіб-підприємців. «Початковий» бюджет фонду становить близько 400 млн грн і на початку гроші будуть надаватися під конкретні проекти на грантовій основі. Відбір проектів буде здійснювати спеціальна конкурсна комісія, а координувати саму роботу Фонду наглядова рада.
Агрокомплекс
США знизили прогноз експорту української пшениці . Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз експорту пшениці з України в 2019/2020 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 0,5 млн тонн — до 19 млн тонн, врожаю — до 29 млн тонн (- 1 млн тонн. згідно зі звітом, в порівнянні з червневим звітом також знижений прогноз по експорту ячменю в 2019/20 МР — до 4,2 млн тонн (-0,3 млн т) внаслідок погіршення прогнозу по виробництву даної сільгоспкультури до 8,5 млн тонн (-0 , 5 млн тонн). У той же час прогноз з експорту кукурудзи збільшено до 28 млн тонн (+1 млн т) за рахунок поліпшення прогнозу врожаю кукурудзи до 34 млн то нн (+1 млн тонн). Таким чином, в цілому прогноз врожаю зернових в 2019/20 МР по Україні знижено до 72,55 млн т (- 0,5 млн тонн до червневого прогнозу), експорту — збільшений до 51,39 млн тонн (+0,2 млн тонн).
Україна переходить на європейські вимоги до якості меду . Міністерство аграрної політики затвердило і направило на державну реєстрацію наказ про встановлення вимог до меду, який націлений на впорядкування внутрішнього ринку продукції бджільництва та розвитку експортного потенціалу галузі. Для підготовки виробників меду наказом передбачений перехідний період до 1 січня 2023 року.
Серед іншого, документом встановлено, що в меду, який маркується словом «мед», заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові або будь-які інші добавки. При цьому, з меду заборонено вилучати пилок та інші властиві меду складові, а маркування меду повинна містити інформацію про країну походження, в якій був зібраний мед.
Металургія
Піврічний експорт ЗРС з України впав на 5% . Експорт залізорудної сировини з України в червні 2019 р скоротився на 9% до попереднього місяця, до 3,42 млн т, за даними об’єднання «Укрметалургпром». В цілому за 6 місяців показник підвищився на 12%, до 20,75 млн т. При цьому в червні поставки ЗРС на металургійні підприємства України склали 2,2 млн т, що відповідає показнику попереднього місяця. За 6 міс. зниження поставок склало 5%, до 14,6 млн т. Виробництво залізорудного концентрату при цьому зросла на 5%, до 31,62 млн т, агломерату — на 2%, до 15,8 млн т, окатишів — на 3%, до 10,93 млн т.
Металурги України наростили споживання газу в червні . Українські металургійні підприємства в червні збільшили споживання природного газу на 7% відносно попереднього місяця, до 150 млн куб. м. За 6 місяців 2019 року показник скоротився на 5%, до 890 млн куб. м. Споживання електроенергії металургійними підприємствами в червні знизилося на 3% до травня, до 950 млн кВт-год, за 6 міс. — на 2%, до 5,8 млрд кВт-год. Станом на 9 липня 2019 в експлуатації перебувають 17 з 21 доменних печей, 7 з 9 мартенівських печей, 13 з 16 конвертерів, 6 з 15 електропечей і 15 з 15 машин безперервного лиття заготовки.
Енергетика
«Нафтогаз» знизив ціни на газ для населення на 10%. НАК «Нафтогаз України» знизив ціни на газ для потреб населення в липні не 10,4%. Зниження ціни не суперечить умовам співпраці з Міжнародним валютним фондом, оскільки є реакцією на ситуацію на газовому ринку. У НАК відзначили, що зараз на європейському газовому ринку збільшився обсяг газу за рахунок пропозиції російського і американського скрапленого палива, що сприяє зниженню оптових цін. Це дозволило збільшити закупівлю газу для подальшого закачування його в підземні сховища, де вже накопичено 14,2 млрд куб. м, а до початку опалювального сезону планується збільшити запаси до 19-20 млрд куб. м.
Україна щодоби збільшує імпорт е/енергії . Після запуску нового ринку електроенергії щодоби збільшується її імпорт, що впливає на зниження цін на ринку. Уже 10 днів український енергоринок працює за новими лібералізованих правилам. Фіксується щоденне збільшення імпорту — сьогодні це вже 1,5 тис МВт годин електроенергії в Бурштинському енергоострові. Це працює на зниження ціни на ринку «на добу вперед. Введення ринку електроенергії відкрило можливості для її імпорту. 1 липня Україна вперше в історії здійснила імпорт електроенергії з ЄС.
Електроенергія для промисловості подорожчала на третину . Ціна на електроенергію для промисловості в Україні з 1 липня зросла на 30%. На даному етапі ціна на ресурс виросла, але при цьому остаточна вартість на липень ще не сформована і буде зрозуміла лише до кінця місяця, коли будуть дані по небалансу роботи нового ринку. Таке суттєве зростання ціни обумовлений неправильною моделлю покладання спецобязательств, оскільки потенційно великий гравець НАЕК «Енергоатом» повністю виключена з ринку.
Корпорації
«Газпром» винен «Нафтогазу» майже $ 3 млрд . Російський «Газпром» заборгував НАК «Нафтогаз України» вже майже $ 3 млрд, що в перерахунку на кожну українську сім’ю становить приблизно $ 200. У компанії заявляють, що «в скарзі Єврокомісії докладно пояснили, як« Газпром »зловживає своїм домінуючим становищем (монополією) на європейському ринку. Якби «Газпром» цього не робив, то в Україні імпортний газ був би дешевше як раз приблизно на ті ж 25%. І транзит газу б через Україну зберігався ».
З Росії можуть піти Visa і MasterCard . Міжнародні платіжні системи Visa і MasterCard можуть піти з Росії в результаті дій Держдуми і Центробанку РФ. Нижня палата парламенту РФ збирається розглянути в другому читанні поправки до законопроекту «Про національну платіжну систему». Законопроект заборонить російським дочірнім компаніям міжнародних платіжних систем припиняти розрахунки за картками банків, що потрапили під санкції. Поправки стосуватимуться МПС, чиї «доньки» зареєстровані в ЦБ, зокрема Visa, MasterCard, China Union Pay, JCB. Російські дочки Visa і MasterCard при всьому бажанні не зможуть привести свої правила у відповідність з новими вимогами — вони не мають права не виконувати розпорядження своєю головної організації. Тому, швидше за ці компанії просто згорнуть свій бізнес в Росії.
Регулятори
Прибуток «ПриватБанку» виріс майже в три рази . Чистий прибуток «ПриватБанку» в січні-червні 2019 року склав 18,3 млрд грн, що в 2,7 рази більше в порівнянні з відповідним періодом 2018 роки (6,9 млрд грн). Чистий процентний дохід банку за шість місяців склав 9,8 млрд грн, чистий комісійний дохід — 8,5 млрд грн. Згідно з даними Нацбанку України, «ПриватБанк» станом на 1 квітня 2019 року за розміром загальних активів (525,698 млрд грн) займав перше місце серед 77 банків.
Фонд гарантування завершив ліквідацію «ІнтерКредитБанк» . Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершує виплати вкладникам ПАТ «ІнтерКредитБанк» в зв’язку з завершенням його ліквідації. 10 липня подано документи державному реєстратору для реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі. У зв’язку з цим, Фонд гарантування повідомляє про завершення виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ «ІнтерКредитБанк. Нагадаємо, Нацбанк прийняв рішення про віднесення ПАТ» ІнтерКредитБанк «до категорії неплатоспроможних в жовтні 2014 роки за відмивання доходів, а в січні 2015 року вирішила ліквідувати цей банк.
