У Китаї представники уйгурської меншини піддаються репресіям і засланням, і в них немає надії на допомогу світу.
Впродовж останніх декількох років репресії Пекіна, спрямовані проти етнічних уйгурів, стали набагато більш жорсткими. Їх засилають до концентраційних таборів, стежать за ними цілодобово, тримають в страху їхню діаспору по всьому світу.
Китай робить все більш нестерпним життя переважно мусульманської меншини, — пише Foreign Рolicy.
Бій проти їжі
З початку 2019 року в чотирьох китайських провінціях була введена заборона на халяльную їжу. Це рішення в китайському уряді пояснили боротьбою з надуманою «всюдисущою халяльною тенденцією», яка нібито сприяла поширенню мусульманського впливу на світське життя населення. Ще раніше в Китаї вирішили закрити кілька мечетей, і це викликало хвилю протестів.
Повальна китаїзація
Кампанія з повальної китаїзації стосується не тільки представників уйгурської національності, а й інших мусульманських народностей. Взимку 2019 року Китай оприлюднив конкретний план дій, розрахований на п’ять років, мета якого – обмеження релігійних свобод в країні. Серед інших заходів – «перевиховання» мільйонів людей у спеціальних таборах, знесення мечетей, заборона діяльності церков протестантів в Пекіні, Ченду і Гуанчжоу.
Існують чи ні?
Раніше Китай заперечував сам факт існування таборів перевиховання (за приблизними даними, в них утримуються 1,5 мільйона в’язнів). Однак в останні кілька років він почав публічно виправдовуватися за їхнє існування. Як писав Нур Іман, уйгур, сім’я якого утримується в одному з таборів, Китай описує їх «як «перевиховні» табори, орієнтовані на потенційних терористів, і їх дозволяють відвідувати ретельно відібраним групам під час поїздок в регіон», хоча зв’язок з тероризмом уйгурів, що знаходяться у в’язниці, не доведено.
Примарна свобода
З визнанням існування таборів в минулому році Пекін почав звільняти з них деяких ув’язнених. Але на ділі замість свободи «звільнених» очікувало переведення в інші заклади тюремної мережі, побудованої Китаєм для уйгурів.
«Для більшості звільнених обіцяна свобода виявляється як мінімум неповною. У той час як безліч людей знаходиться під, як видається, домашнім арештом, тобто під цілодобовим наглядом, деякі із затриманих були відпущені тільки для того, щоб опинитися на примусових роботах», — зазначає письменник Джин Бунін.
Утікачі
Деякі уйгури не витримують тиску системи. Журналістка Сімін Містреану каже, що за останній час безліч уйгурів з Синьцзяна втікають до Туреччини, намагаючись сховатися від асиміляційної кампанії Пекіна.
У вигнанні вони намагаються зберегти власну культуру: «У Туреччині уйгурам вдалося хоча б частково відновити те, що вони втратили в Сіньцзяні. Уйгурські ресторани подають традиційні страви в інтер’єрах, які прикрашені їх традиційними орнаментами. Жінки з покритими головами йдуть до магазину, а їхні діти грають у футбол на мощених турецьких вулицях». Але незрима присутність донощиків, які повідомляють про всі дії втікачів-уйгурів Пекіну, тисне на свідомість багатьох мігрантів.
Терористи за замовчуванням
Нещодавно Сенат США прийняв законопроект, згідно з яким президент США Дональд Трамп повинен відреагувати на репресії в Китаї. За словами співробітника Центру Вілсона, Бредлі Джардіні, це «позитивний крок, який не в силах змінити десятиліття суперечливої політики США в Центральній Азії». По суті, після подій 11 вересня 2001 року Вашингтон неофіційно визнав уйгурів потенційними терористами.
Надії немає
Лідери мусульман реагують приблизно так само, коли мова заходить про тяжке становище уйгурів. Зокрема, під час візиту президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана в Китай цього літа, державні турецькі ЗМІ стверджували, що «всі жителі Сіньцзяну щасливі завдяки економічній політиці Китаю».
Такої ж думки дотримуються Пакистан, Казахстан, Киргизія й інші країни. За іронією долі Ердоган зазначив, що, можливо, «Вашингтон при Трампі був найрішучішим в своєму засудженні ставлення Пекіна до уйгурів».
Читайте також — Foreign Policy: Голлівуд опинився в політичній пастці Китаю
Матеріали Огляд ІноЗМІ містять оцінки виключно зарубіжних ЗМІ і не відображають позицію RabinovichTV.
