Чому в нашому бюджеті «багато грошей», а життя кращим не стає?

 Поки ми спостерігаємо нелогічно низький курс долара і запевнення чиновників про те, що економіка країни зростає і розвивається, насправді український держбюджет все глибше йде в мінус. У червні план по надходженнях недовиконаний на 17,8%, а це 7,3 млрд гривень. Замість очікуваних 97,4 млрд у скарбницю надійшло всього 79,3 млрд гривень. На початок липня ситуація взагалі катастрофічна: за даними Держказначейства, на 2 липня виконано всього 6,5% від плану, а «діра» перевищила рекордні 66 млрд гривень.

Чому так сталося? З цим розбирається Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV у вівторок, 16 липня.

За даними Держказначейства з початку року бюджетна дірка перевищила 92,6 млрд гривень, а загальна недофінансування склало 15,3%. Якщо брати за повні 6 місяців, з січня по червень, за даними Держказначейства, сальдо держбюджету склало мінус 26,56 млрд гривень, що на 5% менше від плану. Але на даний момент мінусовій рахунок наближається до 100 мільярдів. У той же час радник президента з економічних питань Данило Гетьманцев зазначає, що з початку року недовиконання бюджету оцінюється в 19,5 млрд грн. «Це дуже поганий результат, проте не катастрофічний. Для Державної податкової служби і Державної митної служби цілком реально скоротити розрив до плану вже в липні», — прокоментував він.

Однак факти не надто оптимістичні. Тому що в цьому році бюджет не виконувався ще ні в одному місяці.

Серед причин недобору бюджету експерти називають зміцнення гривні, просідання вітчизняної економіки і гальмування зростання ВВП, а також спочатку завищені показники «для МВФ». Наприклад, від приватизації влада розраховувала отримати більш 17 млрд грівен.По підсумками п’яти місяців цього року із запланованих 6,2 млрд надійшло лише 216 млн гривень, тобто, майже в 29 разів менше.

 Для міжнародних кредиторів спочатку «малюють» прикрашену картинку — з дефіцитом бюджету не більше 2,5% ВВП. Але насправді він досягає 5%. Тобто, в Україні є два дзеркальних бюджету — для МВФ і реальний, — кажуть економісти.

 А так як живе країна за реальними доходами, вже зараз наростає недофінансування по ряду статей, навіть, здавалося б, таких захищених, як медицина. За 5 місяців цього року медицина недофінансована на 4,5 млрд гривень — замість 15 млрд отримано тільки 10,5 млрд.

Ситуацію погіршує передвиборна роздача бюджетних грошей. Тільки недавно Кабмін переглянув бюджет Пенсійного фонду, збільшивши його відразу на 30 млрд гривень (в тому числі, на 15 млрд — за рахунок держбюджету). В цей кошторис включили як уже витрачені гроші, ту ж «Петін тисячу» малозабезпеченим пенсіонерам, так і тільки обіцяні, тепер уже Гройсман ом, доплати.

Судячи зі звіту Держказначейства за червень, головним «винуватцем» недовиконання планів зі збору грошей стала фіскальна служба. Так, по митниці недобір коштів минулого місяця перевищив 5 млрд гривень. Виконання плану — всього 82,3%. Навіть за аналогічний період минулого року зібрали більше майже на 961 млн гривень, хоча з тих пір обсяги імпорту помітно виросли. За даними Мінфіну, за 4 місяці цього року імпорт товарів і послуг в Україну збільшився на 8,3%. За 6 місяців 2019 року недобір по митниці — більше 18 млрд гривень. Очевидно, це пов’язано з тим, що курс гривні був вище, ніж закладено в бюджеті. Хоча не виключено, що уряд заклав і кращі показники по боротьбі з корупцією на митниці, ніж виявилося насправді.

 У Кабміні відзвітували, що після «закручування гайок» на кордоні влітку минулого року, митні платежі, за підсумками 2018 року, зросли на 53,2 млрд гривень, тобто, в середньому, плюс 10,6 млрд гривень щомісяця. Але, очевидно, такого приросту вже немає. Так як за червень всього зібрали близько 24,4 млрд гривень. Представники бізнесу також говорять, що контрабандні потоки розблоковані, просто обходяться дорожче, ніж раніше, за рахунок збільшення хабарів.

 Чимала частина бюджетних надходжень — це імпортний ПДВ, ввізне мито і прив’язані до курсу акцизи. Тому зміцнення гривні автоматично зменшує суму цих платежів. Варто зазначити, що влада частково самі «винні» у зміцненні гривні, так як захопилися випуском ОВДП з високою прибутковістю, на які «клюнули» іноземні покупці. У підсумку вони масово продають долар, що позначається на курсі.

 Те ж саме з деякими акцизами. Наприклад, податки на нафтопродукти в Україні прив’язані до євро, тому зниження курсу позначається на загальних надходженнях. Втім, в цьому випадку позначилося ще й загальне скорочення продажів в середньому на 7-10%.

 Бюджет підкосив і провал у вітчизняній економіці. У головному кошторисі країни на цей рік закладено зростання ВВП на рівні 3%, тоді як в реальності динаміка помітно нижче. За підсумками першого кварталу, ВВП виріс, за даними Держстату, на 2,5%. І, швидше за все, ситуація не покращиться, адже промислове виробництво в Україні майже не зростає. У підсумку — недонадходження по податках.

 В країні впала ділова активність, що частково пов’язано з виборами. Багато підприємств скоротили обсяги виробництва, впали замовлення на різні товари, і поки ця тенденція все ще триває. Плюс — на вітчизняній економіці позначається масова трудова міграція і несприятлива світова кон’юнктура. Всі спроби влади отримати з бізнесу більше грошей за рахунок збільшення податків поки слабо допомагають. Як показує практика, надмірні податки ще більше заганяють окремі ринки в тінь.

 Цікаво, що бюджетний мінус є не тільки по надходженнях, а й за видатками. Витрачається грошей по багатьом статтям менше, ніж було заплановано. У підсумку виходить парадоксальна ситуація — доходи, на кшталт, падають, але є бюджетний профіцит, так як і витрати недовиконуються. Причому, є підозри, що недовиконуються вони навмисно, щоб не «світити» величезну дірку в бюджеті. Я нагадаю. У квітні Мінфін у своєму макроекономічному прогнозі відзвітував про «тимчасове профіцит» в 7,7 млрд гривень.

 Один із прикладів прихованого недофінансування — скорочення субсидій. Так, згідно зі звітом НБУ, в першому кварталі бюджетні витрати на субсидії зменшилися на 33,6%, а армія одержувачів скоротилася на 41,6%, що в самому НБУ пояснили тим фактом, що «доходи населення продовжували зростати високими темпами». Але в реальності зниження виплат пояснювалося активної верифікацією одержувачів — багатьом просто надавали допомоги. Ще одна явно недофінансована стаття — різні інфраструктурні проекти. Хоча на ті ж дороги в бюджеті на цей рік закладена рекордна суму в більш ніж 55 млрд гривень, за підсумками першого кварталу профінансовано менш 10% від плану.

 Страждають навіть захищені видаткові статті, скажімо, медицина. Причому, поки недофінансування підноситься під вельми слушним приводом банальних «затримок» з перерахуваннями бюджетних коштів. Або ж все взагалі списується на «нюанси управління». Скажімо, в тому ж МОЗ кажуть, що ліки і вакцини є, просто вони «неправильно» розподілені по країні через недбальство головлікарів і місцевих управлінь охорони здоров’я. А за фактом українці не можуть ні отримати безкоштовні препарати в лікарнях, ні зробити щеплення.

 В цілому сама ситуація не унікальна — таке трапляється чи не щороку. Думаю, восени доведеться проводити секвестр бюджету, адже, якщо зростуть тарифи на комуналку, які потребують субсидії стане набагато більше і дефіцит коштів різко виросте і нам з вами буде дуже недобре.

 Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.