Що нас чекає від нового Трудового кодексу, який можуть прийняти вже зовсім скоро.

Трудові права українців хочуть переглянути. В «Слугу народу» в авральному порядку вже пишуть новий варіант КЗпП і ніби як відповідний законопроект буде готовий до кінця вересня. Що буде написано в новому Трудовому кодексі, який влада пафосно називають «трудовий конституцією», — поки точно не відомо.

Але інтриги навколо цієї теми і натяки чиновників дозволяють експертам запідозрити, що до справи вже підключилося лобі великих роботодавців, в тому числі транснаціональних корпорацій. А це не віщує пересічним українцям нічого хорошого. У Федерації профспілок побоюються, що є ризик погіршення трудового законодавства, особливо в частині соцзахисту (лікарняні, відпустки, декрет і ін.) І звільнень. Наприклад, прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що у нас «простіше розлучитися, ніж кого-то звільнити». Як стало відомо з інформації, що просочилася в пресу інформації, згідно з новим Трудовим кодексом роботодавці можуть отримати право звільняти працівників під час лікарняного, навчання або декретної відпустки, що зараз для компаній — табу. І це далеко не повний список готуються нововведень. Як перепишуть Трудовий кодекс і що це означає для кожного працюючого українця.

Про це розповість Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV у вівторок, 24 сентября …

Для початку трохи історії. На засіданні в середині вересня парламент вперше в історії нової Ради провалив голосування. За проект №1075 проголосувало всього 214 нардепів. Ще 30 висловилися проти, 76 — утрималися, а 66 взагалі не голосували. Каменем спотикання став, на перший погляд, «технічний» документ. Проект «Про внесення змін до закону» Про правонаступництво України «щодо скасування дії актів СРСР і УРСР» передбачає скасування одним махом, уже з 1 січня 2020 року, всієї «радянської» законодавчої бази. Винятки прописані тільки для декількох законів.

Але в цьому переліку нічого не сказано про Трудовий кодекс, який також відноситься до «радянському законодавчого спадщини», так як був прийнятий ще в 1971 році (хоча з тих пір в нього вже було внесено близько 140 правок). Виходить, що, якби законопроект прийняли, то Трудовий кодекс автоматично припинив би діяти. Ряд депутатів висловлювали думку, що саме заради скасування ТК і писався цей проект.

У парламентському залі з цього приводу була активна дискусія. Про те, що проект потрібно підтримати в першому читанні, з виступаючих заявив тільки депутат від «СН» Андрій Костін. Його аргументи: ніхто точно не знає, які ще радянські акти у нас діють, так як повної бази немає. Це викликає серйозні юридичні складності і колізії, тому простіше взагалі одним махом скасувати всі старе законодавство. Депутат Роман Князевич в свою чергу заяявіл, що це небезпечний експеримент, так як справа стосується багатьох галузей. У нас не буде Трудового кодексу, законів про захист чорнобильців. Так як в проекті не вказано, що це законодавство припиняє діяти після набрання чинності нових законів, може з’явитися законодавча яма. І незрозуміло, які наслідки будуть, можливий соціальний вибух. Депутат від Опозиційною платформи За життя Наталія Королевська взагалі заявила, що прийняття такого документа означало б колапс в сфері трудових відносин.

Справа в тому, що під боротьбу з пережитками давно зниклої країни закумуфлювали страшні антисоціальні речі: повне скасування Кодексу законів про працю 1971 року і закону про пільги для чорнобильців кінця 80-х. Давня мрія транснаціональних корпорацій і частини олігархів позбавити найманих працівників в Україні відпускних, декрету, права не бути звільненим за один день, була зірвана. Чи надовго? Подивимося. Але сама ідея знищити одним махом всяке регулювання трудових відносин (нового проекту КЗпП в Раді на розгляді немає) показує реальну природу нашої нової системи управління, де судячи з усього працює принцип ламати не будувати. Очевидно, ці аргументи виявилися для багатьох нардепів переконливими, і проект не прийняли.

Втім, це не означає, що чинний Трудовий кодекс залишиться. Йому вже готують заміну. Розмови про термінову підготовку нового Трудового кодексу з’явилися ще на етапі передвиборчої кампанії. Такий поспіх і спроба написати Трудовий кодекс «з чистого аркуша» насторожила профспілки.

«Як можна за такий короткий час підготувати такий серйозний документ? Вийде якийсь експрес-варіант», — вважає представник Федерації профспілок Наталія Землянська. Втім, є підозри, що окремі шматки КЗпП вже є. «Вони писалися в ряді грантових організацій, і тепер все це просто зберуть в один документ», — розповіло джерело. Пропозиції профспілок до нового ТК вже направлені в парламент. Незважаючи на це, пропозиція глави Федерації профспілок щодо включення представників профспілок до складу робочих органів, які будуть працювати над новим трудовим законодавством, не підтримали

Головна інтрига — що саме буде написано в новому КЗпП. За словами представника Федерації профспілок Наталії Землянській, «сигнали, які дають бізнес і уряд, не віщують нічого хорошого». В експертному середовищі наполегливо мусуються чутки, що в новому КЗпП найбільше перепишуть саме пункти про звільнення. У тому числі і тому, що вони заважають владі проводити ротації в держструктурах і бюджетних організаціях, які живуть строго за КЗпП.

Як відомо, зараз звільнити співробітника дійсно дуже складно. Для цього потрібно або вліпити йому дві догани (але це теж непроста процедура, яка може бути оскаржена в суді), або звільнити за скороченням. Але в такому разі його необхідно попередити за два місяці. Саме норма про два місяці найбільше і дратувала завжди роботодавців, які хотіли отримати право розлучатися з співробітником набагато швидше. Крім того, у працівника є багато легальних зачіпок, як уникнути звільнення. Зараз не можна звільняти працівника, який перебуває на лікарняному, в декретній відпустці, на навчанні. Але і в інших випадках профспілка може накласти на рішення про звільнення вето, і це згодом має значення для суду. Якщо працівник поновлюється по суду, роботодавець не тільки зобов’язаний відновити його на посаді, але і компенсувати всі витрати на «вимушені прогули».

Варто відзначити, що в багатьох компаніях, особливо невеликих, трудове законодавство і так діє досить умовно. З звільненнями там особливо не церемоняться, часто просто виживаючи людини з робочого місця. Але, в той же час, у працівника все ж залишається можливість приструнити роботодавця і якщо й не повернутися на роботу за рішенням суду, то як мінімум попсувати нерви керівництву.

Другий блок, який можуть «спростити», — соціальний захист (лікарняні, декретні та інше), а також розмір оплачуваної відпустки (зараз — 24 дні на рік, причому у багатьох професій він набагато більше). З лікарняними, до речі, вже зараз біда. Фонду соцстраху не вистачає грошей на їх виплату (борг перевищив 2 млрд гривень).

Дефіцит виникає через те, що кошти перекидаються в ПФ, якому також хронічно не вистачає грошей. І в міру того як пенсіонерів у нас стає все більше, а працюючих — все менше, ця проблема буде тільки наростати.

З порядку 17 млн ​​економічно активного населення штатних працівників у нас тільки 7 млн. Саме вони підпадають під дію КЗпП. Це, як правило, працівники бюджетної сфери, держпідприємств і великих приватних компаній — вітчизняних або іноземних. Чимала частина працівників трудиться на підприємствах наших олігархів. І дуже показово, що як раз напередодні нового світового економічного кризи, про який вже давно попереджають експерти, роботодавцям можуть дати право скорочувати людей без жодного вихідної допомоги. Судячи з усього, новий трудовий кодекс пишеться під роботодавця. Тому що все, що ми чуємо зараз — це права роботодавця. А ось про права працівника немає майже нічого. І швидше за все, новий трудовий кодекс буде не сучасним і прогресивним, а навпаки — відходом в минуле, тому що буде насаджувати феодальні відносини.

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.