Игра Кремля вокруг КСУ: как скандальный судья Вовк связан с ОПЗЖ

Кризис вокруг Конституционного Суда – это не только о судье Тупицком, его соратника Вовке или даже о пятой колонне Кремля во главе с кумом Путина, это о геополитическом выборе Украины. Сейчас карта КСУ разыгрывается как противостояние США и России за влияние на Украину.

Роль агентури Кремля із задоволенням взялася виконати ОПЗЖ разом зі своїм потішним клоуном Іллею Кивою. Детальніше про це – у новому випуску відеоблогу «Чесна політика» на 24 каналі.

Актуально С безумными доходами и на свободе: каких чиновников спас КСУ

США висловили підтримку президенту Володимиру Зеленському в його бажанні перезавантажити Конституційний Суд. Про це написала головна газета американського істеблішменту The Washington Post, де закликала нового президента Джо Байдена запросити Зеленського до США, а також запровадити санкції для суддів КСУ.

Також тимчасова повірена у справах США в України Кристина Квін нагадала, що зірвати антикорупційні досягнення намагаються проросійські політики та їхні телеканали.

Вона розповіла про «дезінформацію, що поширюється як з російської території, так і за допомогою українських поплічників Росії — деякі з яких засідають у Верховній Раді». Натяк на Медведчука – більш ніж прозорий.

Акція ОПЗЖ під посольством

І з відповіддю родич Путіна не забарився, під посольством США в Києві пройшла акція за участю Іллі Киви та «тітушок» , які одягли маску Сороса і знущалися з дівчини в національному костюмі. Це відбулось під гаслом «руки геть від Конституційного Суду».

Акція позбавлена сенсу – хіба що ОПЗЖ хотіло показати, що не лише мовчки паразитує на московських вливаннях, а показує хоч якусь діяльність в освоєнні бюджетів, які приходять від кумів Медведчука.


Акція відбулась під гаслом «руки геть від Конституційного Суду» / Фото NewsOne

Однак справжнім відкриттям, що показує залаштункову гру навколо КСУ, була присутність на акції депутатки від ОПЗЖ Антоніни Славицької. Вона стала відсутнім елемент в мозаїці останніх подій. Логіка викладу щодо геополітичної гри Кремля вказує на те, що:

► Славицька пов’язана з одіозним суддею Павлом Вовком близькими особистими відносинами. Є підозри, що в них спільна дитина – син, якого Славицька вказує у своїй декларації без графи «по батькові», можливо, щоб не світити «Павлович».

Вона фігурує на записах Вовка , які робило НАБУ – домовлялася про зустрічі для Вовка з людьми, які допомагали йому в брудних справах. Також Славицька була фігурантом розслідування НАЗК щодо конфлікту інтересів, зокрема, в частині особистих відносин із Вовком. Тобто Славицька кровно зацікавлена в тому, щоб Вовк був безкарним.


Славицька домовлялася про зустрічі для Вовка / Фото пресслужби ОПЗЖ

► Депутатка була підписантом і навіть доповідачем КСУ одіозних звернень ОПЗЖ, спрямованих проти антикорупційних органів. За результатами чого зробили безкарними сотні фігурантів антикорупційних розслідувань. Що спричинило напруження відносин між Україною та Заходом.

► Славицька особисто прийшла взяти участь у проросійському шабаші під посольством США, тобто навіть не приховує своїх ідеологічних симпатій. І це не дивно, адже сам Вовк є близьким до проросійських сил, його суд ухвалював нікчемне та потім скасоване рішення щодо втручання України у вибори США проти Трампа. Водночас Вовк є парафінином Московської церкви.

Роль спікера Дмитра Разумкова

Антоніна Славицька є членом робочої групи спікера ВР Дмитра Разумкова щодо виходу з конституційної кризи. І це є тотальним абсурдом, адже її руками цю кризу було створено, зокрема, щоб врятувати коханого від проблем. Загалом роль спікера Разумкова у відповідних подіях теж є дивною та викликала несприйняття серед послів та антикорупційного середовища.

Замість того, щоб підтримати ідею перезавантаження КСУ, який залишився атавізмом епохи Януковича, спікер почав заговорювати проблему.

Він запропонував рішення у вигляді тимчасового закону про повернення відповідальності за брехню в деклараіції, який є неконституційним – адже він суперечить тому ж рішенню суду. І всі справи, відкриті заново за брехню, так само будуть заново закриті.

Водночас Разумков почав блокувати ідею перезапуску Конституційного Суду в цілому. Однак без радикального, але необхідного заходу не обійтися.

Розклад сил у суді

Голосування щодо останнього скандального рішення КСУ про скасування антикорупційної реформи показало реальний розклад сил в суді. 11 суддів на чолі з Тупицьким готові надалі продовжувати свою підривну діяльність проти закріпленого в Конституції стратегічного геополітичного курсу на ЄС і НАТО.

9 суддів з 11 – це все судді загальної юрисдикції, зокрема генерали старої судової системи, колишні голови апеляцій і колишні судді вищих судів. Вони тісно пов’язані між собою старими корупційними зв’язками і новими справами вже в КСУ після перевороту, а також – почуттям корпоративної судової солідарності.


11 суддів на чолі з Тупицьким готові надалі продовжувати підривну діяльність / Фото «Радіо Свободи»

Тупицький очолює цю групу в обмін на різноманітні «плюшки», а також претендує на роль захисника привілеїв старої судової системи. За той час, коли він очолює групу «11», окрім заблокованих електронних декларації, йому вдалося:

  • скасувати судову реформу президента;
  • кримінальну відповідальність за свідомо неправосудне судове рішення;
  • поставити під загрозу функціонування НАБУ;
  • повернути судові пільги і величезні зарплати.

Як позбутися основи групи «11»

Судова система попри всю одіозність Тупицького сприймає і навіть обожнює його як захисника судової влади. Тому першочерговим завдання має бути не загравання з Тупицьким, як це показує Разумков, а не допустити відновлення кворуму в КСУ з 12 осіб.

Це було заплановано зробити на З’їзді суддів 9 грудня. І лише завдяки припису головного санітарного лікаря Віктора Ляшка це зібрання перенесли на кінець лютого.

Необхідно негайно прибрати з Конституційного Суду основу групи «11». Спершу самого Тупицького, що покаже силу влади – а вони розуміють тільки силу. Способів позбутися Тупицького є багато , зокрема його добровільна відставка та відсторонення у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. А обирати є з чого:

  • купівля землі в Криму, що означає фактичне визнання Тупицьким російської окупаційної влади,
  • давня справа за господарське судове «рішалово»,
  • найбільш перспективна – справа щодо записів судді Вовка, де Тупицький фактично отримав владу в інтересах цього злочинного синдикату.

Якщо генпрокурорка Венедіктова блокує притягнення Тупицького до відповідальності, то Україна має вирішити, чи потребуємо ми такого головного законника у відповідному кріслі. Або влада Зеленського переможе цих перевертнів у мантіях – або вони переможуть його.