Сотні лікарень опинилися на межі закриття, а десятки тисяч лікарняного персоналу — перед перспективою звільнення — все це результат медреформи
Замість збільшення зарплат завдяки «коронавірусним» надбавкам люди в білих халатах, навпаки, отримали копійки. У Києві вони перекривають вулиці, а в соцмережах — обкладають матом.
До таких результатів привів другий етап медичної реформи, розпочатий місяць тому. І це незважаючи на те, що грошей на зарплати в держбюджеті-2020 виділено більше, пише UBR.ua.
Зарплати впали
У березні, коли Україна пішла на карантин у зв’язку з розповсюдженням пандемії, медиків, які опинилися на передовій у боротьбі зі світовою напастю, обнадіяли збільшенням зарплат за рахунок «коронавірусних» надбавок за ризики і навантаження. Однак в підсумку зарплати не тільки не збільшилися, а більш того, стали навіть менше, ніж до карантину.
«У нас зарплати впали в квітні на 35%. Забрали муніципальну надбавку, забрали надбавку за ВІЛ-інфекцію. Кличко (мер Києва Віталій Кличко, — ред.) Пообіцяв заплатити 3 тис. грн, але заплатив менше — 1-1,5 тис., але це і не зарплата, це разова доплата. У нас всі налаштовані звільнятися, за такі гроші ми працювати не будемо «, — прокоментувала медсестра Київської міської дитячої лікарні №1.
Подібні ж настрої охопили й інші медустанови в країні, а протести з соціальних мереж вже вийшли на вулиці. Президент Володимир Зеленський у відеозверненні зазначив, що майже 1 тис. лікарень в цьому році отримає набагато менше грошей, ніж в минулому, 50 тис. медиків отримали жебрацькі зарплати, а 332 лікарні можуть взагалі закритися. Така критична ситуація виникла через запуск другого етапу медичної реформи, причому криза виникла в самий розпал боротьби з пандемією.
Чи винна медична реформа
Медична реформа, запущена кілька років тому колишнім керівником МОЗ Уляною Супрун, передбачає зміну схеми фінансування зарплат медиків за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». На першому етапі реформування зазнали поліклініки, терапевти стали сімейними лікарями, а їх зарплати, що фінансуються з держбюджету через Національну службу здоров’я (НСЗУ), стали залежати від кількості пацієнтів, які підписали з лікарем декларації.
Другий етап, запущений з 1 квітня, передбачає залучення подібного принципу, але відносно лікарень і швидкої допомоги. Держфінансування цього сектора медичної галузі тепер визначається числом наданих пацієнтам послуг — операцій, обстежень, діагностик і т.д., а не прив’язується до числа ліжок, як раніше. Подібна схема передбачала, що фінансування лікарень перерозподілиться виходячи з реального завантаження установ.
«Близько 350 лікарень отримали значно менше фінансування, ніж у минулому році в аналогічному періоді. І за прогнозами, таких стане набагато більше. Більше 20% медиків мало не страйкують, і це тільки за станом на зараз. Панічні настрої були відсунуті коронавірусів, а зараз карантин послаблюється, час іде, зарплати не зростають, устаткування не закуповується. Звичайно, в медичному середовищі зростає невдоволення», — заявив колишній заступник міністра охорони здоров’я, практикуючий хірург в інституті ім. Шалімова Михайло Загрійчук.
