Саакашвілі, як в давні радянські часи, перетворився для української влади в перехідний червоний прапор, який треба комусь передати, вважає журналіст Володимир Кацман

«Грузинський десант», який працював в Україні, показав і довів свою неефективність, а працевлаштуванням Міхеїла Саакашвілі стурбовані не тільки українські чиновники, а й наші західні кредитори».

Про це в ефірі телеканалі ZIK заявив політичний експерт, заслужений журналіст України Володимир Кацман .

«Для вже трьох наших президентів — Ющенка, Порошенка, тепер Зеленського – Саакашвілі, як в давні радянські часи перехідний червоний прапор … Його треба комусь вручити … Я думаю, що працевлаштуванням Міхеїла Саакашвілі стурбовані не тільки українські чиновники, а й наші, як прийнято говорити, західні друзі-кредитори. Вони весь час хочуть його кудись прилаштувати. Хоча «прилаштувати» Саакашвілі нелегко, він колишній президент — і будь-яка інша посада для нього завжди буде «тісною», він буде конфліктувати, він харизма, лідер, не звик працювати з командою і на команду», — переконаний експерт.

Володимир Кацман нагадав про «грузинський десант», який в Україні намагався втілити реформи, зокрема у правоохоронній системі, медичній сфері.

«Грузинський десант», який у нас працював, показав свою неефективність. 26 мільярдів гривень виділяли на реформацію поліції Згуладзе, Деканоїдзе — де вони, де ці гривні і де ці дві прекрасні дами, які нам реформували поліцію? А де результати «реформ» Квіташвілі в медицині або того ж Саакашвілі в Одесі?» — поцікавився журналіст.

Володимир Кацман резюмував, що «мало хто в особистості Міхеїла Саакашвілі бачить «нове обличчя», але ще менше вірять в те, що він, не озвучивши, по суті, ніякого конкретного плану і не маючи ніяких реальних повноважень навіть всередині уряду, реально зможе зрушити реформи з мертвої точки, якщо це взагалі під силу одній людині або нинішній команді Кабміну»

Як повідомлялося, третій президент Грузії і колишній глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі заявив, що отримав від президента Володимира Зеленського пропозицію стати віце-прем’єром з питань реформ. Однак голосування в Раді за його призначення на цю посаду навіть не було внесене на розгляд позачергової сесії минулої п’ятниці.