Кого не люблять українці? Рівень ксенофобії в Україні

Українці стали більш терпимими до іноземців.

Рівень ксенофобії серед українців дещо знизився. Тепер він досяг показників 2013 року.

Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології, передає УНН.

За рік рівень ксенофобії знизився з 4,2 до 4,0 балів. 

Оцінювання відбувається за адаптованою шкалою американського соціолога Еморі Богардуса, де для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп, визначивши таким чином соціальну дистанцію: 

1 — згоден допустити як члена родини;

2 — як близьких друзів;

3 — як сусідів;

4 — як колег по роботі;

5 — як жителів України;

6 — як гостей України;

7 — не пускав би в Україну.

Рівень ксенофобії в Україні з 1994 до 2007 року зростав. Найвищих показників сягнув у 2007, з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і цього року повернувся до рівня 2013 року. 

Найменьш упереджено в Україні ставляться до українців, білорусів і росіян, найгірше – до африканців і ромів.

При цьому в КМІС уточнили, що найменша соціальна дистанція в населення простежується до україномовних і до російськомовних українців (індекс 2,2 і 2,7 відповідно), більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. 

Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6). Всі ці показники не змінилися значущо за останній рік, тільки відстань до росіян трохи зменшилася (було 3,8). 

Потім –  декілька етнічних груп: поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3. 

І завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4,7), африканці (5,2) і на останньому місці роми (5,4).

Як пояснили соціологи, на рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори:

  • освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії);
  • тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті);
  • регіон проживання;
  • фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії);
  • вік (з віком рівень ксенофобії зростає).

Наведені дані були отримані в ході соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 6 по 16 вересня 2019 року методом особистого інтерв’ю.

В ході дослідження було опитано 2035 респондентів, які мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. 

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%. 

Похибка значення індексу ксенофобії для масиву в цілому 0.09.

0 Комментарии Присоединиться к обсуждению →


Добавить комментарий