Мовознавець зібрала сучасну специфічну лексику школярів, і з’ясувала, якою мовою говорять учні.
Українська дослідниця Оксана Данилевська зібрала «словечки» українських школярів, так звані сленгізми.
У своєму дослідженні вона викрила, що в українських школах неформальна мова школярів дуже відрізняється від задекларованої. Наприклад, у майже 90% шкіл офіційна мова викладання — українська, однак серед неформального спілкування учнів панує російсько-українська двомовність, пише Інститут мовознавства України імені O.O.Потебні.
І така ситуація — у більшості шкіл України (крім Західного регіону). У різних пропорціях уживаються дві мови: українська як мова навчання та російська як мова неформального спілкування. На уроках розмовляють українською, а в коридорах і вчительських переходять на російську.
Сленгізми, записані з вуст учнів:
ШКОЛА: божевільня, тюрма, каторга, вулик, мурашник, академія, блюварня, дурдом, пекло, пенхауз, хата.
УЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: українка, укрмова, мовознавка, мовенія, мовничка, козачка.
УЧИТЕЛЬКА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: англійка, англішка, іноземка, енгліш, міс Гаднерка.
УЧИТЕЛЬКА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: зарубайка, зарубійка, зарлітичка, зарубка, зарубана.
УЧИТЕЛЬКА МАТЕМАТИКИ: математичка, матьоха, косинус.
УЧИТЕЛЬКА / УЧИТЕЛЬ ФІЗКУЛЬТУРИ: фізкультурниця, фізкультуричка, фізра, фізвих, фізручка, тарзан, бігунець.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: домашка, домаха, доманя, домуня, хомворк, завдик.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА: контролка, контроха, контрошка, контра.
ШПАРГАЛКИ: шпаки, шпори, фішки, гармошки, черкані, занички.
ЩОДЕННИК: щоденка, пужало, щодик, книга жалоб, гроб.
ПОГАНА ОЦІНКА: поганка, біда, прокуратор, бліна, колик, ворона, пара, капець, хвіст.
ПЕРЕРВА: реклама, рекламна пауза, свобода, рай, пауза, відбій, кайф, нове життя, райська насолода, монастирські дзвони, перекур.
КАНІКУЛИ: вихідні, кайф, воля, шара, передих, отпуск, лафа, балдьож, дні миру, на Канари.
«Ви не в захваті? Ми теж! Але погодьмося: те, що школярі підходять до мови творчо, удаються до новотворів, вселяє надію, що, ставши дорослими, вони так само карбуватимуть нові слова. А отже, наша мова житиме», — прокоментували в Інституті мовознавства.
