За три роки існування та понад 2,5 роки розслідувань детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури завершили досудове розслідування і скерували обвинувальні акти до судових інстанцій у близько 130 справах. Встановлений розмір збитків у них сягає 4 мільярдів гривень.
Перші відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань детективи внесли усього за вісім місяців після підписання Указу про створення НАБУ та призначення Артема Ситника його директором – 4 грудня 2015 року. І вже за кілька місяців потому Національне бюро скерувало до судових інстанцій перші справи.
Часом через «міжнародну складову» розслідування проваджень займає тривалий проміжок часу. В такому випадку для встановлення усіх обставин злочинів НАБУ надсилає запити про міжнародно-правову допомогу до компетентних органів іноземних держав.
Зокрема, з моменту початку розслідувань юристи НАБУ скерували 291 міжнародний запит до 57 держав світу. Наразі 121 запит виконано повністю, 7 – частково. Завдяки отриманій від закордонних колег інформації слідство встановило причетність до корупційних схем, реалізованих на низці українських державних компаній, іноземних суб’єктів господарювання. Зокрема, йдеться про розслідування корупції на ПАТ «Укргазвидобування», ДП «Електроважмаш», ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ), ДП «Адміністрація морських портів України», ПАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) тощо. Для прикладу, у провадженні за фактами заволодіння коштами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 17,28 млн дол. США та ДП «НАЕК «Енергоатом» — у розмірі 6,4 млн євро (завершене на початку 2018 року) було скеровано рекордну кількість запитів – 53.
Крім того, від початку розслідувань НАБУ надіслало 14 запитів про екстрадицію. У вересні 2017 року одна з європейських країн здійснила першу в історії НАБУ видачу підозрюваного у кримінальному провадженні, розслідуваному детективами НАБУ.
Проте, попри досягнення, одним із головних викликів у роботі НАБУ залишається відсутність судових вироків. Тож для подальшої успішної реалізації антикорупційної реформи критично важливим є створення Вищого спеціалізованого антикорупційного суду з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та міжнародних партнерів. Переконані, він зможе поставити «крапку» у розслідуваннях НАБУ і САП стосовно топ-корупціонерів.
