Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» наявність у посадовців корпоративних прав не є автоматичним свідченням наявності конфлікту інтересів.
У дослідженні, яке днями з’явилося в інформаційному просторі було вказано, що 38 народних депутатів мають конфлікт інтересів у зв’язку з тим, що володіють корпоративними правами. Національне агентство з огляду на термінологію Закону «Про запобігання корупції» звертає увагу, що володіння посадовою особою корпоративними правами не є автоматичним доказом наявності у неї реального конфлікту інтересів, хоча безперечно є чинником, що збільшує ризики його виникнення.
Основні засади запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, як превентивного антикорупційного механізму визначаються нормами Закону України «Про запобігання корупції».
Нормами ст. 36 вказаного Закону встановлено правила запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав, які не містять заборон щодо володіння корпоративними правами. Конституційний суд України у своєму рішенні від 13.03.2012 № 6-рп/2012 вже зазначав, що особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, як і інші фізичні та юридичні особи, мають право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, у тому числі з метою набуття та реалізації корпоративних прав.
Реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац 13, ч.1, стаття 1 Закону). Тобто, для виявлення ознак реального конфлікту інтересів при прийнятті особою конкретних рішень або вчиненні чи не вчиненні певних дій, навіть за наявності у неї приватного інтересу, зумовленого володінням корпоративними правами, встановлення такої суперечності є обов’язковою умовою.
Відповідно до принципу законності стосовно діяльності органів державної влади, закріпленого у ч.2 ст. 19 Конституції України, правозастосовна діяльність Національного агентства при здійсненні моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів має ґрунтуватись виключно на нормах вказаних актів законодавства.
Національне агентство підкреслює, що згідно з п. 15 ч. 1 статті 11 Закону — надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги у застосуванні актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб є виключною компетенцією Національного агентства.
