Національне агентство з питань запобігання корупції, яке діє виключно в правовому полі та завжди обґрунтовує свою позицію стосовно висновків, протоколів та приписів, вважає, що оціночні судження  Міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова мають суб’єктивний характер та порушують етичні норми, якими мав би керуватись високопосадовець.

Тому Національне агентство вважає за необхідне зауважити, що публікація-блог високопосадовця  «Як Міністр молоді та спорту виграв суд у НАЗК і довів, що працівники агентства порушують антикорупційне законодавство» («Українська правда» від 30 листопада 2017 року) містить недостовірну інформацію з безпідставними  твердженнями, а також дезорієнтує громадськість щодо виявлених порушень Закону України «Про запобігання корупції» як у самому органі державної влади, яким керує Ігор Жданов, так і ним особисто.

Так, Національне агентство з 1 по 30 серпня 2017 року провело перевірку дотримання вимог Закону в Міністерстві молоді та спорту України.  Проте, варто зазначити, ця перевірка була плановою, тобто здійснювалася відповідно до Плану проведення перевірок Національним агентством на 2017 рік, затвердженого рішенням Національного агентства від 2 грудня 2016 року.  Тому перевірка жодним чином не може бути пов’язаною з виступом міністра Жданова на засіданні Кабміну та підтримкою ним заклику відправити у відставку Голову Національного агентства та весь склад органу.

Звертаємо увагу, що Національне агентство є превентивним, а не правоохоронним органом, і тому пошук кримінальних правопорушень, як це зазначив міністр в авторському тексті, не належить до повноважень Національного агентства, оскільки воно проводило перевірку дотримання вимог Закону.

Натомість серед низки недоліків у Міністерстві молоді і спорту було встановлено невиконання деяких вимог Закону:

• порушення вимог частини першої статті 19 (неподання на погодження доопрацьованої антикорупційної програми на 2017 рік);
• частини другої статті 49 (Національне агентство не повідомлено про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування, серед яких Перший заступник Міністра молоді та спорту України, директор одного з департаментів);
• частини четвертої статті 53 (не забезпечено умови для повідомлень працівниками про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»);
• частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 (при проведенні спеціальних перевірок запити надсилалися не до всіх органів, зазначених у Законі, довідки про спеціальну перевірку складалися без надходження інформації від Державної фіскальної служби).

Національне агентство в жодному разі не перебирає на себе повноваження судів та слідчих органів. Національне агентство має повноваження саме виявляти порушення вимог Закону. Діючи в межах повноважень, відповідно до частини другої статті 12 Закону, Національне агентство внесло припис Міністру молоді та спорту України Ігорю Жданову. В приписі Національне агентство вимагає: усунути порушення Закону України «Про запобігання корупції»; провести стосовно працівників Міністерства молоді та спорту України службові розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню вимог Закону; за результатами службових розслідувань притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Оскільки Ігор Жданов вважає, що припис містить «абсурдні з юридичної точки зору вимоги», то це відображає і його ставлення до положень Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких було складено припис.

Крім того, Міністерство молоді і спорту поінформувало Національне агентство про заходи, які вживаються на виконання «абсурдних з юридичної точки зору вимог» припису. 

Також абсолютно необґрунтованим є звинувачення міністра стосовно співробітників Національного агентства у порушенні антикорупційного законодавства. Його твердження безпідставне, оскільки в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада зазначено, що суд встановив відсутність в діях пана Жданова складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і це рішення ґрунтується на висновку суду,   що заробітна плата та компенсаційні платежі, виплачені через певний проміжок часу (але упродовж одного місяця), які не перевищують 50 прожиткових мінімумів, не є одноразовим доходом.

Раніше в подібних ситуаціях (Святошинський районний суд у справі № 759/14493/17від 11 жовтня 2017 року, Солом`янський районний суд у справі № 3/2785/17 від 19.05.2017, Солом`янський районний суд у справі № 3/2784/17 від 19 травня 2017 року, Апеляційний суд м. Києва у справі № 33/796/390/2016 від 17 лютого 2017 року) суди визнавали одноразовим доходом заробітну плату, отриману суб’єктом декларування загальну суму нарахованої заробітної плати за місяць. При цьому суди вказували, що під заробітною платою слід розуміти як основну заробітну плату, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з трудовими відносинами.

Так, згідно з пунктом 168.1.1 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб. Коли підприємство виплачує заробітну плату своїм працівникам, то одночасно з її виплатою до бюджету сплачується податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок. Таким чином, дохід – це гроші або матеріальні цінності, одержувані фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності, яка включає в себе податки на доходи з фізичних осіб, які підприємство, установа, організація, зобов’язані утримувати.

Оскільки практика розгляду справ, пов’язаних з адміністративними правопорушеннями, передбаченими статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тільки формується, рішення суддів є різними, навіть протилежними. Переважно рішення судів підтверджують правильність позиції Національного агентства при вирішенні питання щодо наявності у діях суб’єктів декларування ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП, і справа Ігоря Жданова, вирішена судом на його користь, є радше винятком із загальної практики.

Національне агентство звертає увагу, що наразі існує неоднозначна судова практика у розгляді адміністративних справ, пов’язаних з адміністративними правопорушеннями, яка  створює перешкоди у притягненні осіб до відповідальності,  але не може свідчити про некомпетентність та порушення співробітниками Національного агентства антикорупційного законодавства.

Національне агентство висловлює повагу до всіх посадових осіб, діяльність яких підпадає під дію Закону України «Про запобігання корупції», проте звертає увагу, що відповідно до положень Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом незалежно від посади, віку, національності тощо. Національне агентство й надалі виконуватиме свої повноваження й реалізуватиме державну антикорупційну політику за принципом  рівності всіх громадян перед Законом.