Зниження облікової ставки від НБУ вплине на особисті фінанси українців.

Нацбанк, як і передбачали економісти, провів різке зниження облікової ставки. Минулого тижня її зменшили відразу на 2,5% річних і тепер вона становить 11% річних. Багато хто вважає термін «облікова ставка НБУ» чимось з вищих економічних матерій і чимось таким, що не стосується рядового обивателя. Однак це не так.

Як правило, під терміном «облікова ставка» розуміється відсоток, під який Центральний банк — в разі України — НБУ — фінансує комерційні і державні банки, які потім за рахунок цих коштів видають кредити. У більш широкому сенсі під обліковою ставкою розуміють фінансовий механізм, що дозволяє регулювати різні процеси в економіці і впливає на процеси, що відбуваються у фінансовій системі. Тобто все це стосується і наших особисто з вами шкур, тепер розумієте, про що я говорю?

Отже, що означають останні рішення НБУ, як це може вплинути на гривню і варто очікувати здешевлення кредитів? Детальніше про це розповість Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в п’ятницю, 7 лютого.

Такої активності за частиною зниження вартості гривневого ресурсу українська економіка ще не знала. По всьому видно, що уряд з Нацбанком отримали від Офісу Президента чітке завдання по відновленню кредитування за всяку ціну, і дійсно намагаються зрушити процес з мертвої точки. Кажуть, що керівництву НБУ (голові НБУ Якову Смолію і його першому заступнику Катерині Рожкової) так в ОП і сказали: або ви відродите кредитування, або вас не буде в Центробанку. Результат 2019 роки там сприйняли дуже погано: за 12 місяців загальний кредитний портфель банківської системи скоротився на 9,4%, кредитний портфель юросіб — на 12,8%. І зовсім небагато підросли обсяги кредитування населення. Щоб створити умови для кредитування і порадувати позичальників, банкірам спочатку доведеться засмутити вкладників. Слідом за зниженням облікової ставки НБУ почнеться нове зменшення відсотків по гривневих депозитах. З грудня їх зменшили в середньому на 1,5%. Тепер вони, швидше за все, знову впадуть і ще відсотка на 1,5. Правда, не на всі види вкладів відразу. На довгострокових депозитах відіб’ється найменше. Зниження дохідності буде дуже плавним і почнеться десь з другої декади лютого. Як завжди, найнижчі ставки людям пропонуватимуть держбанки і великі банки з іноземним капіталом, і найвищі — структури поменше, яким найскладніше збирати внески. Тим паче, що керівництво Нацбанку пообіцяло до кінця року знизити учетку до 7%, то пропорційно просядуть прибутковості вкладів і надалі. Як кажуть економісти, до кінця року знайти депозит за яким будуть давати більше 11,5% річних буде днем ​​з вогнем.

Фінансисти готові до негативної реакції вкладників на низькі ставки, то є до відтокам коштів з депозитів. Навряд чи люди вирішуватися на дострокове розірвання депозитних договорів. Але цілком можуть їх не продовжувати, коли будуть спливати строки вкладів. Втім, це повинно стати серйозною проблемою для банківської системи, яка досить активно збирала кошти на рахунку протягом 2019 року. Банкіри не приховують, що накопичили те, що вони називають «надлишковою ліквідністю», і якщо з рахунків піде трохи грошей, то вони не сильно постраждають. Хоча потрібно розуміти, що ліквідність надлишкова не оскільки що люди несуть на депозити величезні суми грошей. Просто те, що приноситься не дуже активно видається на кредити банками. Тобто, як тільки почнеться більш активне кредитування бізнесу — надлишок коштів дуже швидко розтане. Поки ж банки не відродили кредитування, вони будуть активніше вкладати в інші напрямки діяльності. Перше, що їм приходить зараз на розум — це спекулятивні операції з курсом гривні на міжбанку. Великий підготовки до цього проводити не потрібно, а заробляти банкіри хочуть кожен день.

Як тільки додаткова гривня вийде на валютний ринок, почнеться більш активна розгойдування курсу гривні на міжбанку і курсове рух в обмінниках. Як вважають економісти, надто різке зниження облікової ставки може спровокувати надмірну девальвацію на тлі накопичення значного запасу гривневої ліквідності. Фінансисти відмовляються офіційно передбачати можливе курсове рух гривні на міжбанку в лютому. Хоча неофіційно допускають рух до 25,50 — 26 грн / $. Занадто багато коштів було викинуто Нацбанком на фінансовий ринок останнім часом через валютний ринок: називалася сума в 200 млрд грн. Раніше вони акумулювалися в депозитних сертифікатах, а тепер можуть опинитися на відкритому ринку. А запас грошей був накопичений за дуже короткий проміжок часу внаслідок масивних інтервенцій НБУ, який викуповував надлишок валюти з ринка, стримуючи ревальвацію. Зараз банки просто фізично не зможуть швидко перенаправити стільки ліквідності в кредити при такому нашому хиткому кредитному ринку, при поточному стані захисту прав кредиторів і не дуже-то зрозумілою і прозорому законодавстві. Як вважають експерти, вплив нової облікової ставки на кредитування буде неоднозначним. Здешевлення кредитів першими відчують компанії, які беруть у банків овердрафтні кредити: від декількох днів до двох тижнів. Це короткі позики, щоб перехопити грошей. Ніякого фінансування стратегічних проектів. Такі позики подешевшають з 14-16% річних десь до 12-13% річних. Кредити під великі проекти будуть дешевшати дуже повільно: через місяць-півтора, у міру здешевлення ресурсної бази — збору депозитів за зниженими ставками. Причому не для всіх компаній, а дуже вибірково.

Банкіри як і раніше наполягають на прийнятті законів, які захистять права кредиторів. А також на реформі судової системи, через яку продовжують виводити застави по проблемних позиках і залишати банки з носом. Непростий залишається і економічна ситуація, тому фінансисти двічі подумають, перш ніж виділити кошти. Адже у нас спостерігається падіння обсягів виробництва і погіршення очікувань економічної активності в багатьох секторах економіки. Це негативно позначається як на платоспроможний попит на кредити, так і на бажанні і можливості банків їх надавати. Отже, правила видачі позик залишаться жорсткими, а саме корпоративне кредитування — недоступним. Тому малий і середній бізнес може сподівається головним чином на обіцяну державну програму пільгового кредитування під 5-7-9% річних. Хоча, виходячи і суми, виділеної на її реалізацію — 2 млрд грн — можна говорити про кредитування невеликого числа проектів, і тільки через держбанки. Для запуску більш масштабної програми з участю комерційних банків, потрібні багатомільярдні капіталовкладення. А то, що гарантує уряд це — як дати одну цукерку на цілий клас школи, де 30 бажаючих скуштувати доброго малюків, а цукерка таки одна на всіх.

Ще складніша ситуація з кредитуванням населення. Що банки продовжувати активно фінансувати — це програми короткострокових невеликих позик. Кеш-кредитування, кредитування покупок (побутова техніка, електроніка та ін.), А також кредитні картки. Ставки по ним залишаться на високому рівні: в середньому в рамках 35-40% річних, а з урахуванням додаткових комісій, страховок і неустойок — до 50-60% річних. І зниження відсотків на 1-2% річних слідом за обліковою ставкою тут буде практично не відчутно.

Як і раніше недоступною залишиться іпотека. Вона буде реалізуватися в основному держбанками для обмеженого кола позичальників або в кооперації з окремими забудовниками по спецпроектах. Масового кредитування покупок нерухомості населенням фінансисти не обіцяють. У них немає депозитів на 5-10 років, тому і іпотек на такий строк не може бути.

Загалом, якщо підвести підсумок такого незрозумілого для багатьох економічно непідкованих українців поняття, як зниження облікової ставки, експерти сформулювали п’ять основних ризиків, які можна і варто очікувати після цього.

Отже це: девальвація гривні на міжбанку з наступним подорожчанням долара в обмінниках. Курс ніхто передбачити не береться. Але не менше ніж 25,5 в нашому випадку. Далі — нам загрожує зростання споживчих цін через подорожчання долара і євро. Адже імпортна складова є в більшості товарах і послугах. Наступний ризик — посилення політичного тиску на Нацбанк, і зміна правління НБУ. А це поганий сигнал для іноземних інвесторів, які побіжать і знову обвалять гривню. А якщо все це перенести на бюджет середньостатистичної української сім’ї, то найголовніший ризик полягає в тому, що ми станемо менше їсти. Тому що грошей у нас може не поменшає, але ось купити на ці гроші ми зможемо значно менше продуктів…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.