Подолання довіри та відновлення корупції — основні пріоритети Романа Опімаха

За надра нашої країни постійно точиться боротьба олігархів та за вплив на ключове відомство для видобувної галузі — Держгеонадра.

На початку листопада 2019 року відбулось призначення, креатури Пінчука, відомого реформатора- лобіста – Романа Опімаха на посаду голови Держгеонадр.

Це – класичний представник команди Гончарука: без досвіду роботи в державному або реальному секторі економіки. Ніколи не керував підприємством або відомством. Отримавши ступінь магістра міжнародних відносин, пройшов курс навчання в США. Професійний лобіст в Асоціації газовидобувних компаній України, в яку входять 8 компаній. Серед них: «ДТЕК Нафтогаз» Ріната Ахметова, Burisma Миколи Злочевського, «Укрнафтобуріння» Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинника, Geo-Aliance Віктора Пінчука і Vitol, Smart Energy Вадима Новинського.

Держгеонадра знаходиться на перехресті інтересів Коломойського, Пінчука, Фукса, Злочевського, Кононенка, Кропачева, Буткевича… Тому, питання в Держгеонадрах вирішуються на мільони доларів. Лобісту олігархів це дуже добре відомо. Можливо, саме така мотивація була, коли Опімах вирішив покинутиАсоціацію, в якій отримував заробітну плату в розмірі 10-15 тис. доларів на місяць та перейшов на державну службу із заробітною платою не більше 30-40 тис. грн.

Дослідимо його діяльність на цій відповідальній посаді.

Роман Опімах, розпочав класичну компанію для всіх непрофесійних чиновників, які останнім часом потрапили до влади. Перший напрям, за який він взявся, — це фішка всіх реформаторів з нових осіб: корупція. Піар на запуску онлайн-кабінету надракористувача, який, по-правді кажучи, розроблявся попередниками та мав бути впроваджений саме в цей час. Ну то таке, чужі результати, а піар все рівно буде власний.

А що там з кадрами та формуванням команди?

На Голову Правління НАК «Надра України» Опімах особисто просунув колишнього посла в ПАР, співробітника «Центренерго» часів Порошенка-Кононенка та радника міністра енергетики Насалика – Тараса Кузьмича. Такий собі був «смотрящій» від Кононенко тих часів.

Безпосередньо в своєму відомстві, Опімах роздав посади представникам олігархів. Так, відділ використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів та міжнародного співробітництва Держгеонадр очолів співробітник групи компаній Новинського – Анна Хтема. А в якості радника, Опімах обрав собі людину «бурштинового короля» Кривецького – Ірину Супрун. Також «радником-піарником» взята Тетяна Темнюк, — директорка департаменту стратегічних комунікацій СП Полтавська газонафтова компанія Коломойського та Боголюбова.

А директором юридичного департаменту він взяв такого собі Сергія Губу, цього персонажа ледь не звільнили з Мінприроди за систематичне хабарництво. Але тепер, вже весь Київ знає вартість візування Сергія Губи на договорі купівлі-продажу геологічної інформації.

Ну а першим заступником до себе Опімах звісно взяв не фахового та досвідченого управлінця, а такого ж відомого «решалу» тільки меншим калібром — Романа Сарамагу, який працював заступником голови представництва нафтогазової компанії «CBM Oil Plc» та радником з розвитку бізнесу британської компанії «Кадоган Петролеум», яка займається видобутком газу в Україні.

Незабув він й про родичів, в IT-відділ призначив сина своєї сестри – Нікіту Каменчука.

На підконтрольні підприємства, Опімах завів людей з офісу Burisma Злочевського. Так, в.о.директора КП Кіровгеологія призначено Сергія Гурського та Дмитра Брагіна з цієї компанії.

Показово, що основні керівні посади по роботі з персоналом, боротьбі з корупцією, забезпечення діяльності та документообігу залишились за ставлениками Олега Кирилюка, тобто від попередніх «смотрящих». Це результат домовленостей щодо збереження напрацьованих схем роботи відомства.

Як бачимо, навіть в кадровій політиці, Роман Опімах щосили намагається не конфліктувати з олігархатом, задовольняючи їх потреби по розстановці своїх агентів для доступу до інформації. Натомість отримуючи можливість «попідстригати» інвесторів середньої ланки.

Тепер далі, до приходу Опімаха, існувала міжвідомча комісія з надрокористування, яка розглядала питання щодо видачі спецдозволів на користування надрами. До її складу входили представники як Держгеонадр, так й Мінприроди, Кабміну тощо. Це забезпечувало додержання балансу інтересів між державою та надрокористувачем. Але під прапором боротьби з корупцією, Опімах монополізував право прийняття таких рішень та створив робочу групу зі своїх підлеглих замість цієї Комісії.

Діяльність Романа Опімаха на чолі Держгеонадр не має нічого спільного з анонсованими ним реформами та боротьбою з корупцією, а через прийняті ним рішення, збитків зазнає держава.

Дивиться, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено план надходжень до Державного бюджету України за кодом 22012100 по напрямку «Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів» в розмірі 750 млн. грн.За перший квартал 2020 року сума надходжень склала всього близько 10 млн. грн. при запланованих 750 млн. на рік. Якщо взяти до прикладу минулі роки, сума надходжень до Державного бюджету складала порядку 200 млн. за аналогічний період. Це вже стало приводом для численних публікацій в ЗМІ.

Ми вирішили зясувати, як курс Опімаха на «Ефективне використання надр» та подолання корупції міг до цього привести. Зрив надходжень до державного бюджету не має нічого спільного з карантином як це намагається пояснити керівництво Держгеонадр.

Все дуже просто, коли ти вмієш маніпулювати аукціонами, але діючи на користь своїх бенефіціарів ти завжди залишаєш сліди у відємних цифрах результату для бюджету. Коли хтось купляє дешевше, то втрачає той хто продає, а заробляє, той хто володіє знижкою:

Треба віддати належне Роману Опімаху, він дуже вправно зробив реформи шляхом апгрейду існуючих схем. На заміну старим «корумпованим» прямим видачам спецдозіволів на надракористування прийшла нова цікава схема с голандськими аукціонами.

Саме так розіграли видобування мінеральних природних столових вод на 20 років в Іволжанському родовищу Сумської області. Сума контракту становить навіть менше гарантійного внеску.

Все дуже просто: поставити захмарну ціну, вдруге оголосити торги за процедурою зменьшення ціни лоту (голандський аукціон), а потім потрібний надракористувач просто виграє, поставивши узгоджену ціну. Таким чином, за право 20 років видобувати ресурси державі сплатили лише 317 тисяч гривень. При цьому, лоти на аналогічні ресурси торгувались по середній ціні в 150 тис за 5 років. Хтось зекономив 50%…

Ну й звісно ж, куди без повязаних учасників. В ЗМІ вже набуло розголосу підписання договору про продаж за 1,65 млн грн фірмі «Надра Карбон» ліцензії на видобуток газу на Західнотокарсько-Краснянській площі.

Як свідчать документи, на торгах було лише два учасника, які в трьох раундах навіть не спробували поборотися один з одним і підвищити ціну. Таким чином, право на розробку нафтогазоносної площі продали за ціною автівки бізнес-класу. Лише на 5 тисяч доларів дорожче початкової ціни.

Фірма ТОВ «Надра Карбон», належить Павлу Загороднюку, батьку чинного міністра оборони Загороднюка Андрія, через його кіпрську фірму TUTKOVSKY PLC.А інший учасник, це фірма ТОВ «Дашава» створена заздалегідь спеціально під ці торги.

Вказана компанія належить Василю Кривобоку. Останній разом з власником ТОВ «Надра Карбон»и ще недавно були членами наглядової ради ПрАТ «Група Надра». Після перереєстрації групи компаній в офшори, вони всі вийшли в один день з складу цієї наглядової ради у зв’язку з припиненням її існування.

Робота Держгеонадр зведена до лобіювання інтересів олігархату, який входить до Асоціації газовидобувних галузей, де раніше обіймав посаду виконавчого директора Голова Держгеонадр Роман Опімах, та штучного піару на підставі популізму із численним фотографуванням у соціальних мережах Facebook без реального реформування та досягнення будь-якого результату.

Така діяльність шкодить інтересам Держави, не враховує інтереси середнього бізнесу.

Ну й ще трішки про моральні здібності та ділові якості.

Основною темою для піару та власної презентації перед призначенням, Опімах обрав тему «сплячих ліцензій». Але після призначення, замість ефективних інструментів, швидкого скасування ліцензій, по яким тривалий час не розпочато розробку ділянок, він запровадив, малоефективний механізм додаткового податку на користувачів надр.

Чому Опімах займається імітацією процесу та не хоче запускати швидку відміну «сплячих» ліцензій? Мотивація дуже проста: членами Асоціації газодобувних підприємств, які пролобіювали його кандидатуру на посаду Голови Держгеонадр, є компанії українських олігархів – Р. Ахметова, І. Коломойського, В. Пінчука, Н. Злочевського, В. Новинського, а також «Укргазвидобування», які в сукупності утримують багато десятків «сплячих» ліцензій.

А ще на додачу, Дочірні компанії НАК «Надра України», корпоративними правами якої управляють Держгеонадра, володіють більше десяти «сплячих» ліцензій

Тому Опімах не почав з демонстрації серйозності намірів боротьби з «сплячими» ліцензіями навіть в сфері власних повноважень та відповідальності, не видав накази Держгеонадр по скасуванню ліцензій, які утримують його підвідомчі організації. Замість цього він створив собі можливість «влаштувати» в потрібні руки «сплячі» ліцензії НАК «Надра України» в стилі Едуарда Ставицького.

Ну що ж, Злочевський та Пінчук не дарма вкладали кошти в Романа Опімаха, адже за його сприяння вони їх відіб’ють в сотню разів більше. Як завжди за рахунок Держави….

Антикор