«Привид» референдуму бродить по Україні, –»Червона картка» №1084

Навіщо ж владі так терміново знадобився новий Закон про референдум.

 

Всі ми знаємо, що у нас є права, що у нас демократична держава, в загальному бла-бла-бла від політиків, як правило, розповідає нам багато всяких нюансів, які демонструють, чи повинні демонструвати, в якій прекрасній країні ми живемо. І ось у нас чергова новинка — громадянам показали новий законопроект про всеукраїнський референдум. Він з’явився з ініціативи влади, хоча ще не зареєстрований. Найцікавіше, що це — тільки перший закон про референдум. Всього їх буде п’ять. А цей повинен замінити визнаний навесні 2018 року неконституційним закон ще від 6 листопада 2012-го. Давайте розберемося, що там цікавого.

Детальніше про це розповість Андрій Томський – автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу  Rabinovich TV  у середу, 18 березня.

Навіщо ж так терміново знадобився новий закон про референдум? Виявляється, він необхідний, тому що про нього йдеться в Конституції. І там референдум — це взагалі одна з форм самої справжньої демократії. Безпосередня її форма, можна сказати. І після того, як Конституційний суд сказав, що попередня редакція нікуди не годиться, то його, природно, довелося писати заново. Це вже пробували робити депутати попереднього скликання і навіть нинішнього. Правда там руки дійшли тільки в опозиціонерів. Але шанси у них фактично ніякі на те, що саме їх ініціативу приймуть. Тому що є у нас тепер в парламенті монобольшінство, яке, як тільки чує, що десь хтось намагається зробити щось важливе і потрібне, то відразу підминає все під себе. З урахуванням власного інтересу, природно. Ось і тут — ініціатива вже відчувається і міць урядового піару — відчувається. Тому що законопроект демонстративно розробляють підкреслено-відкрито. Для того, щоб уникнути підозр у лобіюванні власних ініціатив, до проекту залучили фахівців з конституційного права і виборчого законодавства. Адже зрозуміло, що влада, яка самостійно розробляє закон про референдум могли звинуватити в тому, що вона його зачісує не для того, щоб питати у людей, слухати нам Грету Тунберг, чи ні. А для того щоб мати преференції на виборах і каламутити їх за допомогою народних волевиявлень в свою користь.

Офіційно, як раз сьогодні закінчується той термін, протягом якого народ міг обговорювати запропоновані законодавчі ініціативи. Мало того, навіть для західних експертів кінцева версія законопроекту буде переведена на англійську мову і відправлена ​​на рецензію. Правда, якщо чесно — після того, як з’ясувалося, що у нас чиновники можуть підписувати важливі міжнародні договори з рядженими фітнес-інструкторами, що грають роль директорів великих компаній, то все ось ці західні рецензенти — ну таке. І звідки мені знати, що закордонний експерт і правда там щось рекомендував, а це не насправді хтось із наших чиновників вносив правки, щоб представити їх як експертний висновок. І що взагалі хтось із зарубіжних експертів це читав. А тим більше — правил. Проте, документ насправді серйозно переробили. Навіть якщо побіжно подивитися і порівняти новий законопроект і попередній закон, який відправили в архів — різниця просто кидається в очі. І в першу чергу щодо формулювання взагалі такого поняття, як референдум. А це вже цікаво, погодьтеся. Адже в взагалі то нас з вами стосується безпосередньо.

Наприклад, в старому законі за допомогою референдуму можна було не тільки внести зміни в Конституцію, а взагалі її поміняти і хоч нову затвердити. Тому що у нас були навіть різні типи референдумів. Конституційним референдумом, природно, змінювалася Конституція, ратифікаційним — вирішувалися питання щодо зміни території України, законодавчий референдум визначав думка народу щодо прийняття чи скасування закону (ну або внесення змін) до чинних законів. І був ще, загальний — яким можна було прикриватися в будь-якому питанні, крім тих, які прямо суперечили Конституції. Експерт Юлія Кириченко, співголова «реанімаційному пакету реформ», говорить, що для прийняття Конституції на референдумі не потрібно законодавчої роботи в кілька етапів і різних читань. Європейська практика показує, що народ має право висловитися про Основний закон. Але спочатку проект потрібно після написання обговорити, доопрацювати, проголосувати в парламенті і тільки тоді на референдум. До речі в проекті нового закону Конституцію дозволяється змінювати тільки щодо кількох розділів: це — «Загальні положення», «Вибори. Референдум» і «Внесення змін». З цього питання оголошувати про референдум може президент України. Ще може проводитися консультативний референдум- наприклад, з питань загальнодержавного значення. Його можна провести не зверху, а знизу — тобто, якщо народ забажає. Але для цього треба зібрати як мінімум три мільйони підписів в різних областях. Старт проведення такого референдуму дає своїм указом президент. До речі те, що у нас проводили в 2000 році, коли, зокрема, вирішувалося питання щодо скасування депутатської недоторканності та зменшення кількості депутатів з 450-ти до 300 — референдум був саме такий. Ще залишили без змін варіант референдуму на тему ратифікації міжнародного договору, який передбачає зміну території країни. Призначає його Верховна Рада. І четвертий тип — це такий, коли можна скасувати будь-яке положення закону або закон в цілому. У цьому випадку також можливий референдум за народною ініціативою. Ну і все на голосування можна виносити тільки три питання. Тому величезних простирадлом з цілою низкою галочок точно не буде.

Ключовий момент — референдум вважається таким, що відбувся, якщо в ньому взяли участь не менше половини виборців від загальної кількості, які включені до Державного реєстру. Результати будь-якого референдуму, за винятком консультативного, це як закон. Тобто вони є обов’язковими до виконання. Відповідно після успішного голосування вже не потрібні рішення органів влади. А саме рішення, прийняте на національному референдумі, можна змінити тільки таким же шляхом і не раніше, ніж через три роки з дня його прийняття. Ще один важливий нюанс: референдум заборонено проводити одночасно з будь-якими виборами, неважливо — дострокові вони або чергові. До речі, над цим українська влада роздумувала. Вже сильно вигідно для них було б дати можливість це об’єднати. Але тут, розумієте, європейські пани не зрозуміють. Занадто недемократично. Ну, звичайно, в рамках загального прогресу в законі не забули написати про можливість електронного голосування, але тільки після запуску такої системи. А ось електронний підпис можна використовувати вже зараз для верифікації виборців з різних приводів.

Звичайно, говорити про проект ще буде чимало, але оцінки вже звучать різні. У тріски, наприклад, рознесла документ колишній міністр юстиції Олена Лукаш. Вона заявила, що в законі все занадто хитро прописано. Наприклад, що не можна виносити на голосування питання, «спрямовані на створення загрози національній безпеці України». З одного боку, все логічно. Але з іншого — це занадто широке поняття і під нього можна підтягнути заборона практично будь-якого референдумного питання. Ну і другий момент — на думку Лукаш не треба було сюди вплутувати Конституційний суд. Тому що контроль питань референдуму Конституційним Судом, може призупинити референдумний процес, а негативний висновок суду — зробить його взагалі неможливим. Виступає вона також проти блокуючого результат порога явки в 50%, Мовляв, це дуже високий і нічим не обгрунтований поріг, якого немає у виборчому законодавстві України. Адже такої величезної кількості виборці, включених до реєстру фізично в Україні немає. Частина з них це заробітчани, які голосуватимуть не поїдуть.

Разом з тим, народний депутат восьмого скликання Ігор Попов виявився не проти втручання суду в питання референдуму. І, на його думку, Конституційний суд буде нормальним фільтром. Справа за реєстрацією проекту і голосуванням не стане, вважає він. «Це вигідна історія для» слуг «. Закон про референдум їм нічим не загрожує. Вони, навпаки, скажуть, що виконали передвиборчу обіцянку президента Зеленського про народовладдя», — пояснює Ігор Попов. Загалом, нам треба готуватися до старій приказці — пам’ятайте — «закон як дишло, як повернеш — так і вийшло». І судячи з усього, саме за цим принципом у нас будуть розглядатися більшість основних законопроектів…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.