Все по-новому: в Україні змінюють формулу для соцвиплат.

Всі вже напевно чули, тому що ми про це розповідали, що Кабмін вирішив переписати формулу, по якій зараз розраховують розмір різних соцвиплат (на дітей, по інвалідності, по безробіттю та інші). Зараз вони прив’язані до прожиткового мінімуму (в цьому році — близько 2 тисяч гривень, з наступного — 2100). Але на сайті Мінсоцполітики є законопроект, що пропонує «відв’язати» більшу частину платежів від прожиткового мінімуму, і «прив’язати» їх до якоїсь базової величини або взагалі щороку визначати по-новому. Тепер настав час розповісти детальніше про те, що саме задумали в уряді і чому.

Саме про це докладно спробує розповісти Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV у вівторок, 26 листопада.

Який саме буде нова базова величина — поки неясно. Але є ризик, що сума виявиться досить скромною. Експерти не виключають, що весь цей експеримент зі зміною формули влади затівають спеціально, щоб допомоги не росли при кожній коригування прожиткового мінімуму. Адже, наприклад, повертаючи проект бюджету після першого читання, профільний комітет Ради доручив Кабміну вивчити можливість підвищення прожиткового мінімуму на наступний рік до «реальної цифри», а це близько 4,1 тисячі гривень. Тобто в цьому випадку могли б різко зрости і все прив’язані до нього виплати. Навіщо владі змінюють формулу для посібників і як в результаті це позначиться на їх розмір?

Законопроект, що пропонує поміняти формулу для посібників, з’явився на сайті Мінсоцполітики в кінці жовтня. Він виставлений на громадське обговорення, яке, як зазначено на сайті, триватиме до 28 листопада. Але міністр соціальної політики Юлія Соколовська, анонсуючи ідею уряду сказала, що законопроект прийматимуть як тільки так відразу. Тоді ж вона пояснила, що «прожитковий мінімум перестав бути чинником, яким вимірюється бідність», тобто він, по суті, вже нічого не означає. А так як до цієї величини прив’язана більше 150 різних платежів, то логічно змінити формулу.

Новий проект зробили ще менш вигідним для одержувачів бюджетних грошей. Якщо в першому варіанті до прожиткового мінімуму була прив’язана хоча б мінімальна пенсія, то в другому — «відв’язали» і її. А базову величину, згідно правок, вже буде визначати не парламент, раз на рік під час бюджетного процесу, а Кабінет міністрів, який, по ідеї, зможе «експериментувати» з нею на свій розсуд, навіть без схвалення Ради.

Схожі експерименти з формулою для соцвиплат вже були. До 2017 року допомоги вважали в прив’язці до мінімальної зарплати. Але, коли було прийнято рішення підвищити її вдвічі (до 3,2 тисячі гривень), від цієї формули вирішили відмовитися. І прив’язали соцвиплати до прожиткового мінімуму, який тоді не збільшували. Аргумент влади був наступний: спочатку підвищимо мінімалку, доб’ємося детінізації економіки та зростання бюджетних надходжень, а вже потім збільшимо і посібники. Але обіцяного підвищення виплат так і не відбулося. У підсумку багато компенсації взагалі заморозили або проиндексировали на відсоток інфляції. І вони безнадійно відстали від мінімальної зарплати. Наприклад, стипендії в вузах зараз складають всього 1,3 тисячі гривень, тоді як мінімалка — 4,2 тисячі. Тому побоювання експертів, що соціальні виплати зовсім перестануть рости або ж будуть рости набагато повільніше, ніж прожитковий мінімум, цілком обгрунтовані. Як зазначено в законопроекті, без прив’язки до прожиткового мінімуму будуть вважати майже всі соціальні виплати. За мінімальних пенсій в проекті, який розміщений на сайті Мінсоцполітики, прив’язка до прожиткового мінімуму збережена, але у версії, яку направили на погодження профспілкам, її вже теж прибрали.

Тобто практично всі державні соцвиплати в разі прийняття цього проекту вже не залежатимуть від прожиткового мінімуму. Їх стануть вважати або на основі нової базової величини, або і зовсім визначати без формули — конкретні суми повинні прописувати в бюджеті. Це, наприклад, стосується виплат чорнобильцям.

Виходить, що влада зможе в ручному режимі регулювати «пріоритетні» групи одержувачів. Скажімо, цього року більше дамо людям з інвалідністю, на наступний рік — багатодітним і т. Д. При цьому виходить так, що може бути порушена стаття 46 Конституції, в якій зазначено, що соціальні виплати, які є єдиним джерелом доходу одержувачів (пенсії по інвалідності, допомоги по безробіттю) не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму. Варто відзначити, що і сам офіційний прожитковий мінімум вже давно став об’єктом критики. Він нібито помітно занижений і вже давно не відповідає реальним потребам українців. Скажімо, там є витрати на мобільний зв’язок, але немає — на покупку мобільного телефону. А без нього навіть декларацію з сімейним лікарем підписати не можна. За оцінками експертів, реальний прожитковий мінімум повинен складати не менше 5 тисяч гривень. Але бюджетний комітет порекомендував Кабміну розглянути можливість закласти в бюджет на наступний рік компромісну цифру — 4,1 тисячі гривень. Так як Україна приєдналася до конвенцій Міжнародної організації праці, довго ігнорувати реальний прожитковий мінімум в будь-якому випадку не вийде. Крім того, занижений офіційний прожитковий мінімум вже кілька разів намагалися оскаржити в суді.

Але якби таку суму заклали в бюджет на наступний рік, різко зросли б все соцвиплати, на що в скарбниці навряд чи є кошти. Так що був придуманий вихід — просто змінити формулу. У цьому випадку від прожиткового мінімуму вже нічого не залежить. Можна ставити будь-яку цифру — хоч 10 тисяч. При цьому незрозуміло, що таке нова базова величина, до якої прив’яжуть допомоги, і як її будуть визначати. «Потрібен новий закон по базової величини, в якому пропишуть як вона буде співвідноситися з прожитковим мінімумом, з якою періодичністю її переглядати та ін. Адже проблема не в тому, як рахувати — від прожиткового мінімуму або від базової величини. Головне — дотримати соціальну справедливість, щоб людина змогла прожити на державну допомогу. Можливо, що базову величину залишать на рівні нинішнього прожиткового мінімуму — близько 2 тисячі гривень. А ось чи будуть її підвищувати надалі — питання. Поки складається враження, що базо вая величина стане «списку бажань» Кабміну. ​​Яку захочуть, таку і поставлять. Ну або підженуть суму, яка є в бюджеті, під кількість одержувачів — щоб грошей на всіх вистачило

Цікаво, що більшість платежів, які не є соціальними, але які теж прив’язані до прожиткового мінімуму, від останнього якраз не «відв’язали». Хоча якраз вони ніяк не пов’язані з якістю життя людини. Таких платежів — десятки. Це, наприклад, штрафи, держмито, судовий збір, плата за ліцензії та ін. Свого часу питання — чому ці платежі вважають в прив’язці до прожиткового мінімуму — вже обговорювали. Пропонувалося, наприклад, орієнтуватися на неоподатковуваний мінімум (17,5 гривні). Але в підсумку все залишили як є. І в цей раз автори проекту «забули» внести правки до Податкового кодексу. «Залишилася стаття 120, де є прив’язка прожиткового мінімуму до штрафів, стаття 164, де ця величина фігурує в базі оподаткування для підприємців і стаття 239, там, де йдеться про єдиний соціальний внесок. Тобто виходить, що, якщо підвищать офіційний прожитковий мінімум, всі ці платежі теж виростуть. наприклад, податок для фізосіб-підприємців на першій групі — 10% від прожиткового мінімуму, що зараз становить близько 200 гривень, а якщо прожитковий мінімум підвищать удвічі — виросте до 400 гривень.

Звичайно, законопроект можна буде оскаржити в Конституційному суді, так як він порушує право людини одержувати дохід на рівні не нижче прожиткового мінімуму. Але не відомо, скільки часу пройде, поки це станеться. Ми ж усі знаємо, як у нас працюють суди…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.