Чим Україні відгукнеться глобальна світова криза.

Епідемія коронавируса, паніка на світових фінансових ринках, обвал нафтових котирувань — що ще треба для того, щоб експерти почали говорити про те, що починається чергова світова криза? Про те, що він рано чи пізно вдарить говорили вже давно, та й сама ситуація в світі говорила про те, що потрібна категорична розрядка. Ось тільки все ніяк не підвертався спусковий гачок, який би спровокував початок кризи. Але тут нагодився коронавірус і світ закрутився так, що мимоволі вже згадуються фантастичні фільми, де світ після епідемії перетворюється на щось страшне, небезпечне, дике — ну я думаю всі знають такі фільми. Поки ж до постапокаліптичного сценарію нам далеко, але криза вже досить відчутний, особливо в світлі того, що практично по всьому світу так чи інакше обмежується транспортне сполучення і кордони знову з’являються там, де їх давним давно не було.

Детальніше про це розповість Андрій Томський – автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу  Rabinovich TV  у четвер, 19 березня.

Падіння торгового попиту через коронавируса, обвал цін на нафту, тотальні карантини з обмеженням сфер туризму, торгівлі та послуг — все це вже влетіло багатьом державам в добру копійку. Але проблема в тому, що незрозуміло, як буде розвиватися ситуація далі. Тим більше, на тлі прийдешнього коронавируса, який ВООЗ вже визнала пандемією. А це значить, що ми входимо в період, який для нашої економіки дуже небезпечний. Тому що економіка у нас сировинна, а значить, ми безпосередньо залежимо від кожного чиха на ринках тих країн, в які ми поставляємо сировину. Але ж у нас і без цього проблем вистачає. Для України є відразу кілька моментів, де може бути боляче вже найближчим часом. По-перше, може впасти піраміда облігацій внутрішньої позики, яку в останні роки вже дуже сильно розкрутили. По-друге, наближається зниження експортних цін на зерно і метал — а це основні наші товари, які ми продаємо за кордон. Наслідком цього буде девальвація гривні, а значить, і зростання цін. Ну і момент, який переслідує нас просто роками — незрозуміло звідки брати гроші для виплати зовнішнього боргу — протягом 2020 роки нам треба віддати 17 млрд доларів. І якщо раніше виходило завжди так, що можна було перепозичити, щоб переотдать, то зараз — не той час. Кредитів МВФ або якихось ще західних донорів чекати не варто. І так раніше давати не хотіли, а тепер через епідемію навіть питання такого не варто. Щоб не говорили, що ми розповідаємо тільки про погане, перерахую і плюси. Оскільки в світі дешевшає нафта, то значить подешевшає і паливо. А це дозволяє розраховувати на зниження цінників на заправках. Від нафти залежать ціни і на інші енергоресурси, які наша країна купує за кордоном. Найголовніші з них — газ і вугілля. Якщо ціни на них теж впадуть, то якщо в уряду вистачить сміливості нагнути комунальників, в перспективі можна розраховувати і на здешевлення опалення, води та електроенергії. Хоча це поки тільки перспектива, але вона цілком реальна.

Поки не варто говорити про те, що коронавірусна істерія — це і є глобальна криза. Те, що не працюють кінотеатри або бутики одягу, це звичайно втрати для торгівлі. Але з огляду на рівень світової глобальної торгівлі взагалі — це копійки. Тому що це для нас з вами важливо щоб можна було вільно продавати труси і пральні машини. Але якщо врахувати обсяги торгівлі в сировинних галузях, виробництві, в збройовій сфері, то наші закриті магазини — це просто маленька досада. Просто це те, що ми бачимо. Проблеми почнуться тоді, коли почне сипатися то, чого ми не бачимо. А тенденції до цього є і давно. Тому що вже півтора року як поступово йде уповільнення світової економіки. Наприклад, Китай, який виробляє 16% світового ВВП, за той рік збільшився лише на 6%, а за останні 30 років — це мінімальне зростання. У них завжди було більше. Тобто це вже був тривожний дзвінок і для початку кризи не вистачало тільки якоїсь події, яке могло спровокувати ефект доміно. І ось з’явився коронавірус і все почалося. Проте, і це ще не початок нової економічної кризи, а тільки його провісник. Про масштабну кризу можна буде говорити, якщо поточна ситуація протримається кілька місяців, і потягне за собою спад в реальному секторі економіки. Якщо спад економіки буде набирати обертів упродовж місяців трьох, ось тоді це воно — криза прийшла.

Як відзначають експерти, плюс до глобальної істерії ситуацію додатково розхитують спекулянти. Адже якщо взяти ту ж нафту, то котирування на неї не мають нічого спільного з самим продуктом. Так само як і котирування на інші сировинні товари — з зерном, металом та іншим. І на цьому великі світові спекулянти заробляють солідні гроші, граючи то на пониження, то на підвищення. Їм це надзвичайно вигідно, особливо зараз, коли злети і падіння можна робити не 1-2 відсотка, як зазвичай. А користуючись глобальною панікою влаштовувати гойдалки на 10 відсотків і більше за один день. Ресурси для цього використовують всі можливі, аж до нагнітання істерії в пресі. Ну ось згадайте, як Саудівська Аравія, заявила що заллє світ нафтою і ціна на неї впаде до 20 доларів за барель, хоча ця країна контролює не більше 10% світового виробництва нафти і явно не зможе виконати те, про що заявила. Проте «нафтова бомба» стала гарним приводом для розкрутки теми кризи. Проте, як кажуть експерти між нагнітанням кризової паніки і самою кризою є дві великі різниці. І навіть поки справжньої кризи немає, то світову економіку все одно вже трусить. Сама криза може настати через півроку, до кінця року або навіть в наступному році. Але в те, що все обійдеться просто так — малоймовірне. При цьому поки навіть ніхто не знає, як вирішувати проблему. Якщо в період минулих труднощів ринки просто залили грошима, то в цей раз не обійдеться без структурних змін в економіці. Очікується закриття локальних ринків, хвиля протекціонізму. Тобто, криза дійсно буде світовим. І ми це вже бачимо. Тому що закриття кордонів через коронавируса вже можна вважати закриттям локальних ринків, хоча і не у всіх галузях.

Природно, всіх найбільше цікавить, як це все відіб’ється на наших кишенях. А воно відіб’ється. Тому що у нас початок рватися там, де було тонко. Я говорю про глобальну аферу з українськими облігаціями державної позики, в яку наші чиновники откровен загралися. І про це попереджало вже велика кількість економістів. Проблеми з розміщенням паперів почалися не сьогодні. За останній місяць Мінфін кілька разів оголошував про недовиконання планів. Але що ще більш важливо — багато гравців на ринку наших облігацій почали схлопуватися і виводити гроші з гри. А це загрожує нам черговим обвалом гривні. Тому що на руках у нерезидентів знаходяться наші цінні папери на 4 млрд доларів і якщо на ринку облігацій почнеться зворотний процес, то наша гривня перетвориться в фантик.

Намічаються проблеми і за зовнішніми позиками, що створює великі труднощі з обслуговуванням українського держборгу, за яким тільки в цьому році потрібно буде погасити 17 млрд. А у нас проблеми з МВФ, який не дає грошей. Але ж за рахунок нього все і вирішували. Як будуть вирішувати тепер — незрозуміло. Зрозуміло поки що тільки одне — поки світ ризикує зануритися в глобальну кризу, ми ризикуємо впасти в глобальну яму. А ось як з неї вибиратися з нашим непослідовним урядом — це питання…

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.