Так зване «зниження тарифів» – це передвиборчий піар Гройсмана.

В Україні намічається чергова тарифна революція. Правда, цього разу влада збирається не підвищувати, а навпаки, знижувати цінник на комуналку. Що загалом-то, дивно для нашої країни і відразу закрадається підозра, що або це черговий політичний розлучення під вибори, або хтось нахапати на тарифах вже так, що треба терміново прикривати свій зад, поки не почали вважати з чого складаються ці самі тарифи і хто скільки грошей кладе собі в кишеню, не повідомляючи про це платників податків.

Адже безліч експертів під час чергового якогось підвищення говорили, що об’єктивних причин для цього немає, але тарифи все одно вперто росли, з кожною новою і новою платіжкою шокуючи населення в справжній шок.

Що ж тепер задумали? Спробує розібратися в ситуації докладніше Андрій Томський — автор і ведучий програми » Червона картка «, черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в понеділок, 8 липня.

З нового опалювального сезону повинні подешевшати опалення і гаряча вода. Причому, в деяких містах тарифи знизяться відразу на 20-40%. Принаймні так обіцяють чиновники. Документ вже затверджений на засіданні уряду. Згідно з ним, на наступний опалювальний сезон встановлено ціновий максимум по опаленню — 1,4 тисячі гривень за гігакалорію або 35,21 гривня за квадратний метр, і гарячій воді — і 75,74 — 83,66 за куб (в залежності від того, є чи полотенцесушитель). Тепер до цієї планки повинні підігнати свої тарифи з усіма обласними центрами та Київ, оскільки у більшості діючі тарифи помітно вище.

Цікаво, що тарифне питання посварив уряд. Так, глава Мінрегіону Геннадій Зубко відразу назвав «знижки» на тепло і гарячу воду «політичними», натякаючи на передвиборний інтерес в цій історії прем’єр-міністра Володимира Гройсман а. Зубко також спрогнозував соціальні бунти через те, що тарифи, якщо і впадуть, то далеко не для всіх українців. У райцентрах і невеликих населених пунктах будуть платити по-старому, а то і дорожче.

Будуть сюрпризи і з електроенергією. Спроби відстрочити запуск нового ринку з 1 липня цього року зірвалися. Хоча в парламенті зареєстровано три проекти на цю тему, до їх розгляду у депутатів руки так і не дійшли. З одного боку, влада обіцяє, що для населення електроенергія не подорожчає. З іншого, як повідомив представник президента в Кабміні і радник з енергетики Андрій Герус «25 обленерго вже оголосили про підвищення розцінок для бізнесу на 15-25%».

Підприємства ж моментально перекладуть підвищені витрати в ціни на товари, — впевнені економісти. Хоча спочатку ринок електроенергії просувався як благо для людей і бізнесу, і повинен був не підвищити, а навпаки, знизити тариф.

Історія зі зниженням тарифів на тепло і гарячу воду почалася, коли прем’єр-міністр Володимир Гройсман , який зараз щосили рветься в Раду, раптом виявив, що українці, виявляється, гріються і миються занадто дорого і дав доручення розробити нову тарифну модель, яка б зробила платіжки «чесними». Мінрегіон відразу ж відхрестився від цього завдання, вказавши, що тарифи для кожного теплокомуненерго різні і затверджуються за спеціальною формулою, розробленою тим же самим Кабміном. Тому вивести «середню» вартість по країні не вийде і Гройсман своєю вимогою намагається обдурити сам себе.

Вирішити цю дилему зголосився глава Мін’юсту Павло Петренко. Він подав проект, в якому фігурує якась «гранична ціна» на опалення і гарячу воду. До цієї планки рекомендовано привести все тарифи НКРЕ і місцевій владі. Ось тільки знижки отримають не всі. Та ж Сміла, яка платить до 4 тисяч гривень за гігакалорію і яку приводить в приклад міністр Петренко, під акцію не потрапляє, тому що в документі чітко прописано, що його дія поширюється лише на обласні центри і Київ. Сміла ж — це райцентр в Черкаській області. Тобто, в райцентрах будуть платити, як і платили. Я думаю, дуже багато українців поцікавляться, чому одним тарифи знизили, а іншим ні. Тому що погодьтеся — так щонайменше нечесно.

Втім, це аргумент, прем’єр-міністра не переконав. Він наполіг на прийнятті розпорядження з уточненням, що якщо раптом в якомусь місті собівартість тарифу реально набагато вище заявленої «планки», мер може особисто приїхати в Кабмін і в індивідуальному порядку попросити переглянути цифри. Але для цього йому доведеться «розкласти тариф на молекули». Тобто, формування тарифів для обласних центрів та Києва фактично перекладається в ручний режим, що відкриває широкі можливості для різного роду домовленостей і корупційних схем.

До 2015 року тарифи на тепло і гарячу воду теплокомуненерго узгоджували з НКРЕ. В рамках децентралізації ці повноваження віддали місцевій владі. Але формула формування тарифу залишилася незмінною — в неї включаються всі витрати підприємства на виробництво і подачу тепла і гарячої води. До 80% — це газ. Плюс всі інші витрати — електроенергія,, зарплати, витрати на підтримку мереж в робочому стані та інше. По регіонах і навіть окремим населеним пунктам тарифи сильно відрізняються. Наприклад, в Києві платять по 1654 гривні за гігакалорію. У Рівному тариф на опалення — 1 795 гривень за гігакалорію, в Харкові — +1539 гривень, тобто, вище означених Кабміном 1400 гривень за гігакалорію. Але є і більш низький тариф. Скажімо, в Дніпрі — всього 674 гривні, в Одесі — +1229 гривень.

У райцентрах тарифи, як правило, вище і можуть доходити до 3-4 тисяч за гігакалорію навіть більше. Настільки великий розбіг цін, на думку уряду, свідчить про «несправедливості» тарифу. Нібито, в деяких містах «комунальна мафія» зовсім втратила совість і дере з народу втридорога. У світлі цього Мінфін збирається розкрити бенефіціарів теплокомуненерго і поіменно перерахувати тих, хто «оббирає людей».

Як пояснюють експерти, в ряді міст виробництво тепла забезпечують теплоелектроцентралі, що генерують також і електроенергію. Тобто, тепло там є певним «побічним продуктом». Отже, воно об’єктивно на 20-30% дешевше, ніж в інших населених пунктах. У маленьких містах такого ланцюжка немає, і тепло там подорожче. Тому на думку експертів, Кабміну варто було б не встановлювати «планки», а змінити саму формулу формування тарифів для населення. Скажімо, передбачити в ній використання газу вітчизняного видобутку по 4-5 гривень замість імпортного майже по 8 гривень за куб. Тоді опалення і гаряча вода автоматично подешевшали б. В цілому ж, зниження цін на опалення без радикального зниження ціни на газ для теплокомуненерго (газ займає левову частку в собівартості) — повний пшик. І коли осінь ціни на газ в Європі, за прогнозами, підуть у ріст, то при всьому бажанні постачальники тепла не зможуть вписуватися в спущені з Києва тарифи.

Експерти кажуть, що місцеві теплокомуненерго почнуть масово оскаржувати рішення Кабміну в судах і зможуть отримати позитивні рішення. Тим більше, що є питання і до граничних тарифів, розрахованим Мін’юстом. Втім, ні в самому документі, ні на засіданні Кабміну не уточнили, звідки взялася вартість гігакалорії в 1400 гривень і вода по 75 гривень за куб. У підсумку з нового опалювального сезону тепло і гаряча вода можуть не тільки не подешевшати, але ще подорожчають.

Адже майже напевно злетять ціни на газ, плюс після запуску нового ринку електроенергії для теплокомуненерго виростуть тарифи на електроенергію. А так зване «зниження тарифів» на опалення виявиться лише пам’ятником передвиборчий піар Гройсман а, який, до того часу, вже не буде прем’єром. Так що, друзі мої, слухайте уряд, але при цьому не радійте… 

Ви дивилися програму » Червона картка «. До побачення.