«Міцні люди, молоді люди, впораємося»: Рада ухвалила «антиколомойський закон», як очікується, це дозволить Україні отримати кредит МВФ — вкрай важливі кошти для економіки в епоху карантину.

Під шумок карантину, спочатку закон про ринок землі, а тепер и закон про банки. Верховна Рада України у середу, 13 травня, на позачерговому засіданні проголосувала у другому читанні та в цілому за так званий банківський закон, необхідний для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

За відповідний законопроект №2571-д «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» проголосували 270 народних депутатів.

«Рішення ухвалене, закон ухвалений в цілому», — сказав спікер Дмитро Разумков. Присутній у сесійній залі президент України Володимир Зеленський навіть почав аплодувати депутатам.

Закон підтримали фракції «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос» і група «Довіра». Нуль голосів від — ОПЗЖ і «Батьківщина».

Суть закону

Законом передбачається зміна процедури націоналізації банків та виведення їх з ринку. Зокрема, забороняється скасовувати рішення Нацбанку про неплатоспроможність банку через суд.

Щодо націоналізованих банків, то законом остаточно забороняється скасовувати рішення про націоналізацію, водночас колишнім власникам банку дозволяють вимагати компенсацію, якщо рішення НБУ визнають незаконним.

Цей закон гарантує невідворотність виведення банків з ринку. У випадку, якщо суд визнає незаконним рішення НБУ про виведення банку з ринку, процедура неплатоспроможності або ліквідації банку не припиняється. Отже, продаж активів і розрахунки із вкладниками та кредиторами банку будуть тривати. Фактично, закон дозволяє прибрати «білі плями» у законодавстві, які раніше дозволяли судам реанімувати банки, виведені з ринку через неплатоспроможність. Здатність судів повертати банки «до життя» обмежено в багатьох країнах, у тому числі Євросоюзі.

По-друге , закон змінює процедуру оскарження рішень Національного банку та інших державних органів у процесі виведення банків з ринку. Суди не повинні підміняти собою Національний банк. Вони повинні мати можливість розглядати рішення на законність, однак не повинні піддавати сумніву розрахунки, оцінки та висновки, зроблені в межах повноважень регуляторів, та їхні технічні судження.

По-третє , законом чітко визначені передумови та процедура отримання колишніми власниками компенсації, якщо суд визнає рішення НБУ незаконним. Для того, щоб процедура розрахунку компенсації була прозорою та неупередженою, основну роль у цьому питанні відіграватиме міжнародно визнана аудиторська фірма.

По-четверте , закон вдосконалює процедуру ухвалення рішень Національного банку. Уточнюється низка норм щодо «професійного судження» та процедурних прав. Зокрема, закон дозволить виявляти проблемність банків на більш ранніх стадіях, а значить, зберігати їхні активи і виводити банки з ринку з найменшими втратами.

По-п’яте , у держави відтепер більше опцій, якими способами здійснювати націоналізацію банків за потреби, включаючи інструменти із створення перехідного банку чи передачу частини портфеля зобов’язань і активів приймаючому банку. Завдяки цьому процес стане значно ефективнішим, задля того, щоб такий банк міг розпочати своє роботу практично миттєво.

27 квітня профільний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити банківський закон у другому читанні.

Нагадаємо, що загалом за всі роки існування незалежної України до банківського законопроекту подали рекордну кількість правок — понад 16 тисяч.

Як відомо, однією з умов МВФ був закон про ринок землі, який вже прийнято, і до якого було подано 5 тисяч поправок. Іншою умовою був – це так званий законопроект про банки, який ще називають «антиколомойський».

Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні потрібна допомога МВФ. За словами глави держави, є домовленість. Мова може йти про суму від 5,5 до 10 млрд доларів. Водночас опоненти кажуть, що ця погоджена з МВФ ініціатива суперечить Конституції, а кредит — просто «розкрадуть».

Водночас, керівництво МВФ у свою чергу заявляє про «гарний прогрес» у переговорах з українською владою щодо регулювання банків та земельної реформи.