З жовтня в Україні почнеться швидкий запуск накопичувальних пенсій, і українці повинні будуть вибирати пенсійні фонди для внесення внесків

В Україні готують швидкий запуск накопичувальних пенсій — вже з жовтня цього року українці повинні будуть вибирати пенсійні фонди для внесення внесків, а з початку 2021 року почнуть збирати пенсії. Відповідні норми прописані в новому законопроекті від Мінсоцполітики.

Правда, нововведення торкнуться не всіх. Накопичувати собі на пенсії поки пропонують тільки громадянам не старше 35 років з числа списку претендентів на пільгові пенсії, пише Страна.

Йдеться про так звані списки №1 і №2. У них входять, ті, хто працює на шкідливих і важких виробництвах, зокрема, металурги, шахтарі, працівники феросплави і трубних підприємств, енергетики, хімічної промисловості та ін. Всього в переліку понад сотню різних спеціальностей. Решта українців можуть приєднатися до програми на добровільних умовах.

Варто відзначити, що це далеко не перша спроба запустити накопичувальні пенсії. Вже неодноразово повідомлялося про законопроект №2683 «Про обов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Його подали ще в минулому році, але до цих пір так і не прийняли — в комітеті ще опрацьовують спірні моменти, а їх чимало. Тому проект «завис» у парламенті.

Тим часом, на початку травня ряд профільний профспілок та об’єднання роботодавців звернулися до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням прискорити запуск накопичувального пенсійного забезпечення. В ідеалі, вона повинна запрацювати вже з наступного року, говориться в зверненні.

«Не миттям, то катанням. Не виходить запустити накопичувальну систему на всю країну, так намагаються «висмикнути» десятки професій і поекспериментувати на них», — говорить економіст Віктор Скаршевський.

Новий проект являє собою не окремий документ на тему накопичувального пенсійного забезпечення, а звід правок до чинного законодавства. І, судячи з усього, його будуть активно просувати. Адже традиційна система пенсійного забезпечення в Україні дала збій. Діра в Пенсійному фонді перевищила 200 млрд гривень, при цьому ПФ все частіше «перехоплює» у Держказначейства. Тобто, вже зараз грошей, а виплати вистачає з працею.

Роботодавці втомилися від пільговиків

Нагадаємо, що на пільгові пенсії в Україні можуть претендувати громадяни, які зайняті на важкому і шкідливому виробництві.

Є два списки з зазначенням галузей і конкретних спеціальностей, представники яких мають право на пільги. Всього в них більше сотні спеціалізацій в хімпромі, металургії, нафтогазовому комплексі та ін. Більш детально з цими списками можна ознайомитися тут. Зазначені в списках працівники мають право на більш ранній вихід на пенсію (за вислугою років) і збільшені виплати.

Скажімо, щоб вийти на пенсію за пільговим списком №1 в 50 років, потрібно відпрацювати на шкідливому виробництві від 7,5 років (для жінок) до 10 років (для чоловіків. Для списку №2 такий стаж повинен становити 12 років.

«Ці пенсії виплачуються з Пенсійного фонду, але всю суму плюс вартість доставки пенсій ПФ компенсують роботодавці, на яких пенсіонер заробив шкідливий стаж. Наприклад, якщо людина пропрацювала на важкому виробництві 12 років, 5 років на одному підприємстві і ще 7 років на іншому, то і витрати на пенсію діляться між цими підприємствами пропорційно «, — пояснив нам керівник управління соцстрахування і пенсійного забезпечення Федерації профспілок Володимир Максимчук.

Правда, роботодавці платять не всю суму, а тільки за пільговий період. Тобто, якщо, людина виходить на пенсію за вислугою років у 50 років, а за чинним пенсійним законодавством пенсійний вік 60 років, то роботодавця виплачує в ПФ витрати на пенсії за 10 років, — пояснив глава Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

Але акуратно платять далеко не всі підприємства. Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, заборгованість по компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед ПФ на 1 квітня цього року становила 14,5 млрд гривень. Причому, борги роботодавців ростуть зі швидкістю приблизно 2 млрд на рік. У минулому році діра в бюджеті пільгових пенсій перевищила 23%.

Щоб платити пільговикам вчасно, ПФ змушений постійно «позичати» в держбюджеті. І, якщо ситуація не зміниться, є ризик, що пільгові пенсії вже незабаром стануть звичайними, тобто, працівникам шкідливих виробництв можуть навіть урізати пенсії. Як зазначено в пояснювальній записці, вони «перебувають під постійним ризиком зменшення пенсійних виплат через можливе недофінансування і перегляду умов отримання пільгової пенсії».

Але справа не тільки в пенсіонерах. Існуюча система явно не влаштовує роботодавців (а це великі промисловці і ФПГ). Адже їм доводиться платити ЄСВ (22% від розміру зарплати співробітника) і додатково — пенсії колишнім працівникам.

«Є випадки, коли чисельність пенсіонерів, яким підприємство компенсує пільгові пенсії, значно перевищує штатна кількість працівників, а сума порівнянна з обсягами виробництва. Така ситуація створює фінансові проблеми на підприємствах, не дозволяє нарощувати обсяги виробництва, підвищувати зарплати. Як наслідок, призводить до банкрутства підприємств, втрати робочих місць і зниження податкових надходжень «, — описують в пояснювальній записці тяготи роботодавців.

«Деяких підприємств вже взагалі немає, а пільговики за ними ще числяться. На інших є по 200-400 пенсіонерів, за яких потрібно регулярно платити», — пояснив Мірошниченко.

З урахуванням кризи у вітчизняній економіці і затяжного спаду в промисловості, який почався ще раніше, бізнес просто хоче скинути баласт — і в ідеалі сплачувати страхові внески тільки за реально працюючих на підприємстві. Відразу зробити це, звичайно не вдасться, адже потрібно утримувати існуючу армію пенсіонерів. Але якщо зараз відкрити індивідуальні пенсійні рахунки для працівників, до того часу, коли вони вийдуть на пенсію, питання буде вирішене.

Але при цьому виграють не всі. «Переваги отримають давно працюючі підприємства, у яких багато пенсіонерів. А на порівняно нові виробництва з молодими трудовими колективами, навантаження, навпаки, виросте», — говорить Віктор Скаршевський.

Три пенсійних програми

Новий законопроект націлений виключно на громадян, яким на момент вступу закону в силу (з 1 січня 2021 роки) ще не виповниться 35 років. Тобто, на тих, у кого залишається час, щоб накопичити на більш-менш пристойну пенсію.

Всього буде три пенсійних програми.Програма №1 розрахована на працівників, які зайняті повний робочий день (не менше 80% часу) на роботах з особливо важкими і шкідливими умовами (за списком №1). За цією програмою людина може розраховувати на виплати при досягненні 50 років.

Програма №2 прописана для працівників з пільгового списку №2, а також трактористів-машиністів сільськогосподарських підприємств, машиністів будівельних і вантажних машин, працівник текстильних виробництв, водіїв міського пасажирського транспорту, доярок, свинарок. Вона дає право на отримання пенсійних виплат з 55 років.

Програма №3 — для «добровольців». Вона дозволяє збирати собі на пенсії, але не самостійно, а за умовами колективних договорів з роботодавцями. Виплати починаються з 55 років. Важливий нюанс — з працівників не стягуватимуться пенсійні внески. Платити стануть тільки роботодавці.

Для цього їм збільшать ЄСВ — на 3-15% в залежності від спеціальностей застрахованих осіб (для найшкідливіших спеціальностей, скажімо, шахтарів — на 15%, для менш шкідливих на 7%, для найменш шкідливих, скажімо, свинарок, доярок і ін. — на 3%). Тобто, роботодавці будуть платити ЄСВ не 22%, як зараз, а 25-40%.

У випадку з пенсійною програмою №3, для добровільних учасників, відсоток підвищення ЄСВ буде окремо обумовлюватися в колективних договорах. Збільшений ЄВС буде централізовано надходити до Пенсійного фонду, і вже звідти розподілятися — частина залишиться в державному ПФ, а частина надійде на індивідуальні пенсійні рахунки в недержавні ПФ.

Їх можна буде вибрати, або ж, якщо вибору не зробити, проведуть автоматичний розподіл. При цьому, швидше за все, працівники «виберуть» той ПФ, на який їм вкаже роботодавець. А це може бути близька до підприємства структура. Принаймні зараз накопичувальної страхування в окремих компаніях йдуть саме за таким принципом. Свої ПФ мають, наприклад, Адміністрація морських портів України, Профспілка залізничників (ПФ «Вертикаль») та ін.

Тобто, пропонується такий же принцип, як і в медицині — «гроші ходять за пенсіонером». Але, як і у випадку з медреформою, є свої нюанси. Роботодавець буде відраховувати кошти на індивідуальний пенсійний рахунок рівно до тих пір, поки людина працює на шкідливому виробництві.

А якщо він звільниться, а пенсійний договір достроково буде розірвано, то гроші на рахунку заморозять. І отримає людина рівно стільки, скільки буде накопичено. Скажімо, якщо шахтар з зарплатою в 15 тисяч гривень пропрацює 5 років, роботодавець перерахує на його індивідуальний пенсійний рахунок 135 тисяч гривень. Людина зможе вийти на «звичайну» пенсію плюс отримати ці накопичення.

Якщо розбити їх на 10 років, то можна щомісяця отримувати по 1125 гривень або ж взяти всю суму відразу. Але роботодавець більше не буде компенсувати Пенсійному фонду зміст своїх колишніх працівників.

Перевірка не шкідливість

За розрахунками, які наводяться в пояснювальній записці до законопроекту, за чинною системою роботодавці перерахують в ПФ за найближчі п’ять років 31,9 млрд гривень. За новим законом, якщо його приймуть, Пенсійний фонд недоотримає майже 6 млрд — від роботодавців в «загальний котел» надійде всього 26 млрд. Але ще 15,6 млрд піде на накопичувальні пенсії. Тобто, за підсумком роботодавці заплатять більше поти на 10 млрд гривень.

При цьому незрозуміло як бути з дірою в ПФ в 6 млрд. Роботодавці отримають розстрочку на борги перед ПФ на 60 місяців, тобто, на п’ять років. Якщо підприємства повернуть хоча б половину боргів, то вийде ще 6,7 млрд гривень. Що і дозволить збалансувати Пенсійний фонд, — наголошується в пояснювальній записці. Але не факт, що ці борги в результаті вдасться вибити. Тобто, для Пенсійного фонду виникає додаткові ризик, — каже Скаршевський.

Знадобиться додаткове фінансування і з держбюджету. До повного переходу на накопітелние пільгові пенсії з бюджету доведеться витратити до 1,5 млрд гривень, — зазначено в пояснювальній записці.

«Тобто, з’являються додаткові ризики для ПФ, бюджету і додаткове навантаження на багато підприємств», — констатує Скаршевський.

При цьому поки неясно, чи виграють від нововведень самі пенсіонери. Поки незрозуміло як зміняться пенсії, коли стануть накопичувальними.

«Сума у ​​кожного буде різною, залежно від стажу роботи на шкідливому виробництві. І скільки за цей час роботодавець встигне відкласти грошей на індивідуальний пенсійний рахунок людини», — пояснив Максимчук.

«Так, поки точно прорахувати складно, але прибавка, якщо і буде, то швидше за все, невелика», — зазначив Скаршевський.

Плюс — неясно як держава збирається контролювати недержавні ПФ, які стануть власниками пенсійних коштів.

«Як і в минулих законопроектах, практично відсутній механізм гарантії повернення коштів з недержавних ПФ», — констатував глава адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Тобто, якщо людина вибере «не той» Фонд, він може, відпрацювавши роки на шкідливому виробництві, за підсумком взагалі залишитися без засобів до існування.

Є питання до управління пенсійними накопиченнями. За даними Адміністратора пенсійного фонду «Центр персоніфікованого обліку», за підсумками минулого року, тільки 2% недержавних ПФ забезпечили прибутковість вище 20% річних, у 11% вона коливалася від 0% до 5%, тобто, не перекривала навіть інфляційні втрати. А 25% і зовсім спрацювали в мінус — прибутковість по внесках нижче 0%.

«Очевидно, що в умовах посткарантінной реальності підхід до накопичувальних пенсій повинен бути переглянутий в сторону комбінації накопичень і аналога безумовного базового доходу, який має гарантуватися державою», — вважає Забловський. Але чи буде це зроблено — велике питання.

Роботодавці ж взагалі не проти позбутися від пільговиків.

«У всьому світі робочі місця проходять атестацію, і, якщо умови праці шкідливі чи важкі, то просто вводиться надбавка, а не вихід на пенсію за пільгами для цілих списків професій, як у нас. В Україні до тих же гірникам зараховані фахівці, які ні разу в своєму житті в шахту не спускалися. Тим не менш, мають право на пенсію за вислугою років. Ми будемо наполягати, щоб в новому законі з’явилася норма про атестацію робочих місць на шкідливість «, — говорить Мірошниченко.

Тобто, не виключено, що списки шкідливих професій і покладені за них пільги можуть грунтовно почистити.

Нагадаємо, щоб отримувати високу пенсію в Україні, потрібно мати не тільки великий стаж (від 30 років для жінок і від 35 років для чоловіків), а й до виходу на відпочинок отримувати високу зарплату, в Україні пенсіонерам проводять щорічну індексацію виплат. Її обіцяли провести з березня, однак потім перенесли цю дату на 1 травня. Більше 8 млн пенсіонерів в травні отримають підвищену пенсію, а кілька мільйонів чоловік індексація не торкнеться.