Нова влада готова скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель, який існує в Україні з 2001 року. До чого це може призвести?
Команда президента України Володимира Зеленського заявила про готовність запустити земельну реформу в Україні. У планах Верховної Ради скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення вже 1 грудня 2019 року. У 2020 році має запрацювати ринок землі. «Слуга народу» рухається в шаленому темпі, але до чого це може привести?
Трохи статистики
У 2001 році в Україні ввели тимчасову заборону на продаж землі. Власникам земельних паїв тимчасово заборонили продавати-купувати землю. Попри те, що міра була тимчасовою, Верховна Рада продовжувала мораторій 7 разів. Під мораторієм знаходиться близько 95% сільськогосподарської землі в Україні. У більшості країн світу дозволено продавати землю. Подібні обмеження є тільки в Конго, Північній Кореї, Таджикистані та Венесуелі.
Мораторій скасують?
В уряді серйозно налаштовані запустити ринок землі в Україні. Ось тільки скасування мораторію — не означає, що автоматично буде створено ринок. Він не запуститься сам собою, для цього потрібна масштабна організаційна та законодавча робота. Перше, що планує зробити влада, прийняти закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Чи будуть там прозорі ринкові умови, поки невідомо.
Переваги скасування мораторію
Експерти та аналітики прогнозують, що в разі скасування мораторію ми побачимо зростання інвестицій в сільське господарство. Це дозволить зробити агропромисловий комплекс України більш конкурентоспроможним. ЕкономістБорис Кушнірук вважає, що створення ринку землі добре відобразиться на українській економіці. Він забезпечить стабільність національної валюти. Українська земля після скасування мораторію стане дорожче, до неї стануть більш дбайливо і відповідально ставитися. Це означає, що фермери будуть впроваджувати нові технології, залучати інвестиції, будуть працювати на якість, а не кількість.
Інвестиційний банкірСергій Фурса назвав дію мораторію в Україні ганьбою. За його словами, мораторій — це обмеження прав людей, заборона розпоряджатися власним майном. Експерт зазначає, що затягуючи з впровадженням ринку землі, ми втрачаємо час і гроші. За його словами, можна дотягнути до того моменту, коли це вже нікому не буде потрібно. Як вийшло з приватизацією «Укртелекому». Компанію приватизували, коли вона вже застаріла і, по суті, померла. Фурса пояснив, що вартість землі буде знижуватися по мірі розвитку технологій. Україна може дочекатися моменту, коли земля буде просто нікому не потрібна.
Недоліки скасування мораторію
Противники реформи називають кілька ключових проблем, які з’являться після скасування мораторію.
По-перше , українці втратять землю. Вірніше, не втратять, а розпродадуть, адже матеріальне становище населення залишає бажати кращого. Пайщики продаватимуть землю, як тільки у них з’явиться така можливість.
По-друге , землю скуплять олігархи, агрохолдинги та іноземці. Експерти вважають, що земля буде розпродана за безцінь, бо зубожіле населення буде готово продати її за будь-які запропоновані гроші. Борис Кушнірук вважає, що поки не варто дозволяти продавати землю іноземцям та великим фірмам. За його словами, на перших етапах потрібно дозволити купувати землю тільки пересічним громадянам, встановити обмеження на продаж землі в одні руки. Також можна встановити високі податки, щоб перепродаж землі став невигідним.
Крім цього, скасування мораторію може привести до проблем з питаннями про власність на землю. ПолітологПавло Рудяков вважає, що держава може втратити контроль над цими процесами, адже в Україні на даний момент існує два державних кадастрових реєстри, в яких не збігаються рамки. За словами експерта, є ризики, що держава не зможе контролювати ринок землі. Замість цього його буде контролювати великий капітал.
Співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя»Вадим Рабінович заявив, що питання мораторію необхідно винести на референдум. Політик нагадав, що Володимир Зеленський обіцяв перед голосуванням виносити такі серйозні питання на всеукраїнський референдум. Рабинович наголосив, що депутатам необхідно задуматися про українців. За його словами, земля — це єдине багатство України, яке ще не встигли розграбувати. Якщо буде введений ринок землі, її не зможуть купити рядові українці, і земля перестане бути власністю народу.
Зазначимо, що згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова у вересні, скасування мораторію підтримує лише 31% українців. Більшість народу як і раніше виступає проти реформи.
Є й інші проблеми
На початку ХХ століття Україну називали житницею Європи. Ми були світовими лідерами з вирощування пшениці та виробництва цукру. Крім цього, Україна мала великий промисловий потенціал. Сьогодні українська промисловість знаходиться не в кращому стані, та й у сільського господарства не райдужні перспективи.
Площа українських чорноземів дорівнює площі Великої Британії. Правда, використовують українську землю вельми неефективно. Щоб зберегти врожайність, українські поля необхідно поливати. Станом на 2017 рік, поливалось лише 18% сільськогосподарських земель з тих, які поливали в 1992 році.
Сьогодні в світі вже не так важлива кількість землі, важлива її якість. В Україні дуже погана продуктивність, великі втрати врожаю. І все це через відсутність технологій, які давно працюють в розвинених країнах. Наприклад, Китай отримує з 1 гектара в 6 разів більше врожаю, ніж Україна. А Ізраїль взагалі займається сільським господарством в пустелі. При цьому саме Україна славиться найродючішою землею у світі. Сучасні технології здатні збільшити врожайність на 70%, але для їх впровадження потрібні інвестиції, яких в Україні немає. Наприклад, інвестиції в сільське господарство Німеччини в 5 разів більше, ніж в Україні. А якщо врахувати, що земель в Німеччині в рази менше, ніж у нас, то різниця в інвестиціях вийде зовсім жахливою.
Ну і звичайно, ключова проблема України — орієнтація на сировину. Ми активно збуваємо сировину, не бажаючи виробляти власні товари. А сировина, як відомо, приносить мінімальні доходи в порівнянні з готовою продукцією.
Як бачимо, однією відміною мораторію проблеми сільського господарства не вирішити. Тут потрібен комплексний підхід і величезні інвестиції в технології, інфраструктуру і людей.
Читайте також: Чи посадять Порошенка? У чому звинувачують колишнього президента?
